дата документу :
Справа № 2-1973/2011
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
08 серпня 2011 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :
головуючого судді Вознюка С.М.,
за участю секретаря Ярмак М.І., позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності, -
21.11.2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом з урахуванням уточнень, вказав, що 20 липня 1982 року його батьку ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Сеньківської сільської ради народних депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку. На земельній ділянці був побудований будинок. 24 серпня 1988 року його батько розлучився з своєю дружиною ОСОБА_4 відповідачкою по справі та розділили майно, що було їх спільною сумісною власністю. Згідно даного рішення батьку було виділено 39/100 частин житлового будинку з надвірною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, Бориспіль ського р-ну Київської обл., яку позивач успадкував після його смерті. На сьогодні позивач та відповідачка по справі є власниками спільної часткової власності вищезазначеного домоволодіння. Позивачу належить 39/100 частин будинку з надвірними будівлями, відповідачці - 61/100 частини. Разом з правом валасності на будинок, сторонам перейшло право користування земельною ділянкою. Крім того позивач звернувся до Сеньківської сільської ради, Бориспільського району Київської області про передачу йому у власність земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , Бориспільського району Київської області. Згодом позивач отримав відповідь, що дана земельна ділянка уже передана у приватну власність іншому громадянину ОСОБА_4 згідно рішення Сеньківської сільської ради від 24березня 1995 року. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під номером 28 від 15 липня 1995 року. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем Сеньківською сільською радою були порушені вимоги п.5 ст. 116 Земельного кодексу України, щодо видачі Державного акта на право власно сті на всю земельну ділянку відповідачці ОСОБА_4 , а не на 61/100 її частину , що становить 0.1984 га.
У зв'язку з чим позивач просить суд визнати недійсним рішення виконкому Сеньківської сільської ради від 24.03.1995 року №62 про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №001173, виданий на ім'я відповідачки ОСОБА_4; визнати за позивачем право власності на 39/100 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства -загальна площа 0,32 га, розташованої по АДРЕСА_1 Бориспільського району Київської області. А також просить суд стягнути з відповідачів судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 та її представник в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань щодо перенесення розгляду справи не надійшло.
Представник відповідача Сеньківської сільської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку розгляду справи через канцелярію суду надійшла заява в якій Сеньківська сільська рада проти задоволення позову не заперечує та просить проводити розгляд справи без участі її представника.
Третя особа, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області надайшла письмова заява в якій просить слухати справу у відсутність її представника.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.
Під час судового слідства встановлено, що дійсно 20 липня 1982 року його батьку ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Сеньківської сільської ради народних депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво житлового будинку. На земельній ділянці був побудований будинок. (а.с. 9).
24 серпня 1988 року рішенням Бориспільського районного народного суду Київської області шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було розірвано та поділено спільне майно подружжя (а.с. 11-15). Згідно даного рішення батьку позивача ОСОБА_5 було виділено 39/100 частин житлового будинку з надвірною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, Бориспіль ського р-ну Київської обл., яку позивач успадкував після його смерті відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2007 року серії ВЕЕ № 896693 (а.с. 17).
Згідно технічного паспорта на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданого 31.10.2006 року Бориспільським райінвентарбюро, позивач та відповідачка по справі є власниками спільної часткової власності вищезазначеного домоволодіння, а саме: позивачу належить 39/100 частин будинку з надвірними будівлями, відповідачці - 61/100 частини з надвірними будівлями (а.с. 19-22).
На звернення позивача до Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області про передачу йому у власність земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 Бориспільського району Київської області він отримав письмову відповідь від 28.07.2010 року за №73, в якій зазначено, що дана земельна ділянка уже передана у приватну власність іншому громадянину України ОСОБА_4 згідно рішення Сеньківської сільської ради від 24 березня 1995 року. Державний акт на право приватної власності на землю зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під номером 28 від 15 липня 1995 року (а.с. 23).
З цього приводу, відповідачем Сеньківською сільською радою були порушені вимоги п.5 ст. 116 Земельного кодексу України, щодо видачі Державного акта на право власно сті на всю земельну ділянку відповідачці ОСОБА_4, а не на її частину, що необхідна для обслуговування частини житлового будинку.
Відповідно до п.4. ст.120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруд.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 належить на підставі Державного акту на право приватної власності земельна ділянка площею 0,32 га, яка розташована на території с. Горобіївка Сеньківської сільської ради Бориспільського району київської області, серії КВ №001173 від 15 липня 1995 року виданого на підставі рішення Сеньківської сільської ради від 24 березня 1995 року (а.с. 24).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.04.2007 року серії ВЕЕ № 896693 позивач ОСОБА_1 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, 39/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, Бориспільського району Київської області (а.с. 17).
Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного) будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи роз порядження належною земельною ділянкою, такий акт визнається не дійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Крім того судом встановлено, що позивач успадкувавши на підставі свідоцтва про право на спадщину 39/100 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, у відповідності до ст. 377 ЦК України отримав підставу для набуття права на частину земельної ділянки на якій розташований вищезазначений житловий будинок.
У цьому зв'язку позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішення виконкому Сеньківської сільської ради від 24.03.1995 року №62 про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №001173, виданий на ім'я відповідачки ОСОБА_4 слід задовольнити, оскільки оформлення права власності на одного із співвласників будинку перешкоджає у реалізації права іншого на користування земельною ділянкою для обслуговування успадкованої частини будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦПК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядуванні, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Виходячи з наведеного, разом зі скасуванням Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку припиняються і права власності на дану земельну ділянку до моменту оформлення та реєстрації у встановленому законом порядку нового Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Тому, в частині визнання за позивачем право власності на 39/100 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства -загальна площа 0,32 га, розташованої по АДРЕСА_1 Бориспільського району Київської області слід відмовити, оскільки цьому передує відповідне рішення сільської ради та визначення між сторонами спору порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовано успадкований житловий будинок.
Крім того, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., останнім залишилися не доведеними, оскільки суду не надано фактичних підтверджень (розрахунковий чек тощо) сплати таких витрат.
Судові витрати за розгляд позовних вимог ОСОБА_1 віднести на рахунок ОСОБА_4 (120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 51 грн. 00 коп. судового збору).
На підставі викладеного та ст. ст. 21, 216, 377 ЦК України, ст.ст. 126, 155 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 79, 81, 88, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24.03.1995 року №62 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1.
Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №001173, виданий на ім'я ОСОБА_4, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №28, на підставі рішення виконавчого комітету Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24.03.1995 року №62.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати при зверненні до суду пропорційно до задоволеної частини позовних вимог: 51 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 171 (сто сімдесят одна) грн. 00 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області С.М.Вознюк