01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.10.2011 № 12/076-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 21.06.2011 р.)
від відповідача 1 - ОСОБА_2 (довіреність №50/16/79/11 від 01.09.2011 р.)
від відповідача 2 - не з'явився
від відповідача 3 - не з'явився
від третьої особи - ОСОБА_3 (довіреність №2417 від 01.03.2011 р.)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»
на рішення
Господарського суду Київської області
від 02.08.2011 р.
у справі № 12/076-11 (суддя Дьоміна С.Ю.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «АЛАЙ»
до 1. Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство
Юстиція»
2. Міністерства юстиції України в особі Департаменту
державної виконавчої служби
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська
експертна група»
третя особа Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк
«Хрещатик»
про визнання недійсними прилюдних торгів
Закрите акціонерне товариство «АЛАЙ» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 05.04.2011 р., оформлених протоколом проведення прилюдних торгів від 05.04.2011 р. з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: лоту №1 - нежиле приміщення №28 (літ. «А») загальною площею 152,90 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Горького д. 37/13.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2011 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик».
01.07.2011 р. представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просив визнати недійсними прилюдні торги, проведені 05.04.2011 р. з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: лоту №1 - нежиле приміщення №28 (літ. «А») загальною площею 152,90 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Горького д. 37/13.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.08.2011 р. у справі №12/076-01 у позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що прилюдні торги від 05.04.2011 р. вважаються такими, що не відбулись, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджується повідомленням про результати торгів, долученим до матеріалів справи. Адже, чинним законодавством не передбачено можливість визнання торгів, що не відбулись, недійсними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права. Також, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не з'ясовано та не досліджено в повній мірі обставини справи та правомірність позовних вимог позивача та зроблено висновки, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Представники відповідача 2 та відповідача 3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача 2 та відповідача 3.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12.06.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «АЛАЙ» та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», було укладено договір іпотеки №81-10-08/08, згідно умов якого позивач з метою забезпечення виконання власних зобов'язань, що випливають з договору кредитної лінії №81-10-08 від 27.06.2008 р., укладеного між позивачем та третьою особою, надав в заставу третій особі нежитлове приміщення №28 в літ «А», загальною площею - 152,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 37/13 (далі - нерухоме майно).
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
28.07.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис №3323, на підставі якого 10.08.2010 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження.
14.01.2011 р. між Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» було укладено генеральний договір №1, згідно умов якого відповідач 2 доручив відповідачу 1 організацію прилюдних торгів для реалізації нерухомого майна.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач стверджує, що прилюдні торги з примусової реалізації нерухомого майна 05.04.2011 р. були проведені з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством України, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про їх проведення, а оцінка нерухомого майна, яке підлягало реалізації з прилюдних торгів, була проведена неналежним чином.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 6.2 договору іпотеки №81-10-08/08 від 12.06.2009 р. передбачено, що позивач погоджується з тим, що в разі настання випадків, передбачених цим договором, які надають право третій особі на задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки (нерухомого майна), предмет іпотеки переходить у власність третьої особи в рахунок виконання зобов'язання позивача, і це застереження є правовою підставою для оформлення права власності третьої особи на предмет іпотеки за цим договором. Третя особа може також від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі зі спрямуванням коштів на погашення боргу за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Частиною 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 опублікував повідомлення про проведення прилюдних торгів у газеті «Aviso PLUS» №21 від 17.03.2011 р. та газеті «Експрес-об'ява» №49 від 17.03.2011 р., що підтверджується копіями витягів з газет, долучених до матеріалів справи.
Приписами Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» закріплено, що друковані засоби масової інформації за сферою розповсюдження поділяються на місцеві, регіональні, загальнодержавні, зарубіжні.
Сферою розповсюдження обох друкованих засобів масової інформації є загальнодержавна, що підтверджується скороченими витягами з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності від 18.04.2011 р., долученими до матеріалів справи.
Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем умов повідомлення учасників прилюдних торгів про їх проведення спростовуються розповсюдженням вказаних друкованих видань по всій території України, у тому числі по місту Києву.
Згідно ч. 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.
17.03.2011 р. відповідачем 1 було направлено на адреси відповідача 2, третьої особи та позивача лист №573, у якому повідомлялось про час та місце проведення прилюдних торгів з примусової реалізації нерухомого майна, що підтверджується копією фіскального чеку №3595 від 17.03.2011 р., долученою до матеріалів справи.
З огляду на вищезазначене, твердження позивача про його неналежне повідомлення про проведення прилюдних торгів, не відповідають дійсним обставинам справи.
Позивач стверджує, що проведення оцінки нерухомого майна було доручено особі, яка не має сертифікату суб'єкта оціночної діяльності та не зареєстрована в установленому законом порядку, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про призначення експерта, суб'єкта підприємницької діяльності - суб'єкта господарювання, для участі у виконавчому провадженні від 11.10.2010 р., експертом було призначено Антонова В.А. (далі - експерт).
Проте, в матеріалах справи міститься копія сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №НОМЕР_1, виданого 11.06.2010 р. Антонову В.А., що дійсний до 11.06.2013 р. Згідно вказаного сертифіката, призначений експерт мав право здійснювати оцінку нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертну грошову оцінку земельних ділянок.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що для розгляду питання про видачу сертифіката суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України; виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; довідку про оцінювачів, які працюють в його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна України; нотаріально посвідчені копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці. Розгляд та перевірка документів, поданих суб'єктом господарювання, здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує тридцяти днів від дати їх подання.
Таким чином, видачі сертифіката передує державна реєстрація особи як суб'єкта підприємницької діяльності, про що подається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи вищезазначене, твердження позивача про те, що проведення оцінки нерухомого майна було доручено особі, яка не зареєстрована в установленому законом порядку, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності є безпідставними, а відтак оцінку майна було проведено належним чином.
Частиною 4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прилюдні торги від 05.04.2011 р. вважаються такими, що не відбулись, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджується повідомленням про результати торгів, долученим до матеріалів справи. Чинним законодавством не передбачено можливість визнання торгів, що не відбулись, недійсними.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що прилюдні торги від 05.04.2011 р. були проведені з порушенням процедури, проте, самим позивачем не доведено, що вищевказані прилюдні торги від 05.04.2011 р. взагалі відбулись.
З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем, в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2011 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АЛАЙ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 02.08.2011 р. у справі №12/076-11 залишити без змін.
Справу №12/076-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді