Справа № 2«а»-226/09
24 вересня 2009 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Редько Ж.Є. при секретарі Ченченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної доплати до пенсії як дитині війни
Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом Фонд) про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, в обґрунтування якого вказала, що вона народилася у 1943 році і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно за ст.6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте така допомога у 2006-2007 роках їй не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не у повному обсязі через обмеження її права законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення яких вона вважає такими, що не відповідають Конституції України і не можуть застосовуватись. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить згідно наданого у позові розрахунку 4471, 20 грн. Тому позивач просить визнати дії відповідача щодо невиплати їй спірної допомоги неправомірними і стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй, як дитині війни, соціальну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 4471, 20 грн. Позивач також прбсить суд поновити порушений нею строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про належні їй спірні виплати повідомлено її не було, через що про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
Під час розгляду справи позивач уточнила свій позов, зазначивши, що у 2008 році відповідачем їй було сплачено 723, 60 грн. спірної допомоги, тому на цю суму вона зменшує свої вимоги. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь спірну допомогу з січня по липень 2009 року включно у сумі 1045, 80 грн, а всього за період з 2006 року по липень 2009 року включно - 4793, 40 грн.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.
Відповідач до суду не з, явився, письмово сповістив суд про розгляд справи у відсутності представника, у своєму письмовому заперечення зазначив, що позивач ОСОБА_1. дійсно перебуває на обліку відповідача і отримує пенсію за віком з 17.12.1998 року, не є інвалідом. Позов не визнає через те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України, на який Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було покладено його визначення, не було впроваджено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, яке виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у новій редакції, за якою підвищення вперше виплачувалося у 2008 році, а потім і у 2009 році у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому вимоги позивача вважає незаконними, наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який позивачем пропущено без поважної причини.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком, що підтверджується паспортом громадянина України, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.4, 8), не є інвалідом.
Відповідно до ст.6 Закону № 2195-1У, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року N 3235-IV (в редакції закону України від 19.01.2006 року № 3367-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначена норма Закону не була предметом розгляду і Конституційного суду України.
Тому суд вважає, що дії відповідача щодо спірної доплати у 2006 році відповідали діючому законодавством, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на
2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинним лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410, 06 грн., з 1 жовтня - 415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 710, 91 грн. (410, 06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 % + 415, 11грн. х 3 х 30 %).
Відповідно до п.41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на
2008 рік та про внесення змін до деяких законів України " від 28.12.2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 році було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі:
з 01.01.2008 року - 47, 00 грн.,
з 01.04.2008 року-48, 10 грн.,
з 22.05.2008 року - 48, 10 грн.,
з 01.07.2008 року - 48, 20 грн.,
3 01.10.2008 року - 49, 80 грн.
Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Згідно за ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22.05.2007 року, тому суд вважає, що за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 715, 23 грн. ((481 грн. х 30 % / 31 х 10 дн. + 481 грн. х 30 % + 482 грн. х 3 місяці х 30 % + 498 грн. х З місяці х 30 %) - (48, 10 грн. х 30 % / 31 х 10 + 48, 10 грн. + 48, 20 грн. х 3 місяці + 49, 80 грн. х 3 місяці).
Згідно за ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом 15.12.2008 року, 08.07.2009 року позов передано за предметною підсудністю Димитровському міському суду (а.с.З, 9, 10), тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 15.12.2007 року.
Згідно за ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на цьому.
Позивач, заявляючи щодо поновлення строку звернення до суду, не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, те, що про порушення своїх прав їй стало відомо лише через півтора роки після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року через засоби масової інформації - пресу.
Суд вважає, що позивачем без поважної причини пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни у період з 09.07.2007 року до 15.12.2007 року, тому позивач має право на отримання спірної допомоги з 15 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 783, 52 грн., із розрахунку: 415, 11 грн.: 31 день х 17 днів х 30 % + 715 грн.23 коп.
Частково задовольняючи позов з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Згідно за ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2009 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Оскільки норми статті 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та розміри виплат спірного підвищення, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2008 року № 530, на цей час є чинними, суд вважає дії відповідача правомірними, а вимоги позивача про стягнення спірної допомоги у 2009 році такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України", Закону України «Про Державний бюджет України на 2009», рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної доплати до пенсії як дитині війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 15 грудня 2007 року по 31 грудня
2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 15 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 52 коп. за рахунок коштів Державного бюджету.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання у повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлення 29 вересня 2009 року.