33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" вересня 2011 р. Справа № 5019/2013/11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі"
про стягнення 1244088 грн. 70 коп.
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність №295 від 07.02.2011 року);
від відповідача не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі" боргу за договором кредитної лінії №29-09 від 03.07.2009 року в розмірі 1244088 грн. 70 коп., шляхом реалізації на прилюдних торгах предмета застави згідно з договору застави №29-09/2 від 03.07.2009 року, а саме: обладнання - складських модулів «ОРСК»МО-24-7-36-В, у кількості трьох штук, які знаходяться за адресою: м.Рівне, вул.Будівельників, 4, за початковою ціною 525000,00 грн.. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив.
28.09.2011 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з перебуванням представника відповідача в судовому засіданні в Дубенському міськрайонному суді та відсутністю можливості прибути в дане судове засідання. Вказане клопотання судом відхиляється, як необґрунтоване, оскільки відповідачем не додано до клопотання жодних доказів на підтвердження обставин вказаних в клопотанні. Крім того, суд зазначає, що представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, представляти відповідача та з'явитися в судове засідання може будь-яка особа на підставі довіреності.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
03.07.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Вторкольормет" (далі - Позичальник) був укладений договір кредитної лінії №29-09, згідно з умовами якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 900000 грн. 00 коп., а Боржник, у свою чергу, зобов'язався своєчасно і у повному обсязі повернути одержані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування ними, а також здійснювати інші передбачені Кредитним договором платежі.
Відповідно пункту 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" за рішенням загальних зборів акціонерів від 26 листопада 2009 року банк змінив назву на Публічне акціонерне товариство "Кредобанк". Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк".
Видача кредиту проводилась на умовах передбачених пунктом 2.1. кредитного договору. Зокрема пунктом 2.1.1. було встановлено загальний розмір кредиту, який становив 900000 грн. 00 коп.. Процентна ставка відповідно до пункту 2.1.3. даного договору становила 25,75% річних. Пунктом 2.1.4. сторонами було визначено, що у разі невиконання вимог, передбачених у п. 9.3.6. даного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2% річних вище діючої, починаючої з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий-квітень, травень-липень, серпень-жовтень, листопад-січень) на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог пункту 9.3.6. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в пункті 2.1.3. цього договору, починаючи з 1-гочисла 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.
Пунктом 2.1.6. передбачено порядок видачі кредитів по кредитній лінії : траншами, шляхом оплати платіжних документів (листів) Позичальника з його позичкового рахунку, згідно цільового призначення.
Відповідно до пункту 4.3. кредитного договору позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.2.1 цього договору у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані.
Згідно п.4.1.3. Договору за управління кредитом позичальник щомісячно сплачує банку комісію в сумі 100,00 грн..
03.07.2009 року кредитор видав Позичальнику кошти в розмірі 900000 грн. 00 коп., що стверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру №448477.
Відповідно до пункту 5.1. даного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором, згідно графіку: до 31.05.2010 року максимальний ліміт 900000 грн. 00 коп., з 01.06.2010 року по 02.07.2010 року максимальний ліміт 450000 грн. 00 коп..
Відповідно до п.5.9. Договору Банк у випадках, передбачених п.2.8. цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Відповідач допустив порушення умов Кредитного договору, а саме: п.п.4.1.3, п.4.1 Кредитного договору - станом на 12.09.2011 року заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом становить 200,00 грн.; п.4.3. Кредитного договору станом на 12.09.2011 року заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами становить 137118,75 грн.; п.5.1. Кредитного договору - станом на 12.09.2011 року заборгованість з повернення кредитних коштів становить 900000,00 грн..
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.
З огляду на умови Договору строк повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом є таким, що настав. В матеріалах справи відсутні докази повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у спірній сумі, відповідач доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.
Відповідно до п.7.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню: за зобов'язання у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за весь час прострочки.
Позивачем на суму заборгованості по несвоєчасно оплаченому кредиту за період з 01.06.2010 року по 05.09.2011 року нараховано пеню в розмірі 173619 грн. 86 коп., крім того, на суму заборгованості по несвоєчасно сплачених відсотках за період з 01.11.2009 року по 31.08.2011 року нараховано пеню в розмірі 33150 грн. 09 коп., що підлягають стягненню з відповідача за обґрунтованим розрахунком позивача.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З метою забезпечення належного виконання ТОВ «Полісся-Вторкольормет»зобов'язань перед ПАТ «Кредобанк»за Договором кредитної лінії «29-09 від 03.07.2009 року, а також усіх Додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій штрафів, пеньта інших видів неустойки у повному обсязі, між Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріорі»було укладено Договір застави №29-09/2 від 03.07.2009 року (надалі - Договір застави).
Відповідно до п.1 Договору застави в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Полісся-Вторкольормет»та вимог Заставодердателя за Договором кредитної лінії відповідач передав позивачу в заставу обладнання - складські модулі «ОРСК» МО-24-7-36-В, у кількості трьох одиниць, загальною заставною вартістю 525000 грн. 00 коп., що знаходяться за адресою: м.Рівне, вул.Будівельників, 4.
Відповідно до п.1.8.4. Договору застави у випадку невиконання Заставодавцем зобов'язань за цим Договором, та/або Позичальником за Кредитним договором звернути стягнення на Предмет застави, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації Предмета застави суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних із зверненням стягнення і реалізацією Предмета застави.
Відповідно до п.5.1 Договору застави право звернення стягнення на предмет застави заставодержатель набуває, якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором термін суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті процентів, комісій, неустойки. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється: у судовому порядку - за рішенням суду; у позасудовому порядку.
Відповідно до положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до положень ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до положень ст.589 Цивільного кодексу України У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ст.590 Цивільного кодексу України Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Відповідно до положень ст.591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно з ч.7 ст.20 Закону України «Про заставу»реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором кредитної лінії №29-09 від 03.07.2009 року в загальній сумі 1244088,70 грн., який складається з основного боргу в розмірі 900000 грн. 00 коп., процентів за користування кредитними коштами в сумі 137118 грн. 75 коп., комісії в сумі 200 грн. 00 коп., пені по несвоєчасно сплаченому кредиту в сумі 173619 грн. 86 коп., пені по несвоєчасно сплаченим відсоткам в розмірі 33150 грн. 09 коп., шляхом реалізації на прилюдних торгах предмета застави, згідно договору застави №29-09/2 від 03.07.2009 року, а саме: обладнання - складських модулів «ОРСК»МО-24-7-36-В, у кількості трьох штук, які знаходяться за адресою: м.Рівне, вул.Будівельників, 4, за початковою ціною 525000,00 грн., є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат на оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі" (33000, м.Рівне, вул.Будівельників, 4 код ЄДРПОУ 30647138) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) боргу за договором кредитної лінії №29-09 від 03.07.2009 року в загальній сумі 1244088,70 грн., який складається з основного боргу в розмірі 900000 грн. 00 коп., процентів за користування кредитними коштами в сумі 137118 грн. 75 коп., комісії в сумі 200 грн. 00 коп., пені по несвоєчасно сплаченому кредиту в сумі 173619 грн. 86 коп., пені по несвоєчасно сплаченим відсоткам в розмірі 33150 грн. 09 коп., шляхом реалізації на прилюдних торгах предмета застави, згідно договору застави №29-09/2 від 03.07.2009 року, а саме: обладнання - складських модулів «ОРСК»МО-24-7-36-В, у кількості трьох штук, які знаходяться за адресою: м.Рівне, вул.Будівельників, 4, за початковою ціною 525000,00 грн..
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріорі" (33000, м.Рівне, вул.Будівельників, 4 код ЄДРПОУ 30647138) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 12440,89 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписано “03” жовтня 2011 року. < Текст > < Текст > < Текст >