ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 59/15228.09.11
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування"
До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія
"ОРАНТА"
Про стягнення 6 518,04 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 -представник (дов. № 04/01-11_Р від 04.01.2011 р.)
від відповідачаОСОБА_2 -представник (дов. № 08-03-28/330-11 від 14.06.2011 р.)
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 0839 від 27.11.2009 р., в розмірі 6 518,04 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 0839 від 27.11.2009 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_3, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Scania", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_4, , застрахований у ВАТ "НАСК "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1523981, позивач просить стягнути з ВАТ "НАСК "Оранта", суму страхового відшкодування в розмірі 6 518,04 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/152, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.
Судовому засіданні 28.09.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого не заперечує проти сплати вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку в розмірі 4 678,15 грн.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.09.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
27.11.2009 р. між ТДВ "СК "Віді-Страхування" та ОСОБА_3 був укладений договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 0839 від 27.11.2009 р.
Об'єктом договору є транспортний засіб "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля.
Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 07.09.2010 р. на Кільцевій дорозі в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 та "Scania", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 п. 13.3 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16.09.2010 р.
26.11.2010 р. до ТДВ "СК "Віді-Страхування" звернувся ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 347 від 24.111.2010 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 4 678,15 грн.
23.03.2011 р. ТДВ "СК "Віді-Страхування" на підставі Страхового акту № АС-003098 від 15.03.2011 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з Рахунку ВДиС-0016079 від 10.09..2010 р. та Акту виконаних робіт " ВДИСА-003944 від 10.03.2011 р., враховуючи Звіт визначення вартості матеріального збитку № 347 від 24.111.2010 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6 188,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2608 від 23.03.2010 р.
Також ТДВ "СК "Віді-Страхування", відповідно до Рахунку № 347 від 07.12.2010 р. та Акту прийому-передачі виконаних робіт № 347 від 07.12.2010 р. понесло витрати на проведення експертного авто товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 330,00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2024 від 08.12.2010 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6 518, 04 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Scania", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1, належить ВАТ "Уманьавтодор".
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем "Scania", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16.09.2010 р.
Як встановлено судом, водій ОСОБА_4, який спричинив ДТП, керував автомобілем "Scania", державний номер НОМЕР_2 на законній підставі, оскільки був працівником ВАТ "Уманьавтодор".
У відповідності до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Однак, цивільно-правова відповідальність ВАТ "Уманьавтодор" в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Scania", державний номер НОМЕР_2, була застрахована у ВАТ "НАКС "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/1523981).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1523981), а до ТДВ "СК "Відістрахування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту CLA № 0839 від 27.11.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4, як особи відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 347 від 24.111.2010 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "Toyota Rav 4", державний номер НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 4 678,15 грн.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1523981) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000,00 грн., франшиза -00,00 грн.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом № ВЕ/1523981 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 678,15 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем обмежено, зокрема статтею 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю матеріального збитку з врахуванням зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, а відтак підстав для покладення на відповідача відповідальності за фактичні витрати в розмірі виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику немає.
Отже, позовні вимоги у розмірі 1 509,89 грн. (6 188,04 грн. -4 678,15 грн. = 1 509,89 грн.) не підлягають задоволенню.
Також, витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги до відповідача в частині стягнення витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку в розмірі 330, 00 коп. є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.
Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Суму заборгованості визнав частково.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі - Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) шкоду у розмірі 4 678 (чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) грн. 15 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 38 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення: 05.10.2011 р.