ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/23612.10.11
За позовомКомунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс»
Простягнення 79 904, 13 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь:
Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 28 від 13.01.2011 р.
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс»про стягнення 65 562, 29 грн. основного боргу, 11 273, 32 грн. інфляційної складової боргу та 2 978, 52 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 475 від 01.05.2008 р.
Ухвалою суду від 01.08.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/236 та призначено її розгляд на 07.09.2011 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2011 р. витребуваних судом документів не надав. Ним було надано суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів у справі, яке суд задовольнив та залучив надані позивачем документи до матеріалів справи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З метою витребування необхідних документів у справі, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 01.08.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 07.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 19.09.2011 р., повторно зобов'язано сторін надати витребувані ухвалою суду від 01.08.2011 р. документи.
Представник позивача у судове засідання 19.09.2011 р. не з'явився, документів на виконання вимог ухвал суду у даній справі не надав.
Через службу діловодства Господарського суду м. Києва 19.09.2011 р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також позивачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребувані судом докази через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи. Проте позивач наданими йому процесуальними правами не скористався.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи наведене, з метою повторного витребування необхідних документів у справі, у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 19.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 03.10.2011 р., повторно зобов'язано сторін надати суду витребувані ухвалою про порушення провадження у даній справі документи.
Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2011 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду у даній справі надав витребувані судом документи.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.09.2011 р., яке підтверджує отримання ним 27.09.2011 р. ухвали від 19.09.2011 р. у даній справі.
У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 30.09.2011 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 03.10.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 12.10.2011 р., продовжено строк вирішення спору у даній справі до 14.10.2011 р., повторно зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2001 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс»(власник/орендар) було укладено договір про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 475 від 01.05.2008 р., відповідно до пункту 1.1. виконавець зобов'язався забезпечити обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131 літ. «А»(будівля), а також утримання будинку та прибудинкової території, а власник (орендар) - відшкодувати витрати виконавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (експлуатаційні витрати), якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих виконавцем за цим договором.
Згідно з пунктом 2.1.1. договору № 475 від 01.05.2008 р., позивач зобов'язався забезпечити виконання комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території.
У своїй позовній заяві Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради повідомило, що ним належним чином було виконано зобов'язання за договором № 475 від 01.05.2008 р. щодо надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 131 літ. «А».
У відповідності до пункту 2.2.4. договору № 475 від 01.05.2008 р., до 20 числа поточного місяця перераховувати грошові кошти на рахунок виконавця за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, у вигляді відшкодування експлуатаційних витрат, відшкодування за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж будівлі пропорційно до займаної площі приміщення.
Позивач повідомив суду, що відповідач оплату вартості виконаного позивачем комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будинку та прибудинкової території, за договором № 475 від 01.05.2008 р. в повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс»про стягнення 65 562, 29 грн. основного боргу, 11 273, 32 грн. інфляційної складової боргу та 2 978, 52 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 475 від 01.05.2008 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов'язання -це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач свої зобов'язання за договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 475 від 01.05.2008 р. належним чином не виконав, суму заборгованості перед позивачем в розмірі 65 562, 29 грн. не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 65 562, 29 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради в частині стягнення з відповідача 65 562, 29 грн. основного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради просить суд також стягнути з відповідача 11 273, 32 грн. інфляційної складової боргу та 2 978, 52 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна № 475 від 01.05.2008 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2008 р. і у серпні 2008 р. на рівні 99, 5 % та 99, 9 % відповідно, у липні 2009 р. та серпні 2009 р. на рівні 99, 9 % та 99, 8 % відповідно, у квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р. і липні 2010 р. на рівні 99, 7 %, 99, 4 %, 99, 6 % і 99, 8 % відповідно.
У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс»за період травня 2008 р. до квітня 2011 р. включно підлягають стягненню 10 472, 02 грн. інфляційних нарахувань.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 65 652, 29 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 10 472, 02 грн. інфляційної складової боргу та 2 978, 52 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексімсервіс» (вул. Саксаганського, буд. 129-А, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 21476445) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська»Шевченківської районної в м. Києві ради (вул. Ярославів Вал, буд. 19, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 34966048) 65 562 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 29 коп. основного боргу, 10 472 (десять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 02 коп. інфляційної складової боргу, 2 978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. трьох відсотків річних, 791 (сімсот дев'яносто одну) грн. 03 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення складено
17.10.2011 р.