33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" вересня 2011 р. Справа № 5019/2022/11
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський регіон"
про повернення безпідставно набутих коштів
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність №999 від 20.04.2011 року), ОСОБА_2.;
від відповідача : представник не з'явився.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліський регіон»про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 5000,00 грн.. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чино, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300107681340. Причин неявки в судове засідання не повідомив.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
29.07.2011 року Приватним підприємцем ОСОБА_2. перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 5000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №273 від 29.07.2010 року. З вищезазначеного платіжного доручення вбачається, що кошти сплачені приватний підприємцем за гранули паливні згідно рахунку-фактури без номеру від 28.07.2011 року.
Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони, зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо ціни, кількості та якості товару, відповідно договір не був укладений в зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо усіх його істотних умов.
26.08.2011 року ПП ОСОБА_2. будо надіслано ТОВ «Поліський регіон»вимогу про повернення безпідставно набутих коштів, яка залишена відповідачем без відповіді.
Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення статті застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються судом вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння; мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 ЦК). Друга частина статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення). Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в сумі 5000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісський регіон" (34500, Рівненська обл. м.Сарни, вул. Червона, 2, код ЄДРПОУ 37504570) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) безпідставно набутих коштів в розмірі 5000,00грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний «03»жовтня 2011 року < Текст > < Текст > < Текст >