01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.09.2011 № 17/61
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача: представник - ОСОБА_1, - за довіреністю,
від відповідача: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2011 р.
у справі № 17/61 (суддя Кушнір І.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про розірвання договору оренди,
У травні 2011 р. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання укладеного між сторонами договору оренди від 26.08.2008 р. нежитлового приміщення - приміщення аптеки загальною площею 155,6 кв. м, що знаходиться за АДРЕСА_1
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. провадження у справі № 17/61 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд місцевого господарського суду з посиланням на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що статус відповідача визначається змістом зобов'язань по договору оренди. Відповідно до п. 11.6 Договору оренди від 26.08.2008 р. орендодавець свідчить, що він є платником Єдиного податку як фізична особа - підприємець. Статус відповідача, як фізичної особи - підприємця був визначений нотаріусом. Про статус орендодавця, як фізичної особи - підприємця свідчить той факт, що на виконання п. 3.1 розділу 3 Договору оренди від 26.12.2008 р. сторонами складено акт прийому-передачі майна в оренду де орендодавець виступає фізичною особою - підприємцем.
У відзиві на апеляційну скаргу фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зазначає, що апеляційна скарга необгрунтована, а з доводів викладених в ній не вбачається жодних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Розпорядженням від 18.07.2011р., у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Михальської Ю.Б. у щорічній відпустці, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 17/61.
Так, при повторному автоматичному розподілу справи № 17/61, останню призначено судді-доповідачу Куксову В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 08.09.2011 р.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з наступних підстав.
Згідно ст.24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 25 Цивільного кодексу України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Таким чином чинний Цивільний кодекс України розрізняє дії в якості учасника цивільних відносин фізичної особи, як людини, та дії в якості учасника цивільних відносин фізичної особи, як підприємця.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Підвідомчість справ господарським судам визначена ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
Отже господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
З аналізу зазначених норм вбачається, що господарським судам, окрім інших підвідомчі спори про розірвання договорів, укладених між суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, і укладених фізичною особою, саме як суб'єктом підприємницької діяльності, а не як звичайною людиною.
Позивачем в позовній заяві в якості відповідача визначена фізична особа - підприємець ОСОБА_3
Разом з тим , як вбачається з преамбули спірного договору оренди від 26.08.2008 р. та кінцевої його частини, де визначаються реквізити сторін, фактично стороною спірного договору є ОСОБА_3.
Вказівка на правовий статус ОСОБА_3 саме як фізичної особи -підприємця у зазначених частинах договору відсутня.
Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №157 від 21.06.04 р. підтверджено, що орендоване майно зареєстровано за ОСОБА_3 саме як за фізичною особою, а не фізичною особою - підприємцем - суб'єктом підприємницької діяльності.
Зазначене підтверджується і п. 7.1 Договору, згідно якого у відповідних реєстраційних та бухгалтерських документах щодо орендованого майна повинно бути застереження: «Власник» ОСОБА_3, «Орендар», (користувач) - ВАТ КБ «Надра».
Також висновок про непідвідомчість даного спору господарським судам і підвідомчість цивільним судам підтверджується ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2010 р. по справі №13/67, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 08.11.2010 р., якою скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.10.2010 р. про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору між сторонами цивільному суду, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.01.2011 р. по справі №2-8300/10, яким відмовлено в позові ВАТ КБ «НАДРА» до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 16.02.2011 р.
Згідно ч.ч.2,4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
З огляду на викладені обставини колегія суддів відхиляє посилання апелянта на п. 11.6 Договору, згідно якого Орендодавець свідчить, що він є платником Єдиного податку як фізична особа - підприємець, оскільки в даному пункті йдеться про статус Відповідача саме як платника податку, та наявність у нього взагалі статусу фізичної особи - підприємця.
Проте, в даному пункті не зазначено, що спірний Договір відповідачем укладено саме як фізичною особою-підприємцем.
Окрім того колегія суддів вважає необгрунтованим посилання апелянта на той факт, що акт прийому-передачі приміщення віл 01.09.2008 р. відповідачем підписано як фізичною особою - підприємцем, оскільки даний акт не є ні безпосередньо договором, ні документом, що стосується укладення договором, а є документом, який підтверджує вже саме виконання даного Договору.
Також є неспроможними доводи апелянта щодо визначення нотаріусом статусу відповідача, як фізичної особи - підприємця, оскільки з преамбули спірного договору оренди від 26.08.2008 р. та кінцевої його частини, де визначаються реквізити сторін, фактично стороною спірного договору є ОСОБА_3.
За таких обставин, місцевим господарським судом правильно втсановлено, що даний спір про розірвання договору, укладеного позивачем, як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності, не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Отже місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2011 р. у справі № 17/61 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 17/61 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді