Україна
22ц-5527/11 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова К.С.
Категорія 45 Доповідач - Максюта Ж.І.
21 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -Максюти Ж.І.
суддів -Костюченко Н.Г., Кочкової Н.О.
при секретарі - Керимової Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2011 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені.
Визнано житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Поділено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в наступному порядку -
Виділено та визнано за ОСОБА_4 право власності на: телевізор SAMSUNG - вартістю 1000 грн.; шафу - вартістю 1000 грн.; ДВД-програвач - вартістю 200 грн.; морозильну камеру NORD - вартістю 1000 грн.; морозильну камеру для морозива - вартістю 1000 грн.; холодильник АТЛАНТ - вартістю 800 грн.; мікрохвильову піч SAMSUNG - вартістю 300 грн.; едектродуховку - вартістю 150 грн.; кухонний гарнітур - вартістю 700 грн.; кухонний м'який куток - вартістю 400 грн.; дитячі меблі (письмовий стіл, шафа, полиця) - вартістю 1200 грн.;
нежитлову будівлю магазину, за адресою: смт. Покровське, вул. Пушкіна, 51а Покровського району Дніпропетровської області - вартістю 36182,00 грн..
житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 - вартістю 26173,00 грн..
А всього майна на суму 70105, 00 грн..
Виділено та визнано за ОСОБА_2 право власності на: житловий будинок з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 - вартістю 238864 грн.. меблеву стінку - вартістю 1000 грн.; м'який куток - вартістю 1500 грн.; шафу - вартістю 1000 грн.; дошку для прасування - вартістю 50 грн.; журнальний стіл - вартістю 100 грн.; кровать - вартістю 600 грн.; кондиціонер SAMSUNG - вартістю 800 грн.; телевізор LG - вартістю 400 грн.; супутникову антену - вартістю 800 грн.; морозильну камеру для морозива - вартістю 1000 грн.; холодильник МШСК - вартістю 800 грн.; мікрохвильову піч - вартістю 200 грн. музичний центр - вартістю 500 грн.; кухонний стіл - вартістю 200 грн.; м'які стільці (3 шт.) - вартістю 150 грн.; диван кухонний -вартістю 300 грн.; кухонна витяжка - вартістю 350 грн.; пральна машина автомат VIRPUL - вартістю 1000 грн.;
А всього майна на суму - 249614,00 грн..
Зобов'язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_4 наступне майно: телевізор SAMSUNG - вартістю 1000 грн.; шафу - вартістю 1000 грн.; ДВД-програвач - вартістю 200 грн.; морозильну камеру NORD - вартістю 1000 грн.; морозильну камеру для морозива - вартістю 1000 грн.; холодильник АТЛАНТ - вартістю 800 грн.; мікрохвильову піч SAMSUNG - вартістю 300 грн.; електродуховку - вартістю 150 грн.; кухонний гарнітур - вартістю 700 грн.; кухонний м'який куток - вартістю 400 грн.; дитячі меблі (письмовий стіл, шафа, полиця) - вартістю 1200 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення суду, на не відповідність висновків суду обставинам справи, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та задовольнити його позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду -частковому скасуванню з послідуючим ухваленням у скасованій частині нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог сторін, входячи з наступного.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання будинку по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, та визнання права власності, районий суд послався на те, що спірний будинок був капітально відремонтований, внаслідок використання спільних коштів подружжя в період їхнього шлюбу з 1995 року по 2010 рік, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2010 року але з таким висновком суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії технічного паспорту від 15.01.2001 року власником житлового будинку з господарчими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (том 1 а.с. 50-52).
Право власності на вказаний будинок виникло у нього на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом, який залишила його бабуся ОСОБА_5 (т.1 а.с.48)
Відповідно до вимог п.2ч.1ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, або чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу в порядку спадкування.
Відповідно до вимог стаття 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачкою в порушення наведеної процесуальної норми не доведено належними та допустимими доказами виникнення права спільної сумісної власності на спірне домоволодіння по АДРЕСА_1: а саме суду не доведено, що розмір капіталовкладень в спірне домоволодіння, які зроблені подружжям, за час спільного проживання значно перевищує його вартість (ринкову вартість) на час отримання будинку у спадщину, висновок експерта, на який послався суд, не містить відповіді, та в цій частині дослідження експертом не проводились, яка саме вартість будинку була до початку капітального ремонту, чітко не визначено які саме ремонті роботи були виконані, та яка вартість будинку стала вже після проведення ремонтних робіт.
Експертом ОСОБА_6 під час проведення судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2010 року, зроблений загальний висновок щодо періоду проведення капітального ремонту, а саме з 1996 по 2010 р., при цьому експертом не було взято до уваги, що спірне домоволодіння було успадковане відповідачем в червні 2001 року, та після цього якихось істотних перебудов, або добудов не зазнало, що підтверджується свідоцтвом про права на спадщину та технічним паспортом на домоволодіння, які були надані експерту під час проведення дослідження, у зв'язку з чим із наведених підстав позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Вирішуючи позов ОСОБА_4 щодо розподілу іншого майна суд обґрунтовано виходив із представлених доказів, встановлених обставин та давши їм правову оцінку, постановив рішення, що відповідає вимогам закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування судового рішень в цій частині, відсутні, але вирішуючи питання щодо розподілу між подружжям нежитлових будівель - торгівельного павільйону - бару за адресою АДРЕСА_3, та житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в цій частині змінити з урахуванням думки кожної із сторін і можливості поділу цього майна із стягненням мінімального розміру компенсації, виділивши ОСОБА_4 недобудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, вартістю 26173,00 грн., а ОСОБА_2 виділити нежитлову будівлю магазину за адресою АДРЕСА_3, вартістю 36182,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за різницю у виділенні кожному із подружжя майна в сумі 13009 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2011 року в частині визнання житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, та визнання права власності за ОСОБА_4 на цей будинок, а також в частині визнання права власності на недобудований будинок в АДРЕСА_2, на нежитлову будівлю магазину, за адресою АДРЕСА_3 -скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, визнання за ОСОБА_4 права власності на цей будинок, та визнання за ОСОБА_3 права власності на нежитлову будівлю магазину, за адресою АДРЕСА_3, та недобудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_2,- відмовити.
Рішення суду змінити в частині виділення ОСОБА_4 нежитлової будівлі магазину, за адресою АДРЕСА_3, та недобудованого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, виділивши ОСОБА_4 недобудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, вартістю 26173,00 грн.
Виділити ОСОБА_2 нежитлову будівлю магазину за адресою АДРЕСА_3, вартістю 36182,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за різницю у виділенні кожному із подружжя майна в сумі 13009 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.