Україна
22ц-11156/11 Головуючий у 1 й інстанції - Кушнірчук Р.О.
Категорія 56 Доповідач - Черненкова Л.А.
06 жовтня 2011 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Дерев'янка О.Г.
при секретарі - Ляпченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року у цивільній справі за позовом комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -
27 січня 2011 року КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська звернулись із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з невідомих для них причин з мешканцями будинку АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі позивача, договори з енергопостачальником не укладалися, лічильники не реєструвались. Електричну енергію мешканці будинку в тому числі відповідач споживав неправомірно в період часу з 10 січня 2007 року по 16 жовтня 2008 року в результаті чого на загально будинковому лічильнику виросли показники показань спожитої електричної енергії за яку розрахувався КВ ЖРЕП Самарського району. Таким чином, на думку позивача, відповідач завдав шкоду енергопостачальній організації, а КВ ЖРЕП Самарського району вимушено було відшкодувати енергопостачальній компанії "ВАТ "ЕК" Дніпрообленерго" заборгованість в розмірі 103 632,06 грн. Відповідну заборгованість позивач розподілив між мешканцями будинку АДРЕСА_1 та сума, яку повинен відшкодувати відповідач в порядку регресу складає 4760,48 грн. Позивач 17.06.2011 року уточнив позовні вимоги в частині розміру суми, яка підлягає стягненню. Просив суд стягнути з відповідача на їх користь суму боргу в розмірі 1726,29 грн. в порядку регресу за неправомірно спожиту електричну енергію та відшкодовану позивачем енергопостачальній організації; стягнути з відповідача на їх користь сплачені судові витрати.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року ухвалено: у задоволенні позовних вимог комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу -відмовити повністю.
В апеляційній скарзі КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, за яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції встановив, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі позивача. Між позивачем та ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" було укладено договір на постачання електричної енергії № 687 від 25.03.1998 р., відповідно до умов якого ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" здійснювало енергопостачання позивачу, у тому числі будинку АДРЕСА_1, а позивач був зобов'язаний сплачувати за використану електроенергію. Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 10 січня 2007 року в особі структурного підрозділу «Дніпропетровські міські електричні мережі» встановлений загальний будинковий прилад обліку електричної енергії, до якого підключений житловий будинок АДРЕСА_1. Відповідач, як мешканець квартири № 21 вказаного будинку в період з 01 січня 2007 року по 16 жовтня 2008 року не мав прямого договору з ВАТ «ЕК "Дніпрообленерго" на постачання електроенергії до його квартири. За період часу з 10 січня 2007 року по 16 жовтня 2008 року вартість спожитої електроенергії по житловому будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісозахисна КВ ЖРЕП Самарського району сплачена на користь ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" у розмірі 103632,06 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів наявність протиправної поведінки відповідача, його вини та причинного зв'язку між його діями та настанням негативних наслідків у вигляді спричинення позивачу збитків. Крім того, не доведено несплата відповідачем за вказаний період вартості безконтрольно спожитої електроенергії, оскільки ці обставини спростовуються квитанціями відповідача про оплату позивачу спожитої електроенергії за період 2007-2008 роки. Суд за заявою відповідача застосував наслідки спливу строку позовної давності в частині стягнення з позивача збитків, нарахованих за період з 10 січня 2007 року по 27 січня 2008 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_1 м. знаходиться на балансі позивача. Між позивачем та ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" було укладено договір на постачання електричної енергії № 687 від 25.03.1998 р., відповідно до умов якого ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" здійснювало енергопостачання позивачу, у тому числі будинку АДРЕСА_1, а позивач був зобов'язаний сплачувати використану електроенергію. З 2002 року енергозабезпечення будинку здійснювалося через КВЖРЕП Самарського району шляхом приєднання розрахунків по будинку до укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" договору на постачання електричної енергії № 687 від 25.03.1998 року. Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 10 січня 2007 року в особі структурного підрозділу «Дніпропетровські міські електричні мережі» встановлений загальний будинковий прилад обліку електричної енергії, до якого підключений житловий будинок АДРЕСА_1, ліфти та сходові клітини та комунальний заклад «Дванадцяте територіальне медичне об'єднання», що орендує нежитлові приміщення на першому поверсі цього будинку. Мешканці квартир , які не мали квартирних приладів обліку, розраховувалися за спожиту електричну енергію через КВЖРЕП Самарського району по розрахунковій потужності - 120 кВт/місяць для двохкімнатної квартири та 150 кВт/місяць - для трьохкімнатної квартири. Облік розрахунків за електроенергію вівся разом з обліком відшкодування витрат за інші комунальні послуги на особових рахунках, відкритих на кожну квартиру. За період часу з 10 січня 2007 року по 16 жовтня 2008 року вартість спожитої електроенергії по житловому будинку за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Лісозахисна, КВ ЖРЕП Самарського району сплачено на користь ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" у повному обсязі. Відповідач має договір з енергопостачальником , ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго", на постачання електроенергії з 16 жовтня 2008 року.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 26 червня 2004 року порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства, а згідно ст. 19 цього ж закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Пункт 1 частини 3 ст. 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" передбачає обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
В пункті 3 ч.2 ст. 21 цього Закону зазначено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Положення типового договору носять юридично обов'язковий імперативний характер, відступи від них є неприпустимими, але доповнювати Типовий договір не передбаченими ним умовами сторони вправі за обоюдною згодою.
