11.10.2011 року Справа № 40/5005/10221/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів -Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.
при секретарі -Манчік О.О.
за участю представників сторін
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2011р. у справі № 40/5005/10221/2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірми „Біон-Імпекс”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 9 204,90 грн.,
У серпні 2011р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ „Фірми „Біон-Імпекс” суми заборгованості за товар у розмірі 8 787,77 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2011р. (суддя Красота О.І.) позовна заява і додані до неї документи повернуті позивачеві без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 63 ГПК України внаслідок порушення в позовній заяві правил об'єднання кількох позовних вимог.
Вмотивовуючи ухвалу, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не пов'язані між собою, оскільки випливають з різних договорів.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорювану ухвалу господарського суду та направити справу для розгляду до місцевого суду. При цьому скаржник посилається на правомірність дій з об'єднання спірних позовних вимог.
Відповідачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднання вимог за підставами виникнення означає, що вони походять від загальної підстави, а об'єднання вимог за поданими доказами має місце тоді, коли позивач використовує ті ж самі докази.
Підстава виникнення - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повертається, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Як убачається з позовної заяви, вимоги позивача до відповідача ґрунтуються на двох самостійних договорах поставки крейди технічної (№15/01/2008 від 15.01.2008р., № 12/03/2009 від 12.03.2009р.) і підставою виникнення не зв'язані між собою.
Водночас заявлені вимоги пов'язані між собою поданими доказами, з яких убачається, що поставка товару здійснювалася відповідачем за видатковими та транспортними накладними, які не містять посилань на конкретний договір, внаслідок чого не можуть бути віднесені до якогось з них конкретно.
На думку колегії суддів, роздільний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви помилковим.
Посилання скаржника на перерахування відповідачем грошових коштів за поставлений товар без зазначення відповідного договору (тобто, без зазначення призначення платежу), не є підставою для об'єднання позовних вимог, оскільки питання зарахування таких сум регулюються не Господарським процесуальним кодексом, а Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
З огляду на невідповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваної ухвали являються обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись викладеним, ст.ст. 99, 106 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2011р. у справі № 40/5005/10221/2011 скасувати.
Направити справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Т.А.Верхогляд
Л.М. Білецька