18 жовтня 2011 року Справа № 16/1091
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;
від відповідача: Засімов С.В. - директор;
від ДВС - ОСОБА_2. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за
позовом ПАТ "Укрсиббанк" в особі Черкаського управління ЦРД АТ "УкрСиббанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассаж"
про стягнення боргу (в рамках поданої скарги на дії ДВС)
З урахуванням ухвали суду від 14.10.2011 року скаржником на вимогу суду було остаточно уточнено свої вимоги по скарзі на дії ДВС, які полягають у наступному:
скаржник просить задовольнити скаргу та визнати неправомірними дії державного виконавця щодо організації та проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 21224725 за ЄДРВП по підготовці для реалізації нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Черкаська область, м. Городище, вул. Кожедуба, 43а, а саме -- проведення опису та арешту майна без врахування вимог ст. 66 Закону про черговість стягнення та складання акту опису майна з порушенням Інструкції про проведення виконавчих дій, винесення постанови папо призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності з порушенням ст. 13 Закону та п. 2.2.1. Інструкції, не звернення стягнення на майно іпотеки, складання за відомо неправдивих довідок про не оскарження звіту про оцінку майна та відсутність іншого нерухомого майна та інших товарно-матеріальних цінностей, не призначення рецензування звіту про оцінку майна, включення до заявки та передача на реалізацію майна, яке не було описане (паркан та ворота).
Крім того, скаржник не відмовлявся від своїх вимог про зупинення виконавчих дій за наказом господарського суду № 16/1091 від 25.08.2010 року та скасування прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна - нежитлове приміщення магазину-складу площею 388,1 кв.м. по вул. Кожедуба 43а в м. Городище Черкаської області.
В засіданні представник скаржника свою скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечив з мотивів, що порушень законодавства при вчиненні виконавчих дій з боку ДВС Городищенського РУЮ не було.
Представник позивача по справі також проти задоволення скарги на дії ДВС заперечив.
Заслухавши доводи і пояснення представників учасників процесу, суд вважає, що подана скарга на дії ДВС підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до положень ст.ст. 1, 2, 11 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається із матеріалів справи, в даний час на примусовому виконанні в Городищенському відділенні ДВС перебуває наказ господарського суду Черкаської області від 25.08.2010 року у справі № 16/1091.
В ході вчинення виконавчих дій державним виконавцем було прийнято постанову від 11.05.2011 року про призначення експерта...для участі у виконавчому провадженні, що відповідає ст. 13 Закону, про те, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Суд погоджується і з доводами скаржника про те, що у матеріалах виконавчого провадження не повинно бути в наявності пустого бланку постанови від 11.05.2011 року ( а.с. 6) та двох різних примірників цієї постанови (а.с. 29,30), одна з яких оформлена та підписана різними держвиконавцями. Однак це питання відноситься до недоліків роботи державного виконавця, але не є підставою для визнання постанови про призначення експерта недійсною.
За правилами ст. 52 Закону, стягнення звертається в першу чергу на грошові кошти боржника, а потім на його майно. У відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
За доводами скаржника та представника органу ДВС, відповідач по справі не звертався до державного виконавця із заявою про те, на які види майна він просить звернути стягнення у першу чергу. Права боржника у виконавчому провадженні викладені у Законі і Закон не передбачає спеціальної процедури роз'яснення прав учасникам виконавчого провадження, а тому суд відхиляє доводи скаржника про те, що він не заявив про першочерговість стягнення на певне майно через те, що йому не було роз'яснено таке право. Порушення прав скаржника в даному випадку суд не вбачає.
У відповідності до ст. 20 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Суд не вбачає порушень у тому, що наказ було передано позивачем по справі на примусове виконання до Городищенського відділення ДВС, бо саме там знаходиться нерухоме майно скаржника -- нежитлова будівля по вул. Кожедуба 43а. Рішенням суду по даній справі було присуджено до стягнення з відповідача певної суми коштів, а не звернено стягнення на предмет іпотеки. В такому випадку відсутнє порушенням прав відповідача в тій частині, що банк подав виконавчий документ до стягнення за місцем знаходження іншого майна відповідача, оскільки таке не заборонено чинним законодавством.
Суд не погоджується із доводами скаржника про те, що листом від 03.10.2011 року ( а.с. 12) він вимагав від ДВС проведення рецензування звіту про оцінку майна, оскільки в даному листі мова йде про проведення нового незалежного оцінювання, що вимагає скаржник.
Представниками позивача та органу ДВС також зауважено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 58 Закону про десятиденний термін на подання заперечень проти проведеної оцінки, скаржник, отримавши копію звіту 30 вересня, подав заяву до ДВС з вимогою проведення нового незалежного оцінювання лише 04.10.2011 року (а.с. 12). Суд погоджується із таким запереченням, оскільки такі обставини прямо випливають із тексту листа скаржника від 03.10.2011 року № 02/10/11.
На доводи скаржника про те, що його майно у 2011 році було в шість разів нижче оцінено проти 2008-2009 року, представник банку подав власну експертну оцінку цього ж майна на суму 162 352,00 грн., що приблизно відповідає експертній оцінці, здійсненій в рамках виконавчого провадження.
