"11" жовтня 2011 р.Справа № 11/50/5022-1058/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Сидорук А.М.
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Колективного підприємства Микулинецької фабрики "Медобори", вул. Л.Українки, 4, смт. Микулинці, Тернопільської області, 48120;
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 20 918,22 грн.
За участю представників сторін
Позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 29.07.11р. -представник.
Відповідача: не з'явився;
Суть справи: Колективне підприємство Микулинецька фабрика "Медобори", вул. Л.Українки, 4, смт. Микулинці, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17 443 грн. 90 коп., відшкодування вартості втраченого майна -800 грн.00 коп.,3% річних -431,07 грн., пені -2 243 грн. 25коп.
Позовні вимоги, позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами Договору оренди нерухомого майна № 2 від 20.04.2010р., зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не оплатив орендну плату, не відшкодував вартість втраченого майна внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, акти приймання-передачі від 20.04.2010р., 04.01.2011р., розрахунки заборгованості, пені, 3% річних, висновок про вартість об'єкта оцінки, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, клопотань про відкладення судового засідання не заявив.
11.10.2011р. на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі Колективного підприємства Микулинецької фабрики "Медобори" надійшла заява № б/н від 11.10.2011р. про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням.
Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті та на закінчення передбаченого ст. 69 ГПК України строку розгляду господарського спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на 22.08.2011 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Тернопільської міської ради.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
20 квітня 2011р. між Колективним підприємством Микулинецькою фабрикою "Медобори", як Орендодавцем та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 як Орендарем, укладено договір оренди № 2.
У відповідності до п.п. 1.1., Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове володіння наступну споруду -лісопильний цех, колодотягач та лісопильна рама Р 63 /п.п.1.2./, за адресою: смт.Микулинці, вул.Л.Українки,4 на території КП фабрика "Медобори"/п.п.1.3./.
За умовами Договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше десятого числа кожного місяця /п.п. 5.2/.
У п.12 Договору, сторонами обумовлено, що договір заключний терміном на 1 рік до 20.04.2011р.
20 квітня 2010 року, згідно Акту прийому-передачі до Договору оренди нежитлового приміщення № 2, Орендодавець передав, а 04.01.2011 року отримав з оренди нежитлове приміщення лісопильного цеху, площею 400 кв.м. за адресою: смт.Микулинці, вул.Л.Українки,4 на території КП фабрика "Медобори". При поверненні приміщення з оренди виявлено відсутність електродвигуна вентилятора ЦП - (1976 року випуску), про що зазначено в акті приймання -передачі приміщення з оренди.
25 червня 2011 року між сторонами підписано акт звірки розрахунків.
З метою досудового врегулювання спору 09.02.2011 року, позивачем направлено відповідачу претензію про оплату заборгованості в сумі 17 443 грн. 90 коп.
Отримана відповідачем претензія про оплату заборгованості за оренду приміщення за адресою: смт.Микулинці, вул.Л.Українки,4 на території КП фабрика "Медобори", залишена ним без відповіді та задоволення, що послужило підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Визнання відповідачем суми основного боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним обома сторонами.
11.10.2011 р. на адресу господарського суду від позивача по справі надійшла заява № б/н від 11.10.2011р. про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості за Договором оренди № 2 від 20.04.2010р. З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що відповідачем оплачено на рахунок Колективного підприємства Микулинецької фабрики "Медобори" суму заборгованості в розмірі 1700 грн. , з яких 1500,00 грн. - сплачено 29.09.2011р., 2000,00 грн. -04.10.2011р.
Приймаючи до уваги, що сума заборгованості в розмірі 3500,00 грн. сплачена відповідачем в вересні-жовтні 2011р., тобто після звернення позивача з позовом до господарського суду, в цій частині позовних вимог господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України.
Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 943 грн. 90 коп., докази її погашення в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1).
Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.п.9.1.Договору № 2 від 20.04.2010р. за несвоєчасне перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.
На підставі даної статті, позивачем відповідно до уточненого розрахунку за період з 25.04.2010р. по 30.06.2011 року нараховано та заявлено до стягнення 2265 грн. 68 коп. пені та 416 грн.19 коп. що становить 3% річних, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань.
У відповідності до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми пені та з врахуванням вимог ст. 232 ГК України з відповідача ана користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 31.12.2010р. по 30.06.2011р. в розмірі 1340,79 грн., в решті частині позовних вимог в частині нарахування пені господарський суд відмовляє в позові за безпідставністю.
В частині стягнення вартості втраченого майна в розмірі 800 грн. 00 коп. суд позовні вимоги задовольняє, як такі що підтверджені належними доказами, та не оспорені відповідачем.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, п.1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Колективного підприємства Микулинецької фабрики "Медобори", вул. Л.Українки, 4, смт.Микулинці, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 02971854 -13 943 грн. 90 коп. -заборгованості по орендній платі, 1 340 грн. 79 коп. -пені, 416 грн. 19 коп. -3% річних, 800 грн. 00 коп. -відшкодування вартості втраченого майна, 200 грн.02 коп. - в повернення сплаченого державного мита та 225 грн. 65 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. В частині стягнення 3 500 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі провадження у справі припинити.
4. В решті частині позову відмовити.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання -14 жовтня 2011 року) через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8288
Суддя А.М. Сидорук