Зі змісту даного закону випливає, що наявність письмового договору щодо комунальних послуг не обов'язкова, проте наявність фактичних договірних відносин є обов'язковою умовою щодо виникнення прав та обов'язків сторін такого правочину.
За змістом норм "Правил користування електричною енергією для населення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 енергопостачальником з кожним наймачем(власником) квартири у багатоквартирному будинку укладається договір на постачання електричної енергії, при цьому користування електричною енергією без приладу обліку можливе лише з дозволу енергопостачальника.
Судом першої інстанції встановлено, що саме з вини позивача не всі мешканці будинку АДРЕСА_1, у тому числі й відповідач не перейшли на прямі договори з енергопостачальником, оскільки обов'язок щодо заміни приладів обліку в квартирах АДРЕСА_1 КВ ЖРЕП Самарського району не виконало належним чином, про що свідчить зокрема відповідь ВАТ "ЕК" "Дніпрообленерго" від 12.02.2008 року № 123-Ж (а.с.148).
Крім того Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області під час ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КВ ЖРЕП Самарського району за період з 01.01.2007 року по 31.08.2010 року було виявлено ряд порушень законодавства.
Так, встановлено, що «Дніпропетровські міські електричні мережі»10.01.2007 року встановили загальний будинковий лічильник, до якого підключені, як споживачі житловий будинок АДРЕСА_1, ліфти та сходові клітини так і комунальний заклад «Дванадцяте територіальне медичне об'єднання», що орендує нежитлові приміщення на першому поверсі будинку. При цьому, 50 квартир із загальної кількості квартир у будинку не мали квартирних приладів обліку, тому мешканці розраховувалися за спожиту електричну енергію через КВЖРЕП Самарського району по розрахунковій потужності - 120 кВт/місяць для двохкімнатної квартири та 150 кВт/місяць - для трьохкімнатної квартири. Облік розрахунків за електроенергію вівся разом з обліком відшкодування витрат за інші комунальні послуги на особових рахунках, відкритих на кожну квартиру. У зв'язку з тим, що обсяги пред'явленої ДМЕМ за 2007 рік до сплати електроенергії по житловому будинку по АДРЕСА_1, за показниками загальнобудинкового приладу обліку перевищували платежі мешканців будинку за електроенергію, в березні 2008 року начальником КВЖРЕП Самарського району наказом від 31.03.2008 №53 прийнято рішення щодо розподілу кількості спожитої електричної енергії за 2007 рік за показами загального засобу обліку між мешканцями будинку, які не мали індивідуальних приладів обліку у квартирах, з урахуванням вже сплачених сум. На підставі наказу від 31.03.2008 №53 було здійснено донарахування по 55 особових рахунках квартиронаймачів на загальну суму 42300,08 грн. Як зазначено в наказі, розподіл здійснено пропорційно від раніше пред'явлених кВт з використанням коефіцієнта 1,987, який визначено, як відношення кількості безобліково спожитої електроенергії за 2007 рік (176361 кВт) до кількості вже пред'явлених кВт за розрахунковою потужністю. В подальшому, до встановлення квартирних лічильників та укладання прямих договорів з квартиронаймачами, розподіл здійснювався щоквартально протягом 2008 року по квартирах, які не мали індивідуальних приладів обліку, пропорційно кількості кімнат у квартирі на підставі наказів керівника підприємства від 31.03.2008 №54, від 01.08.2008 №117, від 17.10.2008 №150, а розпорядженням від 30.10.2008 №5 розподіл електроенергії здійснено по всіх квартирах житлового будинку пропорційно від спожитої електроенергії за показниками встановлених поквартирних приладів обліку електроенергії. Загалом, на підставі вищезазначених наказів та розпорядження, підприємством у 2008 році донараховано до сплати мешканцям будинку 81033,48 гривень.
Таким чином, при розподілі спожитої електроенергії позивач самостійно визначив методику розподілу вартості спожитої електроенергії і в різні періоди спосіб розподілу змінювався на розсуд позивача.
Здійснення такого розподілу вартості спожитої електроенергії на підставі наказів начальника підприємства є порушенням "Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357, в яких зазначено, що у разі користування електричною енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання та величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців, тобто, у нашому випадку, 120 кВт/місяць для двохкімнатної квартири та 150 кВт/місяць - для трьохкімнатної квартири. В ході ревізії здійснено перерахунок по розрахунках за послуги електропостачання по кожній квартирі житлового будинку АДРЕСА_1 за період з 01.01.2007 до повного завершення розрахунків з КВЖРЕП Самарського району, в результаті якого встановлено зайво нараховані населенню плати за спожиту електричну енергію у сумі 75975,09 гривень.
За змістом статті 1191 Цивільного кодексу України обов'язковою умовою її застосування є наявність вини особи до якої пред'явлена зворотна вимога.
Аналізуючи докази у справі, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведена вина відповідача у спричиненні позивачу збитків.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, стосуються переоцінки доказів справи, а тому підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається.
Згідно з вимогами статті 212 ЦПК України "Оцінка доказів",-1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; 2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; 3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; 4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу комунального виробничого житлово-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська - відхилити.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя
Судді колегії