В засіданні представник скаржника заявив суду про те, що коштів на погашення боргу у нього дійсно немає, як немає іншого майна крім нерухомості по вул.Кожедуба 43а у м. Городище та іпотечного майна, а тому суд не вбачає порушення прав скаржника у тому, що в даний час орган ДВС проводить підготовчі дії по примусовій реалізації нерухомого майна. Паркан та ворота, щодо яких скаржник зауважує, що вони не включені до акту опису й арешту, але передаються на реалізацію, є невід'ємною приналежністю нерухомості за адресою вул.Кожедуба 43а у м. Городище, а тому немає порушень в тому, що майно експертом оцінюється з усіма його складовими частинами.
В частині решти вимог скаржника -- про зупинення виконавчих дій та скасування прилюдних торгів по реалізації майна судом було встановлено наступне:
Ст. 121-2 ГПК України не дозволяє суду зупиняти виконавчі дії, а тому така вимога скаржника до задоволення не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що після отримання звіту про проведення незалежної оцінки нерухомого майна відповідача по вул.Кожедуба 43а у м. Городище, органом ДВС з ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було укладено угоду № 16/126-11 від 27.09.2011 року про проведення прилюдних торгів, однак повного тексту цієї угоди органом ДВС суду надано не було. ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" позивачу та відповідачу по справі було розіслано повідомлення про те, що 27.10.2011 року о 12 год. у м. Городище вул. Миру 118 буде проведено прилюдні торги по реалізації нежилого приміщення магазину-складу по вул. Кожедуба 43а із стартовою ціною 157 530,00 грн., яку визначив експерт (а.с. 13).
Як з'ясовано судом, постанови про передачу майна на торги у відповідності до Закону орган ДВС не приймає, а тому скаржник уточнив, що він фактично просить визнати недійсними (неправомірними) дії державного виконавця по передачі арештованого майна відповідача на прилюдні торги (а не скасувати прилюдні торги шляхом скасування певного документу).
Згідно звіту експерта (а.с. 26), оцінка нерухомого майна складена станом на 31.05.2011 року, звіт складено 29.06.2011 року.
При цьому в справі мається примірник договору про проведення незалежної оцінки (а.с. 8) без дати його укладення ( а. п. 7.1. цього договору прямо передбачає, що договір набуває чинності лише з моменту його підписання), з незрозумілою нумерацією розділів договору та незаповненими реквізитами п. 3.1. про те, що виконавець зобов'язується виконати оцінку станом на ________________ (прочерк).
Чому експертом була визначена дата проведення оцінки станом на 31 травня 2011 року, при тому що примірник договору (а.с. 8) цей реквізит містить у незаповненому вигляді - не зрозуміло. Пояснення представника органу ДВС про те, що 31.05.2011 року це дата отримання коштів експертом за проведення експертизи, а отже і дата, на яку проведена оцінка, суд відхиляє, оскільки між цими подіями не може бути ніякого зв'язку.
Доводи представників банку та ДВС про те, що договору між ДВС та
експертом могло б і не бути, а тому спиратися на нього в частині визначення дати оцінки не потрібно, суд відхиляє, оскільки проведення оцінки станом на певну дату є вимогою п. 3, 56 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", якими керувався експерт та істотною умовою все ж таки існуючого договору між цими суб'єктами, який підлягає безумовній оцінці судом. Між ДВС та експертом не існує жодного іншого документу, яким би було встановлено дату, на яку слід провести оцінку майна відповідача по справі.
В засідання представник органу ДВС подав суду інший примірник договору про проведення незалежної оцінки (копію) з якого вбачається, що договір підписано лише 17.08.2011 року, а оцінку арештованого майна відповідача слід було зробити станом на 23.08.2011 року.
Таким чином слід вважати, що експерт зробив на власний розсуд оцінку майна станом на 31.05.2011 року та не забезпечив виконання умов договору з органом ДВС про те, що оцінку майна слід було робити виключно станом на 23.08.2011 року.
З цих підстав керуватися звітом про проведення незалежної оцінки ( а.с. 9, 26) не можна, оцінка майна не проведена належним чином стосовно дати, на яку повинна проводитися ця оцінка і визначена ціна для продажу майна відповідача в розмірі 157 530,00 грн. не може використовуватися як стартова для проведення прилюдних торгів.
При таких обставинах державний виконавець не мав права передавати на примусову реалізацію через проведення прилюдних торгів арештоване майно відповідача по вул. Кожедуба, 43а у м. Городище та укладати із ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" договір на реалізацію його майна, а тому його дії в цій частині є незаконними.
Тому прилюдні торги по реалізації нежилого приміщення магазину-складу заг.площею 388,1 кв.м. по вул. Кожедуба 43а в м. Городище зі стартовою ціною 157 530,00грн. 27.10.2011 року о 12:00 год. проведені бути не можуть.
Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд -
Скаргу ТОВ "Пасаж" на дії державної виконавчої служби Городищенського РУЮ від 06.10.2011 року - задовольнити частково.
Визнати незаконними (неправомірними) дії державної виконавчої служби Городищенського РУЮ по передачі на примусову реалізацію через проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна ТОВ "Пассаж" -- нежилого приміщення магазину-складу заг.площею 388,1 кв.м. по вул. Кожедуба 43а в м. Городище зі стартовою ціною 157 530,00грн.
В решті скаргу залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Н.М. Спаських