1
Справа № 11- 493/ 2011
р.
Головуючий у 1 інстанції: Гаврилюк А.І.
Категорія ч. 2 ст.164 КК
України
Доповідач: Єстеніна В.В.
22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Кравцова О.В., Кленцаря В.Б.
за участю:
прокурора Єроклінцевої Н.С.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу
за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ясинуватського
міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого цим
же судом 17 листопада 2009 року за ч.1 ст.164 КК України до 100 годин
громадських робіт, покарання відбув 18 лютого 2010 року; проживає в АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 2 ст.164 КК України до 2 років обмеження волі,
Вироком засудженого ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він,
будучи зобов'язаним згідно рішення Вугледарського районного суду Донецької
області від 8 грудня 2003 року до сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. В розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не
менше ? части неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 5
листопада 2003 року до повноліття дитини, повторно, злісно ухиляється від
сплати аліментів, добровільно матеріальної допомоги дитині не надає, не працює,
заходів до працевлаштування не застосовує, на обліку в центрі зайнятості не
перебуває, в результаті чого має заборгованість з грудня 2009 року по 1 серпня
2010 року.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просив скасувати вирок суду та
постановити новий, яким призначити йому покарання у виді громадських робіт,
взявши до уваги його щиросердне каяття та визнання своєї вини, позитивну
характеристику та належну поведінку під час досудового слідства.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали принесену засудженим апеляцію в повному обсязі, прокурора,
який не погодився з принесеною апеляцією, перевіривши матеріали кримінальної
справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2
задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст..65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду
України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24
жовтня 2003 року, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка
визнається винною у вчиненні злочину, суд зобов'язаний дотримуватися загальних
засад призначення покарання, бо через останні реалізуються принципи
законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання;
приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про
його особу та обставини справи, що обтяжують чи пом'якшують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє
для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, вирішуючи питання про вид та
розмір покарання, що має бути призначено засудженому ОСОБА_2, взяв до
уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та дані, що характеризують особу
винного: раніше судимий, характеризується позитивно, не працює, а тому
обґрунтовано призначив покарання в межах санкції закону, відповідно до якого
його визнано винним.
Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без
задоволення, вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від
23 листопада 2010 року стосовно нього - без зміни.
Судді: