01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" жовтня 2011 р. Справа № 16/115-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл»ЛТД, м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю завод технічних масел «АРІАН»,
м. Фастів
про стягнення 14 219,66 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.2011 р., представник
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл»ЛТД (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. № суду 3161 від 05.08.2011 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю завод технічних масел «АРІАН»(далі -відповідач) про стягнення 14 219,66 грн. безпідставно отриманих коштів та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно банківської виписки від 13.05.2010 р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 14 219,66 грн. на підставі акту звірки від 13.05.2010 р. Керівництво відповідача не надало ліквідатору позивача документи, які б підтверджували господарські зобов'язання позивача перед відповідачем, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач безпідставно набув грошові кошти в сумі 14 219,66 грн. та на підставі ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України вимагає їх стягнути з відповідача.
Відповідно до ухвали від 08.08.2011 р. порушено провадження у справі № 16/115-11 та призначено її розгляд на 23.08.2011 р. о 10 год. 20 хв.
Представник позивача в судове засідання 23.08.2011 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 08.08.2011 р., яка була отримана позивачем 18.08.2011 р. про що свідчить підпис представника позивача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Представник відповідача в судове засідання 23.08.2011 р. не з'явився, проте, через канцелярію суду 22.08.2011 р. відповідач надав клопотання вих. № 22-08/11 від 22.08.2011 р. про відкладення розгляду справи.
Враховуючи неявку представників позивача та відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору на 04.10.2011 р. за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача 03.10.2011 р., через канцелярію суду надав заперечення проти позову.
Представник відповідача у запереченнях проти позову та в судовому засіданні 04.10.2011 р. позовні вимоги не визнає з підстав викладених у запереченні від 03.10.2011 р., а саме, що грошові кошти в сумі 14 219,66 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно отримані, були сплачені позивачем за поставлений 11.09.2006 р. відповідачем товар за накладною № 664к, однак первинні документи щодо зазначеної поставки товару на теперішній час знищені. Також, відповідач зазначив, що позивач заборгованість в сумі 14 219,66 грн. визнавав та підписував акти звірки взаєморозрахунків на зазначену суму. За вказаних обставин відповідач вважає, що заявлена до стягнення сума грошових коштів знаходиться у нього за достатніх правових підставах, а тому поверненню не підлягає.
Представник позивача в судове засідання 04.10.2011 р. повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 23.08.2011 р., яка була отримана позивачем 31.08.2011 р. про що свідчить підпис представника позивача на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток-Ойл»ЛТД (далі -позивач) 13.05.2010 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІАН»(далі -відповідач) було перераховано грошові кошти в сумі 14 219,66 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.05.2010 р.
Відповідно до зазначеної банківської виписки призначенням платежу є оплата за нафтопродукти згідно Акту звірки від 13.05.2010 р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач (ліквідатор ТОВ «Восток-Ойл»ЛТД -Березуцький Є.Ю., від імені якого підписаний позов), зазначає, що керівництво ТОВ «Восток-Ойл»ЛТД не надало ліквідатору документи, які підтверджують господарські зобов'язання позивача з відповідачем, у зв'язку з чим на думку позивача, відповідач безпідставно набув кошти у розмірі 14 219,66 грн., які зобов'язаний повернути позивачу на підставі положень частини першої та другої статті 1212 та частини першої ст. 1213 ЦК України відповідно до яких, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідач проти позову заперечує повністю, вважає його надуманим та безпідставним, з огляду на те, що позивач дійсно сплатив відповідачу 14 219,66 грн. за отриманий ним товар відповідно до видаткової накладної № 664к від 11.09.2006 р., яка станом на день розгляду справи вже знищена за строком давності, що підтверджується Актом № 1 від 14.10.2010 р. про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду.
Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.1998 р. «Про затвердження Переліку типових документів»із останніми змінами внесеними згідно з Наказом Держкомархіву № 52 від 25.03.2008 р., встановлені строки зберігання документів.
Відповідно до ст. 315 вказаного наказу, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та інші) -зберігаються три роки.
Відповідно до ст. 1112 наказу картки, комірні й амбарні книги, описи, прибуткові й видаткові накладні, ордери з обліку прибутку, витрат, наявності, залишків товарів і матеріалів на складах, базах -зберігаються три роки.
Відповідно до ст. 1118 наказу документи (розпорядження, рахунки, наряди, вимоги, накладні, картки) про відпуск товарів зі складів і відвантаження продукції -зберігаються три роки.
Отже, позивач хоча з затримкою, але перерахував кошти на рахунок відповідача в розмірі 14 219,66 грн. за отриманий позивачем товар у 2006 році.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечував проти наявності боргу у розмірі 14 219,66 грн. за отриманий товар, що підтверджується Актами звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Восток-Ойл»ЛТД і ТОВ «Завод технічних масел АРІАН»за 2008 рік відповідно до якого борг позивача перед позивачем становить 14 219,66 грн. та за 2009 рік відповідно до якого борг позивача перед відповідачем становить 14 219,66 грн., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені відбитками печаток позивача та відповідача (копії зазначених актів звірки взаєморозрахунків наявні в матеріалах справи).
Отже, викладеним вище спростовуються твердження позивача про безпідставне отримання відповідачем коштів у розмірі 14 219,66 грн. та безпідставне користування відповідачем зазначеними коштами в сумі 14 219,66 грн., тому що відповідач отримав оплату за поставлений позивачу товар на суму 14 219,66 грн., зазначений борг позивач визнавав, оскільки Акти звірки взаєморозрахунків підписував.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач жодного разу у судові засідання не з'явився, позов не підтримав, доказів наданих відповідачем не спростував.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що обставини на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, не підтверджені належними і допустимим доказами, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко