79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.10.11 Справа№ 5015/5330/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів
до відповідача: Львівського комунального підприємства «Каменяр -Центр», м. Львів
про: стягнення грошових коштів в розмірі 527 грн. 33 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності № 354 від 30.06.2011 року;
відповідача: не з'явився.
Ухвалою господарського суду від 16.08.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.08.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 527 грн. 33 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2011 року.
Представнику сторони, що брала участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 19.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
19.10.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 20.10.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ звернулось до суду із позовом в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(надалі по тексту рішення - позивач) до Львівського комунального підприємства «Каменяр -Центр»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 478 грн. 17 коп., пені в розмірі 24 грн. 57 коп., трьох відсотків річних в розмірі 6 грн. 15 коп. та втрат від інфляції в розмірі 18 грн. 44 коп. Позивач вказує, що між Львівською філією Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»та відповідачем було укладено договір № 376852 від 17.07.2009 року про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку. 12.09.2009 року сторони підписали додатки № 3160241, № 3160242 та № 3162137 до договору № 376852 від 17.07.2006 року про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку. На підставі цього договору позивач надавав відповідачу телекомунікаційні послуги.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, зазначених в п.п. 2.3.2 та 3.3 договору за період з січня 20011 року по квітень 2011 року заборгував позивачу 478 грн. 17 коп., а загальна сума, що підлягає до стягнення, включаючи три відсотки річних за користування коштами, пеню, втрати від інфляції, становить 527 грн. 33 коп.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 478 грн. 17 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі за період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задовільнити позовну вимогу про стягнення 478 грн. 17 коп.
Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», у якому передбачено обов'язки споживачів телекомунікаційних послуг, споживачі повинні виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Пунктом 3.3 договору № 376852 від 17.07.2009 року визначено, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор надсилає абоненту рахунок для оплати вартості послуг на адресу: м. Львів, вул. Шептицьких, 16, абонент оплачує рахунок не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720 споживач повинен оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Поданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідачем не заперечувався та не спростовувався, математично розрахований правильно.
Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно із ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов'язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.
Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 4.2 договору № 376852 від 17.07.2009 року про надання послуг електрозв'язку передбачене нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру пені.
Враховуючи наведене та встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 478 грн. 17 коп., суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 24 грн. 57 коп. пені, 18 грн. 44 коп. втрат від інфляції та 6 грн. 15 коп. 3 % річних за користування грошовими коштами.
Таким чином, суд прийшов до висновку про підставність та обгругнтованість позовних вимог, та необхідність задоволення позову повністю.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розмірі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Каменяр -Центр», м. Львів, вул. Шептицьких, 16 (код ЄДРПОУ 20826664) на користь Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів, вул. Дорошенка, 43 (код ЄДРПОУ 33501534) борг в розмірі 478 грн. 17 коп., пеню в розмірі 24 грн. 57 коп., три відсотки річних в розмірі 6 грн. 15 коп., втрати від інфляції в розмірі 18 грн. 44 коп., 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.