1
Справа № 11-1817/ 2011
рік
Головуючий 1 інстанції: Хомінець І.В.
Категорія: ч.1 ст.115 КК
України
Доповідач: Єстеніна В.В.
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ
апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого:
Єстєніної В.В.
суддів:
Кравцова О.В., Кленцаря В.Б.
з участю:
прокурора
Єроклінцевої Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Харцизького міського суду
Донецької області від 7 квітня 2011 року, яким:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, , інвалід 1
групи, раніше судимого: 28.12.2009 року Харцизьким міським судом Донецької
області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим
строком на 2 роки; мешкає в АДРЕСА_1
засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 10 років позбавлення волі; на підставі
ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута
частина покарання за вироком Харцизького міського суду Донецької області від 24
вересня 2010 року та остаточно призначено покарання у виді 12 років позбавлення
волі,
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 17 жовтня 2010
року приблизно о 04-30 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння по
місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, на ґрунті
особистих неприязних стосунків, викликаних тим, що ОСОБА_7, який находився
там же, неодноразово і наполегливо просив у ОСОБА_6 гроші на спиртні
напої, переслідуючи мету на протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи
умисно, з почуття образи, наніс ОСОБА_7 не менше трьох ударів металевою
пластиною по голові, від чого той впав на підлогу, а коли піднявся з підлоги,
ОСОБА_6 узявши в праву руку сокиру, завдав ОСОБА_7 не менше трьох
ударів обухом сокири в життєво важливий орган - голову, від чого ОСОБА_7
знову впав на підлогу, а ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, умисно
наніс ОСОБА_7 численні, не менше десяти, ударів обухом сокири по тулубу,
кінцівкам, та в життєво важливий орган голову.
В результаті умисних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_7 були
заподіяні: забиття серця і легень, численні двосторонні переломи ребер, розрив
селезінки, внутрішньочеревна кровотеча, крововиливи в навколо ниркову
клітковину, забиття нирок, численні рублені і забиті рани голови і крововиливи
в м'яких покровах голови, в тім'яних областях, в потиличній, в тім'яно -
скроневих областях, в лівій завушній області, в лобовій області ліворуч, у
внутрішнього краю лівої надбрівної дуги, осередкові дрібні субарахноїдальні
крововиливи під м'якими мозковими оболонками великих півкуль і мозочка,
численні синці передньої поверхні грудної клітини і поперекової області,
численні садна по правій боковій поверхні грудної клітини, по лівій
передньобоковій стінці живота, в лівій здухвинній ділянці, численні садна по
боковій і внутрішній поверхні правої гомілки, різані рани другого пальця лівої
кисті і першого пальця правої кисті.
Безпосередньо після заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_6,
не бажаючи щоб він знаходився в його будинку, разом з ОСОБА_8,
перемістили ОСОБА_7 до двору АДРЕСА_2, розташованого напроти дома ОСОБА_6, де ОСОБА_7 того ж
дня помер.
Причиною смерті ОСОБА_7 стала сукупна травма тіла з забиттям органів
грудної клітини, численними переломами ребер, розривом селезінки, крововиливами
в черевну порожнину, дрібними крововиливами під м'які мозкові оболонки, що
ускладнилася розвитком шоку, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів,
розладом мікроциркуляції у внутрішніх органах, набряком головного мозку і
легенів.
Причина смерті ОСОБА_7 перебуває в безпосередньому прямому причинному
зв'язку із заподіяними йому ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 просив вирок суду скасувати, справу
направити на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що матеріали кримінальної
справи сфальсифіковані: свої показання на досудовому слідстві він дав внаслідок
застосування недозволених методів слідства; порушено його право на захист,
оскільки не був наданий захисник; скоєному злочину дана неправильна юридична
оцінка, оскільки ОСОБА_7 увірвався до його житла з ОСОБА_8, били та душили
його, вимагаючи гроші на спиртні напої, він, дійсно вдарив ОСОБА_7, але потім
того бив ОСОБА_8, який потім запропонував йому закопати потерпілого, але він
відмовився; вважає, що свідок ОСОБА_8 обмовив його і що скоєний злочин має
кваліфікуватися за ст.. 121 КК України , оскільки потерпілий помер через 12
годин після побиття.
Заслухавши доповідача, прокурора, який не погодився з апеляцією засудженого
ОСОБА_6 та вважав вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши
матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого
ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_6, останній, не погоджуючись з
вироком суду, перш за все, посилається на неправильну юридичну оцінку скоєного
злочину, на не легітимність його показань на досудовому слідстві, бо останні
отримані у незаконний спосіб - внаслідок застосування до нього недозволених
методів слідства, на порушення його права на захист, оскільки йому не був
наданий захисник.
Наведені доводи засудженого ОСОБА_6, на переконання колегії суддів, є
необґрунтованими та спростовуються матеріалами кримінальної справи.
Так, будучи неодноразово допитаним на досудовому слідстві в якості
підозрюваного та обвинуваченого, засуджений ОСОБА_6 вказував на те, що
спочатку вдарив потерпілого ОСОБА_7, який разом з іншими особами в живав
в його домі спиртні напої, металевою пластинкою по голові за те, що той
розбудив його і просив гроші на спиртне. Від нанесеного удару потерпілий впав
на підлогу, а коли піднявся, - взяв в руку ніжку від стільця, якою замахнувся
на нього. Тоді він взяв в руку сокиру і обухом наніс тому кілька ударів по
голові і тулубу. Його дії зупинив свідок ОСОБА_8
Свої показання засуджений ОСОБА_6 підтвердив на очній ставці зі свідком-
очевидцем ОСОБА_9 та при відтворенні з його участю обставин скоєного
злочину.
( а.с. 52 - 55, 57 - 63, 73 - 74, 153 - 155)
Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від
13 грудня 2010 року засуджений ОСОБА_6 страждає органічним ураженням
головного мозку складного ґенезу ( ЧМТ в 1978 р., наслідки інсульту в 2003 р.),
психоорганічнім синдромом ( органічний розлад особистості та поведінки, що
обумовлені захворюванням та ушкодженням головного мозку - в редакції МКБ - 10).
Під час скоєння злочину не міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати
ними. Під час скоєння злочину у тимчасовому розладі психічної діяльності не
перебував. На теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ( а.
с. 126 - 130 )
З урахуванням отриманого висновку судово-психіатричної експертизі та
відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 45 КПК України постановою слідчого від 14
грудня 2010 року ОСОБА_6 був призначений захисник і подальші слідчі дії з
ОСОБА_6, в тому числі і допит його в якості обвинуваченого 15 грудня
2010 року, під час якого останній повністю підтвердив свої попередні показання,
проводилися з участю захисника. ( а.с. 144)
Колегія суддів також звертає увагу на те, що і в судовому засіданні
засуджений ОСОБА_6 повністю підтвердив свої показання на досудовому
слідстві.
При цьому, ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні
засуджений ОСОБА_6 не заявляв про застосування до нього під час досудового
слідства незаконних методів, внаслідок яких він себе обмовив, а в протоколах
слідчих дій з його у тому числі і з участю захисника, відсутні зауваження чи
непогодження з записами у протоколах ціх слідчих дій.
Крім того, показання засудженого ОСОБА_6 про обставини скоєного
ним злочину повністю узгоджуються з показаннями свідка-очевидця ОСОБА_8,
свідка ОСОБА_10 та висновком судово-медичної експертизи про механізм і
локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_7, та причині і
час його смерті.
Зокрема, свідок ОСОБА_8 підтвердив ті обставини, що разом з
ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вживали спиртні напої в домі засудженого, під час чого
він заснув. Прокинувся від шуму і побачив, що засуджений ОСОБА_6 сокирою
наніс по тулубу постраждалого ОСОБА_7 2 - 3 удари. Він відштовхнув
засудженого від потерпілого, після чого разом з засудженим і за його проханням
віднесли ОСОБА_7 під огорожу сусідського дому, де і залишили.
Повертаючись додому, він зайшов до ОСОБА_10 і розповів тому про
скоєний злочин.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердив наведені
показання.
Під час огляду місця злочину, проведеного з дотриманням вимог ст.. 190
КПК України, були виявлені та вилучені сокира, кусок металу, предмети одягу
засудженого, скляна ніжка, змиви з виявлених накладень на рослинах, стіні в
домі, табуреті, з доріжки слідів. ( а.с. 12 - 30 )
Відповідно до висновків судово-імунологічної та судово-цитологічної
експертиз в досліджених плямах на сокирі та металевому листі, скляній ніжці,
шкарпетці, фрагментах сухих рослин, вилучених при огляді місця злочину виявлено
кров потерпілого ОСОБА_7 ( а.с. 92 - 94, 99 - 102 )
Одночасно, відповідно висновкам судово-медичної та додаткової судово-
медичної експертиз виявлені на трупі ОСОБА_7 тілесні ушкодження
утворилися від не менш десяти дій тупим загостреним предметом, яким могла
бути і вилучена при огляді місця злочину сокира, і могли утворитися при
обставинах, на які вказував засуджений ОСОБА_6 при проведенні з його
участю відтворення обставин скоєного злочину.
