ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/34112.10.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування",
м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА
Страхування", м. Київ
Про відшкодування шкоди 4 893 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -пред. по довір.
Від відповідача не з'явилися
Позивач звернувся з позовом про стягнення 4 893 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою суду від 21.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/341 та призначено розгляд справи на 12.10.2011р.
21.09.2011р. судом було направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВВ/2912799.
10.10.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит з інформацією про дію полісу .
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість та незаконність заявлених позивачем вимог.
В судовому засіданні 12.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
27 листопада 2007 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2, як страхувальником, було укладено Договір страхування № АТК 137635 майнових інтересів власника автомобіля „Renault”, реєстраційний номер НОМЕР_1.
27 липня 2008 року в м. Києві на вул. Луначарського відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „ГАЗ 3302", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля „Renault”реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2.
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3.
Відповідно до звіту № 2004/1633 з товарознавчого дослідження від 21 серпня 2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Renault” складає - 4 812,23 грн., а відповідно до Рахунку-фактури № СФ-295 вартість відновлювального ремонту склала - 5 378 грн.
03 вересня 2008 року позивачем було складено Страховий акт та відповідно до платіжного доручення № 20127 від 12 вересня 2008 року виплачено страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля в розмірі 4 893 грн.
Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 4 893,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач має в порядку регресу відшкодувати шкоду завдано його страхувальником. В підтвердження наявності обставин для відшкодування, позивач посилається на поліс відповідача № ВВ/2912799 від 13.12.2007р.
Судом досліджено поліс № ВВ/2912799 від 13.12.2007 року та встановлено, що він був укладений між відповідачем та ОСОБА_4 (забезпечений транспортний засіб ГАЗ 3302-414 д.н. НОМЕР_2). Вказаний поліс є полісом третього типу. Дата ДТП підпадає під дію полісу № ВВ/2912799 від 13.12.2007р. до 12.12.2008р., яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4.
Згідно з п 15.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договір третього типу є договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
ОСОБА_4 не вписаний в зазначений поліс як особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за полісом № ВВ/2912799 від 13.12.2007р.
Таким чином, відповідачем не було застраховано цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП.
Суд приймає до уваги доводи відповідача, що 25.05.2009 року (вх. 1842/1) ним було отримано претензію від юрисконсульта юридичного управління ТОВ «Служба виконання зобов'язань»ОСОБА_5(яка є представником позивача на підставі довіреності № 1306/33-05С від 15.05.2009 року) ,щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 893 грн., які були виплачені як страхове відшкодування на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № АТК 137635 від 27.11.2007р. з ОСОБА_2 у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 27.07.2008р.
У відповідь на претензію відповідачем було направлено лист № 3246 від 21.07.2009 року з повідомленням про відсутність правових підстав для задоволення вимог викладених у претензії з таких підстав.
В претензії було зазначено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована відповідачем за полісом № ВВ/9703409, проте за результатами перевірки зазначених відомостей встановлено, що зазначений поліс укладений 20.02.2009р. та діє до 19.02.2010 року. Тобто на момент події поліс не діяв.
Також, листом 3246 від 21.07.2009 року позивача було повідомлено, що дата вищенаведеного ДТП підпадає під дію полісу № ВВ/2912799 від 13.12.2007р. до 12.12.2008р., яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4. (забезпечений транспортний засіб ГАЗ 3302-414 д.н. НОМЕР_2) (Поліс третього типу).
Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події та факти .
За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір -є встановлений законом".
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини.
Крім того, позивачем було порушено вимоги ухвали суду від 21.09.2011р. та не надано пояснення щодо листування, яке було здійснено сторонами по суті вимог ще в 2009 році та про яке стало відомо з відзиву відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Повне рішення складено 14 жовтня 2011 року.