01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" вересня 2011 р. Справа № 02-03/1239/20
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», м. Київ, вул. Стеценка, 6
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське бюро технічної інвентаризації»
про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк»№ 04-2-26/534 від 14.09.2011 р. (вх. № 3786 від 15.09.2011 р.) до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
Подана позовна заява не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання недійсним рішення Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське бюро технічної інвентаризації»№ 2909 від 12.09.2011 р. про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
Відповідно до пункту 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., передбачено, що тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі - Положення) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Пунктом 1.2 Тимчасового положення передбачено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з п. 1.3 цього ж положення, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, на основі чинного законодавства БТІ делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації права власності на нерухоме майно.
Тобто, відповідно до п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, БТІ у цих відносинах є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, на спори щодо визнання недійсним рішення бюро технічної інвентаризації про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов'язання БТІ провести державну реєстрацію права власності за позивачем, поширюється компетенція адміністративних судів.
Наведена правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 06.06.2006 р.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
При цьому сплачене позивачем при зверненні до суду з даним позовом державне мито підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
З урахуванням наведеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк»№ 04-2-26/534 від 14.09.2011 р. (вх. № 3786 від 15.09.2011 р.) до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське бюро технічної інвентаризації»про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
2. Видати довідки на повернення сплаченого позивачем державного мита в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 14 арк., довідки на 2 арк. - позивачеві.
Суддя Бабкіна В.М.