1
Справа № 11-3326/ 2010
рік
Головуючий 1 інстанції: Медінцева Н.М.
Категорія: ч.3 ст. 185 КК
України
Доповідач: Єстеніна В.В.
18 січня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого: Єстєніної В.
В.
суддів: Кленцаря В.
Б., Кравцова О.В.
з участю:
прокурора Єроклінцевої Н.
С.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за
апеляцією прокурора на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької
області від 29 вересня 2010 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Велика Олександрівка Великоолександрівського району Херсонської області,
українця, громадянина України,із середньо-спеціальною освітою, не працюючого,
розлученого, раніше судимого 15 листопада 2000 року за ст. 95 ( ред.. 1960 р.)
КК України до 4 років позбавлення волі; 7 жовтня 2003 року за ч.2 ст.289, 71 КК
України до 5 років3 місяців позбавлення волі, звільненого 7 грудня 2006 року
умовно-достроково на 1 рік 8 місяців 16 днів; мешкає в АДРЕСА_1,
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі
ст..ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання звільненого з
випробування протягом іспитового строку 2 роки, з покладенням на нього
обов'язку не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-
виконавчої інспекції,
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він о 20-30 год. 17
лютого 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з
корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, через незаперті
вхідні двері проник в приміщення АДРЕСА_2,
де, пошкодивши міжкімнатні двері, проник до спальної кімнати і зібрав для
викрадення майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 364 грн. 30 коп.,
яке склав у дорожню сумку потерпілого, але довести свій злочинний намір до
кінця не зміг з незалежних від його волі причин, оскільки був затриманий на
місці злочину потерпілим.
В апеляцій прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок,
яким призначити засудженому ОСОБА_3 покарання у виді 3 років
позбавлення волі, посилаючись на те, що суд першої інстанції, застосовуючи до
засудженого вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, не взяв до уваги ступінь
суспільної небезпечності останнього: ОСОБА_3 раніше двічі судимий,
останній раз звільнився умовно-достроково, новий злочин скоїв в межах строку
погашення судимості, у стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що він
не бажає стати на шлях виправлення.
В доповненні до апеляції прокурор просив скасувати вирок, а справу повернути на
новий судовий розгляд через порушення судом вимог ст.. 334 КПК України,
оскільки органом досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення
у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна, пов'язаного з проникнення
у житло, а засуджено його за закінчений злочин, що свідчить про те, що суд
вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав принесену апеляцію та просив
скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд за наведених в
апеляції підстав; засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2,
які з апеляцією прокурора згодні в частині неправильної кваліфікації та не
згодні в частині м'якості призначеного покарання; дослідивши матеріали
кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесена прокурором апеляція
підлягає частковому задоволенню, а вирок суду - скасуванню з поверненням справи
на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.275 КПК України судовий розгляд кримінальної справи
провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм
обвинувачення.
Як свідчать матеріали кримінальної справи, органом досудового слідства
ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що він о 20-30 год. 17 лютого
2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з
корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, через незаперті
вхідні двері проник в приміщення АДРЕСА_2,
де, пошкодивши міжкімнатні двері, проник до спальної кімнати і зібрав для
викрадення майно потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 364 грн. 30 коп.,
яке склав у дорожню сумку потерпілого, але довести свій злочинний намір до
кінця не зміг з незалежних від його волі причин, оскільки був затриманий на
місці злочину потерпілим.
Скоєний ОСОБА_3 злочин органом досудового слідства кваліфіковано за ч.
3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, тобто - як незакінчений замах на таємне
викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло.
Разом з тим, розглядаючи справу в попередньому судовому розгляді та при
судовому засіданні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 по суті, суд
першої інстанції вийшов за межі пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення,
призначивши в попередньому розгляді до розгляду справу за ч.3 ст.185 КК України
та вироком визнав винним і засудивши того за цим же законом, як за закінчений
злочин.
За наведених підстав вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа -
поверненню на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора задовольнити частково; вирок Артемівського
міськрайонного суду Донецької області від 29 вересня 2010 року стосовно
ОСОБА_3 - скасувати, кримінальну справу повернути
на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду, в іншому складі суду.
Судді: