Україна
22ц-5462/11 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1
Категорія 29 Доповідач - Куценко Т.Р.
22 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого -Куценко Т.Р.
суддів -Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі -Качур Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Страхової компанії «ІНПРО»про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок вчинення злочину, -
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в наслідок вчинення злочину.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що 24.01.2008 року о 8 годині 20 хв. на автошляху вул. Набережна Перемоги в районі АЗС «Укртатнафта»відбулася ДТП за участю автомобіля «Опель Астра»державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21124 д/н НОМЕР_2 від керуванням ОСОБА_3 в наслідок чого останній одержав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Посилаючись на те, що внаслідок ДТП позивачі втратили свій звичайний образ життя, стали заручниками хвороби ОСОБА_3 просили стягнути на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду сумі 211940 грн. 48 коп., яка складається з 29810, 81 грн. -витрати на лікування та реабілітацію, 5307, 67 грн. -витрати на відновлення пошкодженого автомобіля, з урахуванням компенсованої суми страховою компанією, 12000 грн. -витрати на отримання послуг няні, 497 грн. - інші витрати, 3325 грн. -витрати на придбання велотренажеру, 36000 грн. -витрати на відвідування басейну та 125000 -моральної шкоди, та користь ОСОБА_4 суму в розмірі 142804, 67 грн. яка складається з 5307, 67 грн. -витрати на відновлення пошкодженого автомобіля, з урахуванням компенсованої суми страхової компанією, 12000 грн. - витрати на отримання послуг няні, 497 грн. -інші витрати та 125000 грн. моральної шкоди.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав посилаючись на те, що позивачами не було документально підтверджено вимоги щодо матеріальної шкоди, відносно моральної шкоди зазначена сума також матеріалами справи не підтверджується, крім того, такі суми не відповідають вимогам розумності та справедливості.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було задоволено в повному обсязі /а.с. 206-208 т.1/.
З рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_5 і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с. 234-238 т.1/.
Як на підстави апеляційної скарги відповідач посилався на те, що рішення суду є незаконним, необгрунетованим, оскільки постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині сум стягнення з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди підлягає зміні, оскільки стягнута сума не відповідае матеріалам справи. Відносно ОСОБА_4 -рішення підлягає скасуванню з постановою нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з тих підстав, що ОСОБА_4 не була учасником дорожньо -транспортної пригоди, та не надала суду доказів причинного зв'язку між ДТП та вчиненим їй матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підстави своїх позовних вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 24.01.2008 року о 8 годині 20 хв. на автошляху вул. Набережна Перемоги в районі АЗС «Укртатнафта»відбулася ДТП за участю автомобіля «Опель Астра» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21124 д/н НОМЕР_2 від керуванням ОСОБА_3 в наслідок чого останній одержав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
16.07.2008 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було постановлено вирок відносно ОСОБА_6, його визнано винним за ч.1 ст. 286 КК України, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.09.2008 року вирок в частині цивільного позову було скасовано, та направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі у порядку цивільного судочинства.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2008 року цивільний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП виділено в окреме провадження.
Позивачі, в своїй позовній заяві, з урахуванням уточнених позовних вимог, посилаються на те, що внаслідок ДТП позивачі втратили свій звичайний образ життя, стали заручниками хвороби ОСОБА_3 просили стягнути на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду сумі 211940 грн. 48 коп., яка складається з 29810, 81 грн. -витрати на лікування та реабілітацію, 5307, 67 грн. -витрати на відновлення пошкодженого автомобіля, з урахуванням компенсованої суми страховою компанією, 12000 грн. -витрати на отримання послуг няні, 497 грн. -інші витрати, 3325 грн. -витрати на придбання велотренажеру, 36000 грн. -витрати на відвідування басейну та 125000 -моральної шкоди, та користь ОСОБА_4 суму в розмірі 142804, 67 грн. яка складається з 5307, 67 грн. -витрати на відновлення пошкодженого автомобіля, з урахуванням компенсованої суми страхової компанією, 12000 грн. - витрати на отримання послуг няні, 497 грн. -інші витрати та 125000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року, відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок (у кримінальній справі), що набрав законної сили, або постанова суду про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду, лише з питань, чи мали місце ці дії чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано поклав обов'язок по відшкодуванню шкоди на відповідача, та задовольнив позов ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи згідно протоколу огляду та калькуляції вартості ремонту автомобіля ВАЗ -21124, реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить позивачу ОСОБА_3 сума відновленого ремонту автомобіля складає 24094, 26 грн. /а.с. 182-191/. Так як автомобіль було застраховано, страховою компанією «ІНПРО», за страховим актом № ОСЦВ/ВВ/1146047/1 від 28.11.08 року, на підставі рішення про виплату № ОСЦВ/ВВ/1146047/1 йому було виплачено 20614, 86 грн. /а.с. 181 т.1/. Різниця між завданою шкодою та виплаченою складає 3479 грн. 40 коп. (24094, 26 грн. -20614,86), ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_3
Також позивач ОСОБА_3 посилається на те, що внаслідок нанесених йому травм, витрачав особисті грошові кошти на лікування, реабілітацію, масаж і заняття у плавальному басейні, також йому необхідно для розробки суглоба велотренажер який коштує 3325 грн., але ці позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі страхового акту та рішення про виплату № ОСЦВ/ВВ/1146047 від 12.02.2009 року позивачу, на підставі наданих ним документів, також було виплачено витрати за лікування внаслідок ДТП в сумі 1129,70 грн. /а.с. 34, 36-53 т.2/.
Згідно довідки та КЗ «Міська клінічної лікарні № 16»ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 24.01.2008 року по 09.02.2008 року, згідно довідки ДЗ «СМЧС №6» ОСОБА_3 перебував на лікуванні з 19.01.2009 по 28.01.2009 року та отримував лікування, вартість якого склала 491 грн. 90 коп., фізіотерапевтичне лікування, масаж та лікувальна фізкультура проводилися за державні кошти /а.с. 86-90, 108-109 т.2/.
Таким чином, витрати на лікування підлягають задоволенню в сумі 491 грн. 90 коп.
Відносно інших витрат на придбання ліків, то надаючи чеки про купівлю ліків, позивач разом з тим не надав доказів того, що саме ці ліки призначені йому і в якій кількості.
Щодо витрат позивача на апарат Іллізарова, то вартість його позивачем не доказано, крім того, позивач пояснив, що цим апаратом він розпорядився на всій розсуд, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача витрат на послуги няні, які згідно наданого договору складають 24000 грн., послуг масажиста, витрати на придбання тренажеру в сумі 3325 грн., витрати на відвідування басейну в сумі 36000 грн. та інші витрати в сумі 497 грн., то вони не підлягають задоволенню через відсутність висновків про необхідність їх застосування, крім того, колегія суддів вважає їх занадто завищеними.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, ДТП мала місце з вини відповідача, що встановлено вироком суду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Внаслідок ДТП з вини відповідача позивачу спричинені ушкодження середнього ступеня тяжкості, а відповідно до цього й моральні страждання.
Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахування інших обставин, які мають істотне значення, також при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 12790 грн. та моральної шкоди в сумі 40000 грн -скасувати. В задоволенні зазначених вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 491 грн.80 коп. матеріальної шкоди на придбання медикаментів, 3479 грн. 40 коп. витрати на ремонт автомобіля, та 4000 грн. моральної шкоди, в іншій частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :