Справа № 2-1470/09
24 вересня 2009 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Ченченко І.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області справу за
позовом ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права
власності на спадщину,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Димитровської міської ради про визнання права власності на спадщину.
У судовому засіданні позивач в обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50, 0 кв.м, у тому числі житловою площею 25, 1 кв.м., що складає 1/2 частину житлового будинку, та належними до нього надвірними будівлями і спорудами. Зазначене домоволодіння належало померлому на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.1991 року, посвідченого Димитровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 3867. Дружина батька і її мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, отже спадкоємцями першої черги за законом на зазначене домоволодіння є вона та її брат ОСОБА_5, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини, і не має наміру приймати спадщину. Вона же фактично прийняла спадщину, бо на момент відкриття спадщини мешкала у вищевказаному домоволодінні разом із спадкодавцем. Протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, будь-яких відмов щодо спадщини після смерті її батька вона не заявляла. Однак, свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку вона отримати не може, у зв'язку з тим, що за реєстраційними даними БТІ м.Димитров її батько є власником АДРЕСА_1, а згідно договору купівлі-продажу останній є власником 1/2 частини буд.34 по вул.Таганрогська. Тому позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, що складає 1/2 частину зазначеного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.
Представник Димитровської міської ради до суду не з'явився, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність та про визнання позову.
Третя особа ОСОБА_3 також у судове засідання не з'явився, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутності та про згоду з позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблений відповідний актовий запис за № 423 (а.с.7).
ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про народження, укладення шлюбу (а.с.9, 10, 11).
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1 загальною площею 50, 0 кв.м, у тому числі житловою площею 25, 1 кв.м., що складає 1/2 частину зазначеного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, у тому числі вбиральні, літньої кухні, сараю.
Факт того, що ця садиба належала померлому ОСОБА_3, підтверджується записами у домовій книзі (а.с. 19-21), технічному паспорті, у якому відображається дві квартири у будинку 34, власником квартири № 2 вказано ОСОБА_6 (а.с. 15-18), рішенням виконкому Димитровської міської ради на переобладнання в житловому будинку від 17.06.2009 року № 344 (а.с.14), копією договору купівлі-продажу від 24.12.1991 року, посвідченого Димитровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 3867, у якому зазначено - одна друга частина будинку по вул.Таганрогськый б.34 (без зазначення квартири (а.с. 12), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно БТІ м.Димитров (а.с.13).
Дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть 17.03.2003 року зроблений відповідний актовий запис за №213(а.с.8).
Позивач по день смерті свого батька, тобто на час відкриття спадщини, мешкала разом з ним і продовжує мешкати за адресою спадкової квартири, а саме: АДРЕСА_1, що підтверджується записами у домовій книзі (а.с. 19-21), довідкою з місця проживання (а.с.25). Ця обставина свідчить про прийняття позивачем відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадщини.
Судом не встановлено вчинення рідним братом позивача і сином померлого ОСОБА_5 будь-яких дій, щоб свідчили про прийняття ним спадщини.
За повідомленням Димитровської державної нотаріальної контори від 18.08.2009 року після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкові справи не відкривались. Заповіти від їх імен не посвідчувались.
Інших спадкоємців на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не встановлено.
Димитровською державною нотаріальною конторою відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що в правовстановлюваному документі, а саме: договорі купівлі-продажу, вказана одна друга частина будинку, а в Витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, яке видане БТІ м.Димитров, вказано квартира № 2 (а.с.24).
У судовому заіданні позивач пояснила, що будинок АДРЕСА_1 поділяється на дві частини, тобто містить дві квартири, двох господарів.
Згідно за ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З огляду на ст.392 ЦК України, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою, до суду може бути подано позов про визнання цього права.
Проаналізувавши вищевикладене, та встановивши, що неточність у правовстановлювальному документі щодо адресних даних на спадкове майно є перешкодою у оформленні позивачем права власності на спадщину за законом через нотаріальні органи, те, що позивач є такою, що фактично прийняла спадщину, спір між іншими спадкоємцями відсутній, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 392, 1216, 1218, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Димитровської міської ради про визнання права власності задовольнити.
Визнати право приватної власності за ОСОБА_1, 1953 року народження, на домоволодіння, яке складається з квартири № 2 у житловому будинку АДРЕСА_1, загальною площею 50, 0 кв.м, у тому числі житловою площею 25, 1 кв.м, що складає одну другу частину житлового будинку № 34, позначеному у технічному паспорті літерою А-1, з надвірними будовами і спорудами згідно технічного паспорту, у тому числі: Г-1 - вбиральня, 1/2 Є-1 літня кухня, Ж-1 сарай, яке залишилося після смерті ОСОБА_3, померлого 19 травня 2004 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 29.09.2009 року.