№К-12883/06
03 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М. І.
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спецпідзембуд” до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька на Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №37/19а, -
У січні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спецпідзембуд” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька від 17.08.2004р. №551840/0/804/15-2/31205678/6165/10, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем земельний податок - штрафна (фінансова) санкція у сумі 170 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.2005р. у справі №37/19а позов було задоволено повністю, спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №37/19а Рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2005р. у даній справі було скасовано, у позові відмовлено.
Своє рішення суд апеляційної інстанції обґрунтовує тим, що з переходом права власності на будівлю до позивача перейшло право користування відповідними земельними ділянками, які розташовані під цими будівлями і за які він повинен сплачувати земельний податок.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спецпідзембуд” звернулося із касаційною скаргою, в якій просить Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №37/19а скасувати та залишити в силі Рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2005р. у даній справі.
В обґрунтування касаційних вимог позивач посилається на те, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, позивач вказує на неправильне застосування судом ст. 14 Закону України „Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992р., ст.ст. 116, 126 Земельного Кодексу України, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено у ході розгляду справи, Будьонівскою МДПІ м. Донецька було проведено перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства, про що складено акт перевірки від 16.08.2004р. №2111/15-211-1/31205678. У акті податковий орган зазначає, що позивач повинен був надати розрахунок суми земельного податку на 2004 рік 16.07.2004р., однак, надав 16.08.2004р., що є порушенням ст. 14 Закону України „Про плату за землю”.
На підставі акту перевірки податковим органом згідно з п.п. „а” п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковим органом було прийняте спірне повідомлення-рішення, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем земельний податок - штрафна (фінансова) санкція у сумі 170 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач (покупець) уклав з товариством з обмеженою відповідальністю „Донбастермобуд” (продавець) договір купівлі-продажу від 26.05.2004р., відповідно до умов якого позивач придбав нежилі будівлі - ремонтну майстерню з гаражем, матеріальний склад та кузню з навісом. Відповідно до п. 1.6 договору право власності на нежилі будівлі виникає у покупця з моменту державної реєстрації даного договору купівлі-продажу у відповідних органах. У п. 1.7 зазначеного договору вказано про перехід до покупця у відповідності зі ст. 377 Цивільного кодексу України права користування на земельну ділянку, розташовану під придбаними приміщеннями та частину ділянки, необхідну для їх обслуговування, без зміни цільового призначення. Межі та розмір земельної ділянки у договорі не вказані.
Відповідно до довідки Донецького міського управління земельних ресурсів від 14.04.2005р. №01/35-1198 земельна ділянка, на якій розташовані придбані позивачем нежилі будівлі, надана у постійне користування товариству з обмеженою відповідальністю „Донбастермобуд”, про що видано Державний акт на право постійного користування землею від 25.09.1997р. №1-84. Площа земельної ділянки - 24 787 кв. м. У 2003р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбастермобуд” для визначення розміру податку на землю отримало довідку про грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2003р. №Ю-3006.
Як вірно зазначає апеляційний суд, відповідно до ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Відповідно до ст.ст. 2, 14, 15 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Зважаючи на те, що обставини справи судом апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №37/19а відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Спецпідзембуд” залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2005р. у справі №37/19а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
Т.М. Шипуліна
Є.А. Усенко
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка