1
Справа № 11-885/ 2011
рік
Головуючий 1 інстанції: Андрюшина Л.
Категорія ч.3 ст. 190 КК
України
Доповідач: Єстеніна В.В.
10 травня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Кленцаря В.Б., Музиканта С.
Л.
з участю:
прокурора Дядик Д.А.
засудженого ОСОБА_1.
виправданого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за
апеляціями прокурора та засудженого ОСОБА_1, запереченнями виправданого
ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької
області від 14 грудня 2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, мешкає
в
місті АДРЕСА_1
засуджено за ч.3 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі
ст.. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільненого з
випробуванням протягом іспитового строку 1 рік;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, мешкає
в
АДРЕСА_2
виправдано за ч.3 ст.190 КК України за відсутністю в його діях складу злочину;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування
матеріальної шкоди 3163грн. 76коп. та 1000грн. - у відшкодування моральної
шкоди;
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він узнавши у другій
половині квітня 2003 року від свого знайомого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 бажає працевлаштувати свого сина ОСОБА_4 на роботу у митні органи та
може заплатити за це, вирішив шляхом обману заволодіти чужим майном - грошима
ОСОБА_3, які та мала намір витратити за працевлаштування сина.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 влаштувати
йому зустріч з ОСОБА_3 і зустрівшись з тою 5 травня 2003 року в
приміщенні Центрально-Міського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння
обороні України, розташованого по вул.. Вавилова,42 в м. Макіївка та
переконавшись у достовірності наведених вище намірів ОСОБА_3, запевнив
її, що може працевлаштувати ОСОБА_4 в органи митної служби.
Одночасно, бажаючи переконати ОСОБА_3 в достовірності своєї обіцянки,
привіз її з сином до Ясинівського коксохімічного заводу, де начальником охорони
працював його знайомий ОСОБА_5 - колишній працівник Донбаської
регіональної митниці.
Від останнього ОСОБА_1 дізнався, що на той час заступником відділу по
боротьбі з контрабандою Донбаської регіональної митниці працює ОСОБА_6 і у
того 6 травня - день народження, використовуючи отриману інформацію у своїх
злочинних намірах, запевнив ОСОБА_3 в тому, що вона для прискорення
вирішення питання по працевлаштуванню сина має придбати для ОСОБА_6
подарунок на суму рівну 100 доларів США.
Введена в оману ОСОБА_1, ОСОБА_3 12 квітня 2003 року в присутності
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на площі Радянській в м. Макіївка передала
засудженому 100 доларів США, що згідно курсу НБУ складало 533,33грн.
18 травня 2003 року о 23-00 год. ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свою
злочинну мету, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку № 12
на 2-му кварталі в м. Макіївка зустрівся з ОСОБА_3 і її чоловіком
ОСОБА_7, яких з квартири покликав на вулицю ОСОБА_2, запевнив тих, що
їх син ОСОБА_4 вже прийнятий на роботу в митні органи м. Донецька, що це
перспективне місце роботи, але за це вони повинні передати гроші в сумі 1300
долларов США.
ОСОБА_3, введена в обман вказаними діями ОСОБА_8, 19 травня 2003
року передала своєму синові ОСОБА_4 гроші в сумі 1300 долларов США для їх
передачі ОСОБА_8 Після чого, ОСОБА_4, прибувши в приміщення
Центрально - Міського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні
України, розташованого за вище вказаною адресою, передав ці гроші ОСОБА_8
Тоді ж ОСОБА_8, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, здійснюючи
обман ОСОБА_4 шляхом створення видимості реальності вирішення питання про
його працевлаштування в органи митниці, привіз ОСОБА_4 в Донбаську
регіональну митницю, розташовану за адресою, : м. Донецьк, вул. Собінова, д.
145А, де завів його в службовий кабінет № 43, в якому знаходився ОСОБА_6,
і представив останньому ОСОБА_4 як кандидата в працівники митниці, після
чого ОСОБА_8 попросив ОСОБА_4 вийти з кабінету .
ОСОБА_6, не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_1, повідомив того, що
ОСОБА_4 не відповідає вимогам до кандидатів для роботи в митних органах
по рівню своєї освіти, а також про відсутність вакансій.
ОСОБА_8, вийшовши з кабінету ОСОБА_6 здійснюючи обман, приховав від
ОСОБА_4 інформацію про відсутність вакансій в митниці, заявивши тому, що
для вирішення питання стосовно його працевлаштування потрібний диплом про
середньої - спеціальну освіту.
Отримані від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 гроші в загальній сумі 1400доларів
США, що по курсу НБУ еквівалентно 7466,36грн., засуджений ОСОБА_1 не
повернув, а розпорядився ними на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду у великому розмірі.
Крім того, ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачувався в тому, що
він в другій половині квітня 2003 року, дізнавшись від своєї знайомої ОСОБА_3 про те, що та бажає працевлаштувати свого сина ОСОБА_4 на роботу в
митні органи і при цьому може за це заплатити, вступив зі своїм знайомим
ОСОБА_8 в попередню змову про заволодіння шляхом обману чужим майном -
грошима ОСОБА_3, які вона мала намір витратити для працевлаштування
свого сина.
Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_2
організувати його зустріч з ОСОБА_3 і ОСОБА_4
ОСОБА_2, виконуючи відведену йому в злочинному плані роль, 5 травня 2003
року привів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в приміщення Центрально - Міського
спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України, розташованого
по вул. Вавилова,42 в м. Макіївка, де познайомив їх з ОСОБА_8
Під час розмови ОСОБА_8 і ОСОБА_2, переконавшись в тому, що ОСОБА_3
дійсно бажає працевлаштувати свого сина ОСОБА_4 на роботу в органи
митниці за певну плату, здійснюючи обман, завірили її в тому, що вони,
скориставшись знайомствами ОСОБА_8, як колишнього співробітника
правоохоронних органів, влаштують її сина ОСОБА_4 на роботу в органи
митниці.
Одночасно, ОСОБА_8 і ОСОБА_2, бажаючи переконати ОСОБА_3 в
достовірності своєї обіцянки, привезли її до Ясинівського коксохімічного
заводу, де начальником відділу охорони працює колишній заступник начальника
відділення по боротьбі з контрабандою Донбаської регіональної митниці
ОСОБА_5, з яким ОСОБА_8 раніше був знайомий.
Залишивши ОСОБА_3 і її сина ОСОБА_4 біля прохідних воріт заводу,
ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5, від якого дізнався, що нині
заступником начальника відділення по боротьбі з контрабандою і порушеннями
митних правил Донбаської регіональної митниці працює ОСОБА_6, у якого 6
травня день народження. Використовуючи цю інформацію у своїх злочинних цілях,
ОСОБА_8 і ОСОБА_2, здійснюючи обман ОСОБА_3, запевнили ту, що для
працевлаштування її сина на роботу в органи митниці і для прискорення вирішення
цього питання, їй необхідно зробити подарунок на суму, рівну 100 доларам США до
дня народження людини, яка працевлаштує її сина на роботу в митні органи.
ОСОБА_3, введена в обман вказаними діями ОСОБА_8 і ОСОБА_2, 12
травня 2003 року, знаходячись на площі Радянській в Центрально - Міському
районі м. Макіївки, у присутності ОСОБА_2 і свого сина ОСОБА_4
передала ОСОБА_8 гроші в сумі 100 доларов США, що згідно офіційного курсу,
встановленого НБУ складає 533,33грн.
18 травня 2003 року о 23-00год. ОСОБА_8 і ОСОБА_2, продовжуючи
реалізовувати свою злочинну мету, будучи в стані алкогольного сп'яніння, у
дворі будинку № 12, розташованого на 2-му кварталі в Радянському районі м.
Макіївки, зустрілися з ОСОБА_3 і її чоловіком ОСОБА_7, і
здійснюючи їх обман, запевнили тих, що їх син ОСОБА_4 вже прийнятий на
роботу в митні органи м. Донецька, що це перспективне місце роботи, але за це
вони повинні передати гроші в сумі 1300 доларів США.
