ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/29026.09.11
За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»
До товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»
Про стягнення 25 171,65 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)
Від відповідача ОСОБА_2 (за дов.)
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Київенерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»про стягнення 46484,33 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510408 від 26.11.2007 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. порушено провадження у справі № 17/290 та призначено її до розгляду на 22.08.2011 р..
Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 25171,65 грн., а саме: 21312,69 грн. основного боргу, 1833,43 грн. інфляційних, 414,73 грн. трьох процентів річних та 1610,80 грн. пені.
Ухвалою від 22.08.2011 р. розгляд справи було відкладено на 07.09.2011 р. у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.
Представник позивача надав письмове пояснення по справі щодо застосування тарифів на теплову енергію.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 06.09.2011 р. подавши до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши клопотання відповідача, суд ухвалою від 07.09.2011 р. відклав розгляд справи на 21.09.2011 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів, а також продовжив строк вирішення спору.
21.09.2011 р. представником відповідача подано суду відзив, в якому відповідач позовні вимоги відхилив, зокрема зазначивши, що розпорядження Київської міської державної адміністрації № 758 від 30.06.2009 р., за яким були нараховані тарифи, не набрало чинності та застосуванню не підлягає, оскільки не було зареєстровано в установленому законодавством порядку.
21.09.2011 р. у судовому засіданні на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 26.09.2011 р.
26.09.2011 р. відповідач подав клопотання про витребування у позивача оригіналу листа Міністерства юстиції України від 17.06.2011 р., відповідно до якого дія Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»не поширюється на постанови НКРЕ.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача, суд відмовив в його задоволенні у тому числі у зв'язку з тим, що копія зазначеного листа була додана позивачем до письмового пояснення та залучена судом до матеріалів справи.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
26.11.2007 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якої є позивач (далі - енергопостачальна організація, позивач), та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»(далі -абонент, відповідач) було укладено договір № 510408 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених Договором.
Згідно з пунктом 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.
Згідно з додатком № 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця або оформлює договір про заставу майна.
Пунктом 3 зазначеного додатку в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Пунктом 5 додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).
Відповідно до умов вказаного Договору позивач поставив теплову енергію за період з лютого 2011 року по червень 2011 року на загальну суму 93248,13 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок основного боргу.
З наведених в табуляграмах показників вбачається, що відповідачем у спірний період було спожито теплову енергію в меншому обсязі, ніж заявлено відповідно до додатку № 1 до договору, отже, щодо порядку розрахунків у спірних місяцях застосовуються положення п. 2 додатку № 4 до Договору.
Заперечення відповідача щодо неправомірного застосування позивачем тарифів суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про теплопостачання»(зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 07.10.2010 р. № 2592-УІ) до повноважень Національної комісії, регулювання ринку комунальних послуг України при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції України»від 07.10.2010 р. № 2592-УІ до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.
Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»дія даного Указу не поширюється на рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України в частині встановлення цін і тарифів.
Зі змісту постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 р. № 1729 вбачається, що тарифи на теплову енергію затверджені для Компанії.
У постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 р. № 1729 (п. 2) вказано, що постанова (та тарифи на теплову енергію) набирає чинності з 01.01.2011 р..
Відповідно до абзацу 10 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що теплопостачальна організація зобов'язана при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.
Оскільки постанову було опубліковано Національною комісією регулювання електроенергетики України, то повідомлення споживачів теплової енергії було здійснено в публічному порядку шляхом публікації в засобах масової інформації. Крім того, позивач постійно в обов'язковому порядку повідомляє споживачів про зміну тарифів в 5-денний термін з моменту введення в дію нових тарифів.
З огляду на викладене, правомірним є використання постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 р. № 1729 з 01.01.2011 р..
Відповідач вартість спожитої теплової енергії оплатив частково 02.03.2011 р. в сумі 50000,00 грн. та у липні 2011 р. в сумі 21312,68 грн. Борг у розмірі 21312,69 грн. залишився непогашеним.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Враховуючи те, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов Договору та беручи до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, вимога про сплату боргу в сумі 21312,69 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7 Додатку 4 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожен день прострочення до моменту його повного погашення.
Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені в межах визначеного позивачем періоду є правомірними та підлягають задоволенню частково в сумі 1601,46 грн. за наступним розрахунком суду з урахуванням умов Договору щодо виникнення зобов'язання по оплаті до початку місяця та з урахуванням здійсненої позивачем оплати 02.03.2011 р. в сумі 50000,00 грн.:
86 161,35 грн. (01.03.2011 р.)* 1 день*2*7,75%/365 = 36,59 грн.;
36 161,35 грн. (з 02.03.2011 р. по 31.03.2011 р.)*30 днів*2*7,75%/365= 460,69 грн.;
42 625,37 грн. (з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.)*30 днів*2*7,75%/365= 543,04 грн.;
42 625,37 грн. (з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.)*31 день*2*7,75%/365 = 561,14 грн.
У стягненні 9,34 грн. пені судом відмовлено.
Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 7 Додатку 4 до Договору підлягає стягненню пеня в сумі 1601,46 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ»при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує половину кількості днів у даному місяці.
З урахуванням зазначеного, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в межах визначеного позивачем періоду є правомірними та підлягають задоволенню частково в сумі 1804,05 грн. за наступним розрахунком суду з урахуванням умов договору щодо виникнення зобов'язання по оплаті до початку місяця та з урахуванням здійсненої позивачем оплати 02.03.2011 р. в сумі 50 000 грн.:
44740,28 грн. (заборгованість, яка існувала в лютому 2011 року) *100,9 % (індекс інфляції в лютому 2011 р.) -44 740,28 грн. = 402,66 грн.;
36 161,35 грн. (заборгованість, яка існувала в березні 2011 року) *101,4 % (індекс інфляції в березні 2011 р.) -36 161,35 грн. = 506,26 грн.;
42 625,37 грн. (заборгованість, яка існувала в квітні 2011 року) *101,3 % (індекс інфляції в квітні 2011 р.) -42 625,37 грн. = 554,13 грн.;
42 625,37 грн. (заборгованість, яка існувала в травні 2011 року) *100,8 % (індекс інфляції в травні 2011 р.) -42 625,37 грн. = 341 грн.
У стягненні 29,38 грн. інфляційних втрат судом відмовлено.
Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в межах визначеного позивачем періоду є правомірними та підлягають задоволенню частково в сумі 412,91 грн. за наступним розрахунком суду з урахуванням умов договору щодо виникнення зобов'язання по оплаті до початку місяця та з урахуванням здійсненої позивачем оплати 02.03.2011 р. в сумі 50 000 грн.:
44 740,28 грн. (з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.)*28 днів* 3%/365 = 102,96 грн.;
86 161,35 грн. (01.03.2011 р.)* 1 день* 3%/365 = 7,08 грн.;
36 161,35 грн. (з 02.03.2011 р. по 31.03.2011 р.)*30 днів* 3%/365 = 89,16 грн.;
42 625,37 грн. (з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.)*30 днів* 3%/365 = 105,10 грн.;
42 625,37 грн. (з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.)*31 день * 3%/365 = 108,61 грн.
У стягненні 1,82 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Зокрема, з останнього підлягає стягненню 251,31 грн. витрат по сплаті державного мита та 127,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито зі зменшених позовних вимог покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»(03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1, код 32102765) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187764) 21312 (двадцять одну тисячу триста дванадцять) грн. 69 коп. основного боргу, 1601 (одну тисячу шістсот одну) грн. 46 коп. пені, 1804 (одну тисячу вісімсот чотири) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 412 (чотириста дванадцять) грн. 91 коп. трьох процентів річних, 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. 31 коп. витрат по оплаті державного мита та 127 (сто двадцять сім) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 14.10.2011 р.