01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.10.2011 № 30/114-51/290
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 2528/15/14-11 від 14.06.2011 р.)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 042/1/7-3772 від 18.04.2011 р.)
від третьої особи 1 ОСОБА_3 (дов. № 3519-НЮ від 08.09.2011 р.)
від третьої особи 2 не з'явився
від третьої особи 3 ОСОБА_4 (дов. від 25.08.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України
на рішення
господарського суду м. Києва
від 08.11.2010 р.
у справі № 30/114-51/290 (суддя Пригунова А.Б.)
за позовом Міністерства інфраструктури України (далі
Міністерство)
до Головного управління комунальної власності міста
Києва виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) (далі
Головне управління)
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання
“Південно-Західна залізниця” (далі ДТГО “ПЗЗ”)
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача Інспекція державного архитектурно-будівельного
контролю в місті Києві (далі Інспекція)
Київська міська рада
про визнання права власності
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.11.2010 р. по справі № 30/114-51/290 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення невірно застосовано ст.ст. 328,392 ЦК України, Положення про управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який затверджено рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10.07.2003 р., Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1227 від 27.10.2009 р. тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав. Представник третьої особи 1 підтримав позицію позивача по справі.
Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін. Представник третьої особи 3 підтримав позицію відповідача по справі.
Представник третьої особи 2 в жодне судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно (повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в матеріалах справи), про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб 1, 3, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 09.02.2010 р. Міністерство звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на майновий комплекс, до складу якого входять об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в господарському віданні ДТГО «Південно-Західна залізниця» та розташовані за адресою: м. Київ, вул. Либідська, 8, а саме: склад ПММ, 1940 року забудови; виробниче приміщення, 1942 року забудови; гараж дистанції колії, 1960 року забудови, загальною площею 262,7 кв. м.; кладова майстерні, 1969 року забудови; компресорна, 1982 року забудови; кладова, 1992 року забудови; акумуляторна, 1967 року забудови; виробниче приміщення ПРБ 1966 року забудови; виробниче приміщення ПДМ 1972 року забудови. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що згадане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні ДТГО "Південно-західна залізниця", обліковується на балансі Київської дистанції електропостачання ДТГО "Південно-західна залізниця". З моменту побудови спірного майна воно експлуатується виключно залізницею. Проте, в оформленні права власності на це майно відповідачем листом Головного № 042/13/1-10418 від 22.12.2009 р. відмовлено з посиланням на необхідність надання передбачених Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна оригіналів документів (затверджено Розпорядженням Київської міської міської державної адміністрації № 1227 від 27.10.2009 р. (далі Положення)). Таким чином позивач на підставі ст. 392 ЦК України просив визнати право державної власності в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на спірне нерухоме майно тощо.
До матеріалів справи долучено відзив Головного управління на позовну заяву, згідно якого просило провадження по справі припинити, адже при зверненні до Головного управління ДТГО "Південно-західна залізниця" не дотримано вимог Положення, а тому у відповідача немає підстав для видачі свідоцтва, тим більше, що ним не оспорюється право власності позивача, а тому відсутній предмет спору.
Третя особа в письмових поясненнях підтримала позицію позивача по справі.
Рішенням господарського суду від 01.07.2010 р. по справі № 30/114 в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 08.09.2010 р. по справі № 30/114 касаційну скаргу Міністерства задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, справу надіслано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, наведені положення ЦК України передбачають, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів щодо приналежності їй такого права.
Розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулось до відповідача із заявою про оформлення права власності на вищезгадані об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Либідська, 8.
За результатами розгляду цієї заяви та доданих до неї документів, Головне управління листом № 042/13/1-10418 від 22.12.2009 р. повідомило позивача про відсутність підстав для оформлення права власності через ненадання необхідних для оформлення права власності документів.
Відповідач - Головне управління діє на підставі Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджено рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10.07.2003 р. й п. п. 28 п. 7 якого передбачено, що Головне управління здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.
Крім цього, згідно пп. 4.1 п. 4 Положення (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пп. 11.1 п. 11 Положення (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) додатково до документів на підставі п. п. 9 і 10 цього Положення, для оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності заявниками до Головного управління комунальної власності м. Києва надаються: на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані нежитлові будинки та приміщення, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, їх частини, на вбудовані в житлові будинки та прибудовані до житлових будинків нежитлові приміщення, як частини цих будинків, в тому числі на об'єкти спільної власності, внаслідок перебудови чи реконструкції в яких змінились належні власникам частки, зокрема:
- передбачені законодавством документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт, оформлені (видані, укладені) в установленому порядку (за виключенням випадків оформлення права власності на приміщення);
- дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий управлінням держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації;
- акт приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію в установленому порядку (у відповідних випадках затверджений місцевим органом виконавчої влади та зареєстрований в управлінні держархбудконтролю Київської міської державної адміністрації);
- довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації про виконання умов щодо передачі коштів у порядку пайової участі на розвиток галузей соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста, передбачених актами місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
- документи, що підтверджують фінансування будівництва, перебудови або реконструкції об'єкта (платіжні доручення або інші документи).
Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Однак, згідно матеріалів справи третьою особою - ДТГО «Південно-Західна залізниця» при зверненні до Головного управління не було дотримано встановлених Положенням вимог й не надано правовстановлюючих документів.
Під час розгляду справи, місцевим судом у позивача витребувано правовстановлюючі документи на спірні приміщення, однак таких ним не надано, як і доказів на підтвердження виникнення чи переходу до нього прав на спірне нерухоме майно у відповідності до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», клопотань про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходило.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, отже необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі. Натомисть належними засобами доказування позивачем не доведено суду порушень Головним управлінням законних та охоронюваних інтересів Міністерства транспорту та зв'язку України, адже відповідачем не оспорено права власності позивача на спірне майно тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування рішення суду не знаходить.
Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Крім цього, Головне управління, здійснюючи оформлення та видачу свідоцтв про право власності на нерухоме майно, не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення прав, володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлено позов про визнання права власності, не оспорює такого права не претендує на нього. Таким чином, відповідач відмовляє лише в його оформленні та видачі свідоцтва з підстав ненадання всіх необхідних документів для оформлення такого права, тому й немає підстав для задоволення позовних вимог на підставі ст. 392 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2010 р. по справі № 30/114-51/290 - без змін.
Матеріали справи № 30/114-51/290 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
14.10.11 (відправлено)