ОСОБА_3, введена в обман вказаними діями ОСОБА_8 і ОСОБА_2, 19
травня 2003 року передала своєму синові ОСОБА_4 гроші в сумі 1300 доларів
США, які той, прибувши в приміщення Центрально - Міського спортивно-технічного
клубу Товариства сприяння обороні України, розташованого за вище вказаною
адресою, віддав ОСОБА_8
ОСОБА_8, продовжуючи реалізовувати свій спільний зі ОСОБА_2 злочинний
намір, виконуючи відведену йому в злочинному плані роль, здійснюючи обман
ОСОБА_4 шляхом створення видимості реальності вирішення питання про його
працевлаштування в органи митниці, привіз ОСОБА_4 в Донбаську регіональну
митницю, розташовану за адресою, : м. Донецьк, вул. Собінова, д. 145А, де завів
його в службовий кабінет № 43, в якому знаходився ОСОБА_6 і представив
останньому ОСОБА_4 як кандидата в працівники митниці, після чого
попросив того вийти з кабінету .
ОСОБА_6, не знаючи про злочинний намір ОСОБА_8, повідомив того про
те, що ОСОБА_4 не відповідає вимогам до кандидатів для роботи в митних
органах по рівню своєї освіти, а також про відсутність вакансій в митниці.
Проте, ОСОБА_8, вийшовши з кабінету ОСОБА_6 здійснюючи обман,
приховав від ОСОБА_4 інформацію про відсутність вакансій, вказавши на
необхідність надати диплом про середньої - спеціальну освіту.
Отримані від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 гроші в загальній сумі 1400доларів
США, що по курсу НБУ еквівалентно 7466,36грн., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не
повернули, а розпорядилися ними на власний розсуд, заподіявши потерпілій
ОСОБА_3 матеріальну шкоду у великому розмірі.
В апеляціях:
- прокурор просив вирок суду стосовно ОСОБА_2 скасувати, а
кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що
виправдувальний вирок не відповідає вимогам ч.4 ст.334 КПК України: суд не
надав ніякої оцінки показанням виправданого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 про те, що саме до ОСОБА_2 потерпіла звернулася з проханням
працевлаштувати її сина на роботу в митні органи, пообіцявши заплатити за це, а
ОСОБА_2 - пообіцяв зробити це через своїх знайомих; крім того, потерпіла
вказувала на те, що саме ОСОБА_2 переконував її в тому, що краще сина
працевлаштувати спершу в Донецьку митницю, а потім перевести, бо вона хотіла,
щоб син працював в Іловайську, а коли ОСОБА_1 потребував за
працевлаштування валюту, обидва переконували її в тому, що названу ОСОБА_1 сума ( 1400 доларів США) швидко «окупиться»; не надано належної оцінки
аналогічним показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4; показанням
свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які підтверджували факт звернення до
них ОСОБА_1 та заперечували факт передачі їм грошей чи подарунків; не
надано судом оцінки і тим обставинам, що ОСОБА_2 вживав заходів по
поверненню грошей ОСОБА_3 через ОСОБА_9, від якої потерпілій стало
відомо про те, що вона в той же час брала в борг у ОСОБА_1 500 доларів
США; таким чином, суд не спростував докази винуватості ОСОБА_2, надані
органом досудового слідства;
в доповненні до апеляції прокурор просив скасувати вирок в повному
обсязі, оскільки дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взаємопов'язані;
- засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду стосовно нього скасувати та
закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу злочину,
посилаючись на те, що між потерпілою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спочатку
існували цивільно-правові стосунки, згідно яких ОСОБА_2 отримав від
потерпілої на особисті потреби 400 доларів США, а в червні 2003 року він же
отримав від неї 1400 доларів США за працевлаштування сина; він при вирішенні
цього питання був лише посередником, ніяких грошових зобов'язань перед
потерпілою не має, а тому вважає, що обвинувачення стосовно нього
сфальсифіковано.
Виправданий ОСОБА_2 в запереченні на апеляцію прокурора посилається
на те, що матеріали кримінальної справи сфальсифіковані, оскільки ні в яких
стосунках з сім'єю ОСОБА_3 він не перебував, а грошові зобов'язання вони мали
з ОСОБА_9, чому він був свідком.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, принесену
прокурором, який підтримував державне обвинувачення в суді, та не погодився з
апеляцією засудженого ОСОБА_1; засудженого ОСОБА_1 та виправданого
ОСОБА_2, які підтримали апеляцію ОСОБА_1 та не визнали апеляцію
прокурора; перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що
апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 підлягають частковому
задоволенню, а вирок суду - скасуванню з поверненням справи на новий судовий
розгляд з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.. 334 КПК України та п.22 Постанови Пленуму
Верховного Суду України від 29 червня 1990 року « Про виконання судами України
законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового
розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» в мотивувальній частині
виправдувального вироку належить викласти формулювання обвинувачення, за яким
підсудного було віддано до суду; результати дослідження, аналізу і оцінки
доказів як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в
судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події
злочину; відсутність у діях підсудного складу злочину чи недоведеність його
участі у вчиненні злочину.
Включати у виправдувальний вирок формулювання, які становлять під
сумнів невинність виправданого, не допускається.
В мотивувальній частині вироку слід навести обґрунтування і викласти
висновок про виправдання по кожному епізоду обвинувачення із зазначенням
підстави виправдання, передбаченої законом, і мотивів, з яких суд відкидає
докази обвинувачення.
Як свідчить вирок суду, наведені вимоги чинного законодавства судом
першої інстанції проігноровані, оскільки суд навів свої висновки про
відсутність в діях виправданого ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.3
ст. 190 КК України без будь-якого аналізу доказів, наданих органом досудового
слідства, оскільки останні аналізувалися судом лише в світлі їх стосовності,
достовірності та достатності з питання доведеності винуватості засудженого
ОСОБА_1 у вчиненні того ж злочину.
В той же час, потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_7., ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6 протягом досудового та судового
слідства давали детальні показання про обставини скоєного злочину, висвітлюючи
роль в ньому як засудженого ОСОБА_1, так і виправданого ОСОБА_2
Таким чином, при постановленні виправдувального вироку судом першої
інстанції допущено суттєве порушення чинного кримінально-процесуального
законодавства, яке є безумовною підставою для скасування вироку стосовно ОСОБА_2
Одночасно, колегія суддів звертає увагу на те, що суб'єктивна сторона
такого складу злочину, як шахрайство, полягає лише у прямому умислі, тобто -
особа до початку злочину має намір шляхом обману чи зловживання довірою
протиправно заволодіти чужим майном.
Як свідчить вирок, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у
протиправному заволодінні майном ОСОБА_3 у крупному розмірі шляхом обману
та зловживанню довірою, вказав на те, що останній з метою створення видимості
реальності та достовірності своїх намірів у наданні допомоги у вирішення
питання про працевлаштування її сина в органи митниці, возив тих до
Ясиновського коксохімічного заводу та до Донбаської регіональної митниці.
В той же час, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до яких він
звертався у наведених установах, підтвердили факт вирішення засудженим самого
цього питання.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги те, що відповідно до
вимог ст.. 64 КПК України обов'язковому доказуванню підлягають: подія злочину (
місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винуватість обвинувачених та
мотиви злочину, роль і ступінь участі кожного із підсудних у злочині, наслідки,
що настали від злочинних дій, тощо, вирок суду підлягає скасуванню в повному
обсязі з поверненням справи на новий судовий розгляд, при якому суду належить
ретельно дослідити та проаналізувати всі докази у справі, вирішивши питання
винуватості чи невинуватості підсудних, навівши мотиви та обґрунтування
прийнятого рішення.
Керуючись ст..ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково;
вирок Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 14 грудня 2010 року
стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - скасувати,
кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, іншому
складі суду.
Судді :