При цьому, судово-медична експертиза вказує на те, що причиною смерті
ОСОБА_7 стала сукупна травма тіла з забиттям органів грудної клітини,
численними переломами ребер, розривом селезінки, крововиливами в черевну
порожнину, дрібними крововиливами під м'які мозкові оболонки, що ускладнилася
розвитком шоку, нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, розладом
мікроциркуляції у внутрішніх органах, набряком головного мозку і легенів.
Причина смерті ОСОБА_7 перебуває в безпосередньому прямому причинному
зв'язку із заподіяними йому ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями. ( а.с. 134 -
137, 141)
Отже, сукупність досліджених судом допустимих, достовірних, стосовних та
достатніх доказів дала суду першої інстанції можливість дійти обгрунтованого
висновку як про доведеність вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні
інкримінованого йому злочину, так і про юридичну оцінку останнього.
Незважаючи на те, що смерть постраждалого ОСОБА_7 настала не негайно,
знаряддя злочину, характер та локалізація заподіяних йому тілесних ушкоджень,
причина смерті постраждалого, яка перебуває у прямому причинному зв'язку з
заподіяними постраждалому тілесними ушкодженнями та поведінка засудженого
відразу після злочину, що була направлена на приховання слідів скоєного
злочину, свідчать про направленість умислу засудженого ОСОБА_6 саме на
умисне вбивство ОСОБА_7
Покарання засудженому ОСОБА_6 судом першої інстанції призначено
відповідно до вимог ст..65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду
України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24
жовтня 2003 року, до уваги взяті ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6
особливо тяжкого злочину, дані про його особу та обставини справи, що
обтяжують ( скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння) чи пом'якшують
покарання ( є інвалідом першої групи, страждає тяжким захворюванням, страждає
органічним ураженням головного мозку складного ґенезу ( ЧМТ в 1978 р., наслідки
інсульту в 2003 р.), психоорганічнім синдромом ( органічний розлад особистості
та поведінки, що обумовлені захворюванням та ушкодженням головного мозку - в
редакції МКБ - 10), під час скоєння злочину не міг в повній мірі усвідомлювати
свої дії та керувати ними) .
На переконання колегії суддів за скоєний злочин засудженому ОСОБА_6
обґрунтовано призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції
закону, відповідно до якого його визнано винним.
В той же час, як свідчить вирок, остаточно покарання засудженому ОСОБА_6
призначено на підставі ст.. 71 КК України: до покарання, призначеного за даним
вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком
того ж суду від 24 вересня 2010 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 12 травня 2011 року вирок Харцизького
міського суду від 24 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_6 скасовано, справу
повернуто на новий судовий розгляд.
Разом з тим, ОСОБА_6 було засуджено вироком Харцизького міського суду від
28 грудня 2009 року за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на
підставі ст.. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з
випробуванням протягом іспитового строку 2 роки.
Отже, новий злочин засудженим ОСОБА_6 все одно скоєно під час іспитового
строку, а тому остаточне покарання йому має бути призначено відповідно до
вимог ст.. 71 КК України з урахуванням невідбутої частини покарання за вироком
від 28 грудня 2009 року, у зв'язку з чим з даного вироку підлягає виключенню: з
вступної частини - посилання на вирок від 24 вересня 2010 року, в резолютивній
частині - призначення покарання на підставі ст.. 71 КК України з урахуванням
невідбутої частини покарання, призначеного цим вироком.
Кримінальну справу перевірено в межах принесеної апеляції.
Керуючись ст..ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_6 залишити без
задоволення,
вирок Харцизького міського суду Донецької області від 7 квітня 2011 року
стосовно нього змінити: виключити з вступної частини вироку вказівку на
засудження ОСОБА_6 вироком цього ж суду від 24 вересня 2010 року.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст. 115 КК
України до 10 років позбавлення волі; на підставі ст.. 71 КК України до
покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину
покарання, призначеного за вироком цього ж суду від 28 грудня 2009 року,
остаточно призначивши покарання у виді 12 років позбавлення волі.
В решті частини вирок залишити без зміни.
Судді: