Справа №2-625 за 2009 р.
22 жовтня 2009 року Макарівський районний суд Київської області в складі
судді ДЗЮБИ Н.М. при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до КП КОР «Макарівське БТІ», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що на підставі рішення колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 30.09.2008 року наказом відповідача №53-ос від 29.10.2008 року він був поновлений на роботі реєстратора Макарівського БТІ з 14.10.2008 року, а п.4 цього наказу був попереджений про скорочення з 29.12.2008 року. Наказом відповідача №60а-ос від
1. 29.11.2008 р. були скасовані п.п.3, 4 наказу №53-ос від 29.10.2008 р. про скорочення посад реєстраторів, введення нового штатного розпису та попередження його про наступне звільнення з роботи за скороченням штатів, а також він був поновлений на посаді реєстратора у встановлений законодавством строк. Відповідно до наказу №10-ос від
1. 27.01.2008 р. він був звільнений з посади реєстратора КП КОР «Макарівське БТІ» з 27.01.2009 року за п. 1 ст.40 КЗпП України та отримав копію даного наказу. Розрахунок всіх виплат він отримав 28.01.2009 року. 28 та 29.01.2009 р. він виходив на роботу, щоб отримати трудову книжку, але її не отримав. 30.01.2009 p., прийшовши за трудовою книжкою, він її не отримав, але його ознайомили з наказом від 27.01.2009 p., яким він був звільнений з роботи згідно п.8 ст.40 КЗпП України, але копію наказу та трудову книжку на руки йому не видали. Трудову книжку він отримав по пошті 09.02.2009 року.
Його звільнення було здійснено згідно наказу №10б-ос від 27.01.2009 р. за п.8ст.40 КЗпП України за вчинення розкрадання за місцем роботи, про що зроблено запис в його трудовій книжці. Підставою для його звільнення з роботи послужило те, що 18.06.2005 року після звільнення з посади реєстратора Макарівського БТІ, отримавши для роботи вдома ноутбук, привласнив його, за що вироком Макарівського райсуду від 04.08.2005 року був визнаний винним за ст.191 ч.1 КК України та від відбування покарання був звільнений за амністією. Своє звільнення вважає незаконним, оскільки звільнення працівника з роботи за вчинення ним розкрадання майна власника є одним з заходів дисциплінарного стягнення і воно повинно бути проведено з дотриманням порядку застосування дисциплінарних стягнень та в строки, протягом якого таке стягнення може бути накладене (ст.ст. 148, 149 КЗпП України), які відповідачем не були дотримані. Звільнення його з роботи за вчинення розкрадання за місцем роботи було проведено без законних підстав, оскільки воно відбулося через два з половиною роки після набрання вироком суду законної сили, тому він звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Неправильне формулювання причин звільнення в його трудовій книжці стало перешкодою для його працевлаштування на іншу роботу, тому він просить зобов»язати відповідача видати йому дублікат трудової книжки без записів, які визнано недійсними. Крім того, майже на протязі трьох з половиною місяців після його поновлення на роботі відповідач не надавав йому ніякої роботи, платив тільки тарифну ставку, що ставило в тяжке матеріальне становище його сім»ю, це призвело до моральних переживань і стресу упродовж тривалого часу (через матеріальну скруту неможливість вести звичайний спосіб життя, переживання, а також вплив в стресовій ситуації на стан здоров»я (порушення травлення, серцево-судинні захворювання, станом негативних емоцій), а тому заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в 5000 грн.Пізніше позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути моральну шкоду в розмірі 100000 грн..
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача- КП КОР «Макарівське БТІ»- Ганенко Р.А. позовні вимоги не визнав, але не заперечував проти скасування наказу відповідача №10б-ос від 27.01.2009 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.8 ч.1 ст.40 КЗпП України та підтвердив фактичні обставини справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обгрунтовані і підлягають задоволенню, решта позовних вимог підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом відповідача №53-ос від 29.10.2008 року позивач ОСОБА_1 був поновлений на роботі реєстратора КП КОР «Макарівське БТІ» та був попереджений про скорочення з 29.12.2008 року. Наказом №10-ос від 27.01.2009 року позивач був звільнений з роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України за скороченням штатів, 28.01.2009 р. отримав розрахунок. Але 30.01.2009 року його ознайомили з наказом №106-ос від 27.01.2009 року про скасування наказу №10-ос від 27.01.2009 року щодо звільнення ОСОБА_1 та звільнення його з роботи за вчинення розкрадання за місцем роботи за п.8ч.1 ст.40 КЗпП України. Трудову книжку позивачу не видали, а надіслали по пошті 09.02.2009 року.
Про відсутність фактичного скорочення на підприємстві посади реєстратора свідчить те, що на даний час в КП КОР «Макарівське БТІ» працює три реєстратора (як і під час роботи позивача).
Наказ відповідача №10б-ос від 27.01.2009 р.про звільнення з роботи позивача ОСОБА_1 за п.8ст.40 КЗпП України є незаконним, а оскільки він суперечть вимогам ст.148 КЗпП України, так як з часу набрання вироком суду чинності (04.08.2006 р.) минуло майже два з половиною роки. А тому права позивача відповідачем порушені і він повинен бути поновлений на роботі з часу звільнення, тобто з 27.01.2009 року з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до ст.235 КЗпП України.
Розмір середнього заробітку позивача до звільнення становив 80, 01 грн.згідно довідки відповідача (3680, 33:46=80, 01 грн.).
Строк звернення до суду позивачем не пропущений, оскільки копію наказу про звільнення він на руки не отримав, а трудова книжка була надіслана йому поштою 09.02.2009 року, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні. Позивач звернувся з позовом до суду 04.03.2009 року.
За період з 28 січня 2009 року по 22 жовтня 2009 р.(час винесення рішення у справі) розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 14881, 86 грн., а з врахуванням індексації та компенсації -18904 грн.25 коп..Проведений позивачем розрахунок суд вважає правильним.
Суд вважає встановленим, що незаконним звільненням з роботи позивачу заподіяна моральна шкода, однак позивач не обгрунтував, чому свою моральну шкоду він оцінив у 100000 гривень. Вказану суму суд вважає безпідставною, а тому задоволенню підлягає моральна шкода в розмірі 1000 грн..
Вимога позивача щодо видачі дублікату трудової книжки задоволенню не підлягає, оскільки згідно п.п.5.1, 5.5 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затв.МП, МЮ, МСЗН від 29.07.1993 р.№58, дублікат трудової книжки видається в разі втрати трудової книжки або її непридатності (обгорі ла, розірвана, забруднена, тощо).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.40ч.1п.8, 134ч.1п.8, 147, 148, 149, 232, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.2, 10, 11, 58-60, 79, 209, 215, 294, 367 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП КОР «Макарівське БТІ», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ КП КОР «Макарівське БТІ» №10б-ос від 27.01.2009 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п.8 ст.40 КЗпП України та поновити ОСОБА_1 на роботі реєстратором КП КОР «Макарівське БТІ» з 27 січня 2009 року.
Стягнути з КП КОР «Макарівське БТІ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18904 гривні 25 копійок та моральну шкоду в сумі 1000 гривень, а всього 19904 гривні 25 копійок, в решті позову відмовити.
Стягнути з КП КОР «Макарівське БТІ» на користь бюджету судовий збір в сумі 189 гривень 04 копійки та витрати на ІТЗ в сумі 120 гривень.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає чинності відповідно до ст.223 ЦПК України, а в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.