< Список >
Іменем України
12 жовтня 2011 року Справа № 5002-21/4535-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Котлярової О.Л.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, Прокурор міста Судака;
позивача: не з'явився, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
позивача: не з'явився, Міністерство будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим;
позивача: ОСОБА_1, довіреність №2892 від 24.11.10, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";
відповідач: ОСОБА_2, довіреність № 320 від 05.02.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
ОСОБА_4, довіреність № 601 від 22.02.11, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;
третьої особи: не з'явився, Державне підприємство "Вугільна компанія "Куйбишевська" Міністерства вугільної промисловості України;
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010
за позовом прокурора міста Судака
(вулиця Яблунева, 10, місто Судак, АР Крим, 98000)
в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим (вулиця К. Маркса, 18, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим (вулиця Леніна, 17, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”
(вулиця Горького, 30, місто Ялта, АР Крим, 98600)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
(АДРЕСА_1)
за участю третьої особи Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” Міністерства вугільної промисловості України
(вулиця Лермонтова, шахта „Куйбишевська”, місто Донецьк, Куйбишевський район, 83008)
про усунення перешкод під час експлуатації берегоукріплювальні споруди
Прокурор міста Судака, виступаючи в інтересах держави в особі Верховної Ради АР Крим, Мініс терства будівельної політики і архітектури АР Крим, Кримського республікансь кого підприємства „Протизсувне управління” (далі - КРП „Протизсувне управління”) звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - фізична особа-підприємець ОСОБА_3), в якій просив зобов'язати відпо відача звільнити самовільно зайняту берегозахісну споруду, демонтувати (зне сти) самовільно збудовану, встановлену на берегоукріплюючій споруді у 222 метрах західніше пального причалу над пляжем в селі Морському міста Судак АР Крим, споруду, яка використовуються для діяльності кафе „ОСОБА_3”. Вказані дії вчинити за власний рахунок відповідача або з подальшим відшкодуванням за рахунок від повідача. Крім того, прокурор просив стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення су дового процесу.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 7 жовтня 2010 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Державне підприємство „Вугільна компанія „Куйбишевська” Міністерства вугільної промисловості України (далі - ДП „Вугільна компанія „Куйбишевська” ) .
Рішенням господарського суду АР Крим від 25 листопада 2010 року по справі № 5002-21/4535-2010 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор міста Судака звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010 апеляційні скарги прокурора міста Судака та Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 листопада 2010 року у справі № 5002-21/4535-2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Зобов'язано відпо відача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту берегозахісну споруду, демонтувати (зне сти) самовільно збудоване, встановлене на берегоукріплюючій споруді у 222 метрах західніше свайного причалу над пляжем в селі Морському міста Судак АР Крим, кафе „ОСОБА_3”.
Стягнуто з відпо відача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати - 85,00грн. державного мита в дохід державного бюджету та 236,00грн. витрат на інформаційне забезпечення процесу.
Постановою Вищого господарського суду від 11.04.2011, касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі №5002-21/4535-2010 залишено без змін.
08 вересня 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла заява, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року, в якій фізична особа-підприємець ОСОБА_3 просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, прийняти нову постанову, якою залишити в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.
Як на нововиявлені обставини, заявник посилається на те, що він не є власником спірного майна, а тому його знесення ФОП ОСОБА_3 є незаконним, а також зазначає, що 15.06.2011р., Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією ФОП ОСОБА_3 повідомлений, що спірний об'єкт не чинить перешкод для експлуатації пляжної території та обслуговування берегоукріплювальної споруди.
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційної інстанції від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010 було прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду.
На підставі розпорядження керівництва суду від 12.10.2011р. суддю Євдокімова І.В. у зв'язку з перебуванням його у відпустці, було замінено у складі колегії на суддю Фенько Т.П.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач підтримав свою заяву та просив суд скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у цій справі.
Прокурор, представники Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим та третьої особи - Державного підприємства „Вугільна компанія „Куйбишевська” Міністерства вугільної промисловості України в судове засідання апеляційної інстанції, яке було призначене до розгляду на 12.10.2011р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін та прокурора обов'язковою визнано не було, судова колегія визнала можливим переглянути постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у цій справі за нововиявленими обставинами у відсутність представників сторін, що не з'явились.
Прокурором міста Судака були надані заперечення на заяву ФОП ОСОБА_3, відповідно до яких він просив судову колегію відмовити у задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, оскільки вважав викладені обставини в заяві такими, що не є нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши в судовому засіданні матеріали справи, розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційної інстанції від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010 та заслухавши з цього приводу присутніх в судовому засіданні представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно пункту 1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 N 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Підпунктом 1.1 зазначеного роз'яснення визначено, що на підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Отже, виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку, що нововиявлені обставини мають характеризуватись наступними ознаками:
- існування під час розгляду справи, але необізнаність заявника;
- істотність, тобто впливовість на висновок суду щодо наявності певних прав та обов'язків у сторін, а також інших осіб, що брали участь у справі, а отже і впливовість на законність та обґрунтованість постановленого судового акта;
- виявлені після набрання чинності судовим актом.
При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти, що входять до підстав позову або висунутих проти нього заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з заяви ФОП ОСОБА_3, 15.06.2011, Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією ФОП ОСОБА_3 повідомлено, що спірний об'єкт не чинить перешкод для експлуатації пляжної території та обслуговування берегоукріплювальної споруди. Крім цього, ФОП ОСОБА_3 зазначає, що не є власником спірного майна, а тому не має можливості виконати вимоги суду, щодо знесення самовільно збудованих споруд.
Вказані відомості відповідач вважає нововиявленими обставинами, які не були відомі під час розгляду справи судом апеляційної інстанції та які мають істотне значення для вирішення спору.
Однак, судова колегія з такими доводами ФОП ОСОБА_3 погодитись не може, виходячи з наступного.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною другою статті 34 вказаного Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, обставини про те, що ФОП ОСОБА_3 не є власником спірного майна, а тому знесення останнього є незаконним, розглядалось у ході розгляду справи в суді першої інстанції (том 1 арк.с. 11-114).
Крім цього, вказане питання було предметом перегляду постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р., у суді касаційної інстанції (том 1 арк.с. 195-196).
Вказане спростовує доводи заявника, щодо нововиявленості цих обставин у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу.
Щодо доводів ФОП ОСОБА_3 відносно наявності дозволу наданим 15.06.2011р. Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією на використання берегоукріплювальних споруд, облаштованих у 222м західніше пального причалу над пляжем у с.Морське, судова колегія вважає їх неспроможними.
Так судовою колегією встановлено, що 15.06.2011р. Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією ФОП ОСОБА_3 надано дозвіл на використання берегоукріплювальних споруд, облаштованих у 222м західніше пального причалу над пляжем у с.Морське.
У зазначеному погодженні визначено, що берегоукріплювальна споруда, над пляжем у с.Морське може використовуватись в цілях благоустрою берегової пляжної зони продовж вул.Лазурний берег, а також для відпочинку громадян півострова. Вказане погодження використовується підприємством у зносинах з органами державної влади.
Однак, судова колегія зазначає, що згідно пунктів 59, 101 додатку до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.03.2000 №982-2/200 берегоукріплювальні споруди курорту «Морське»є майновою належністю Автономної Республіки Крим, відносяться до державної власності та перебувають на балансі Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” на праві господарського відання.
Відповідно до спільного наказу Держбуду України і Держнаглядохоронпраці від 27.11.1997 №32/288 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж», експлуатацією будівлі або споруди є використання будівлі (споруд) згідно з функціональним призначенням та проведенням заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони здатні виконувати функції в параметрах, що визначені вимогами технічної документації.
При цьому, вказана берегоукріплювальна споруда використовується ФОП ОСОБА_3 для здійснення господарської діяльності та експлуатації кафе «ОСОБА_3».
Разом з тим, судовою колегією встановлено, що Кримським республіканським підприємством „Протизсувне управління” зазначені берегоукріплювальні споруди курорту «Морське»не передавались у користування. Договори на їх експлуатацію між Кримським республіканським підприємством „Протизсувне управління” та ФОП ОСОБА_3 -відсутні. Дозволи на розміщення будь-яких об'єктів на берегоукріплювальних спорудах у с.Морське від власника або уповноваженого органу, судовій колегії також не надані.
При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку щодо незаконності виданого ФОП ОСОБА_3 дозволу на використання берегоукріплювальних споруд.
Крім того, судовою колегією враховується той факт, що 16.08.2011 прокуратурою міста Судака було винесено протест на дії Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції з приводу надання ФОП ОСОБА_3 дозволу на використання берегоукріплювальної споруди.
30.08.2011 Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією було повідомлено прокуратурі міста Судака, що за наслідками розгляду протесту, дозвіл наданий ФОП ОСОБА_3 -відкликано.
Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначеного дозволу про використовування берегоукріплювальних споруд наданого ФОП ОСОБА_3 - не існувало. Отже, надання такого дозволу вже після вирішення судом спору по суті, не є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
При таких обставинах, доводи на які вказує заявник, як на нововиявлені обставини у справі, не можуть вважатись такими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, таким чином постанова апеляційної інстанції від 01.02.2011 у цій справі підлягає залишенню без змін.
На підставі висловленого, керуючись статтями 99, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 лютого 2011 року у справі №5002-21/4535-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > О.І. Проценко
Судді < Підпис > О.Л. Котлярова
< Підпис > Т.П. Фенько
Розсилка:
Прокурор міста Судака (вул. Яблунева, 10,Судак,98000)
Верховна Рада Автономної Республіки Крим (вул. К. Маркса, 18,Сімферополь,95000)
Міністерство будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17,Сімферополь,95000)
Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
Державне підприємство "Вугільна компанія "Куйбишевська" Міністерства вугільної промисловості України (Донецьк,Куйбишевський район,83008)
прокуратура міста Севастополя (м. Севастополь, вул. Павліченко, 1, 99011))