Україна
22ц-7214/11 Головуючий у 1 й інстанції - Поліщук Р.А.
Категорія 56 Доповідач - Максюта Ж.І.
28 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -Максюти Ж.І.
суддів -Костюченко Н.Є.,Осіяна О.М.
при секретарі -Керімової Л.К. (Костюк Т.М.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області про стягнення різниці недоплачених сум боргу в рахунок виплат за заподіяну шкоду здоров'ю,-
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені в повному обсязі. Стягнено з Відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на виробництві в м. Нікополі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 різницю недоплачених сум боргу в рахунок виплат за заподіяну шкоду здоров'ю за період з 01.05.1992 року по 01.03.2002 року в сумі 47038,79 грн. Починаючи з 04 квітня 2011 року відділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на виробництві в м. Нікополі Дніпропетровської області виплачувати відшкодування шкоди ОСОБА_3 щомісячно по 1279,44 грн. безстроково з врахуванням коректування даної уми у випадках підвищення заробітної плати або відповідних нормативних актів Уряду України
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задо воленні позовних вимог, оскільки:
- згідно з п.1 Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 27 березня 1992 року спори між працівником та роботодавцем щодо права на відшкодування, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів, а тому позивачем пропущений строк позовної давності;
- ухвалюючи рішення суд не перевірив правильність розрахунку страхових виплат та відповідність розрахунку нормам законодавства;
- судом безпідставно стягнуто з Фонду соціального страхування компенсацію втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, оскільки відділен ня Фонду не визначало розмір страхової виплати і продовжувало сплачувати після передачі особової справи ОСОБА_3 вже призначену страхову виплату в сумі 128,96 грн., а тому в даному випадку вини Фонду не має;
- крім цього, судом в рішенні не зазначено повний розрахунок компенсації та методика проведення розрахунку, а тільки зазначені суми компенсації, що підлягають стягненню за відповідні періоди.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Нікопольського місцевого суду Дніпропетровської області від 29.03.2002 року, вирішено стягнути заборгованість по відшкодуванню шкоди за період з 01.05.1992 р. по 01.03.2002 р. на користь ОСОБА_4 з ВАТ «Нікра»12806,52 грн. одноразово, з фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відділення виконавчої дирекції в м. Нікополь) 1315,52 грн.; починаючи з 01.03.2002 р. фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачувати відшкодування шкоди ОСОБА_4 щомісячно по 260,48 грн. безстроково з урахуванням коректування цієї суми у випадках підвищення заробітної плати або відповідних постанов Уряду України.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.01.2011 року рішення Нікопольського місцевого суду Дніпропетровської області від 29.03.2002 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОАО «Нікра»про відшкодування шкоди в зв'язку з каліцтвом - скасовано за нововиявленими обставинами.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути різницю недоплачених сум боргу в рахунок виплат за заподіяну шкоду здоров'ю за період з 01.05.1992 року по 01.03.2002 року в сумі 47038,79 грн., а починаючи з 04 квітня 2011 року щомісячно стягувати з відповідача по 1279,44 грн. з подальшим коректуванням цієї суми у випадках підвищення заробітної плати або відповідних нормативних актів Уряду України.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до копії акту № 73 форми Н-1 от 25.12.1970 року встановлено, що позивач ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з ВАТ «Нікра», працював токарем з розряду та 24 грудня 1970 року під чає виконання трудових обов'язків отримав травму на виробництві. Вина в спричиненні травми ОСОБА_4 встановлена: - ВАТ «Нікра»- 90%. Згідно висновку Дніпропетровської обласної офтальмологічної ВТЕК від 19.04.1971 року йому була встановлена третя група інвалідності від трудового каліцтва з професійною втратою працездатності 100% безстроково.
Відповідно до п.43 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених пос тановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472, виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, провадиться за минулий час, з власника підприємства, що и було обґрунтовано зроблено рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2002 року
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд виходив з вимог постанови Кабінету Міністрів України № 391 від 31 грудня 1991 року «Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, та роблячи перерахунок позивачу розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку) здійснено судом першої інстанції за професією токар 3 розряду, на підставі довідки, виданої виконавчим комітетом Нікопольської міської ради від 02.07.2010 року щодо розміру заробітної плати трьох токарів 3 розряду механічного цеху ВАТ «нікопольський кранобудівний завод «Нікра»за січень-квітень 1992 року, але з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки надана довідка носить загальний характер, а тому є неналежним доказом по даним правовідносинам.
З огляду на це колегія суддів вважає, що в цій частині доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є обґрунтованими.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне погодитися з доводами апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з Фонду соціального страхування компенсації втрати грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до вимог ч.7 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо потерпілому або особам, які мають право, на удержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних "випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст.. 34 Закону України «Про оплату праці».
Відділення Фонду соціального страхування не визначало розмір стра хової виплати і після передачі від ВАТ «Нікра» особової справи ОСОБА_3 продо вжувало сплату вже призначеної, страхової виплати, то відсутні підстави вважати, що не виплата суми страхової виплати мало місце з вини Фонду соціального страхуванні.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь Дніпропетровської області - задовольнити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2011 року - скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_3 - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.