"19" жовтня 2011 р. Справа № 3/246-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Швеця В.О.,
розглянувши матеріали
касаційної скаргиСумської міської ради
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.07.2011
у справігосподарського суду Сумської області
за позовомСумської міської ради
доПФ "Валентина"
прозобов'язання вчинити дії,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 (дов. від 25.01.11 № 134/05.01-09),
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 26 січня 2010 року господарського суду Сумської області позов задоволено, зобов'язано ПФ "Валентина" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0500 га за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 8, кадастровий номер земельної ділянки: 5910136300:02 002 0021, згідно опису меж земельної ділянки (акту погодження (встановлення) меж земельної ділянки від 20.12.2007 року), а саме: по № кутів повороту 92-16-18-172-17-37- між суміжними точками, 37-89-92- по стіні будівлі, шляхом знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомого майна загальною площею 819,1 кв. м., згідно технічного паспорту, виготовленого КП "Сумське міське Бюро технічної інвентаризації за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8, крім нежитлового (підвального) приміщення загальною площею 135,6 кв. м. придбаного ПП фірмою "Валентина", згідно договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №6612. Зобов'язано ПП фірму "Валентина" привести земельну ділянку (категорія земель: землі житлової та громадської забудови) у стан, який передував початку будівництва, протягом 15 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою від 11.07.11 Харківського апеляційного господарського суду вказане вище рішення скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, Сумська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення місцевого господарського суду -залишити без змін.
До початку судового засідання скаржником було подано до суду доповнення до касаційної скарги, в яких він просив постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати, справу направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 16.10.06 року, укладеного між ТОВ "Торгівельний Дім "Альянс" та ПФ "Валентина", останньою придбано у власність нежитлове приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця), розташоване в місті Суми на площі Незалежності,8 загальною площею, 135,6 м2, яке розташоване на земельній ділянці, яка належить Сумській міській раді ( п. 1.2 договору купівлі-продажу від 16.10.2006 року ) .
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 19.12.2006 року № 704 "Про надання дозволу на будівництво, реконструкцію, перепланування, капітальний ремонт об'єктів" відповідачу було надано дозвіл на реконструкцію кафе площею 135,6 м2 на площі Незалежності, 8 з надбудовою другого поверху площею 202,9 м2 та прибудовою площею 175,9 м2.
Судами з'ясовано, що проведення будівельних робіт з реконструкції вищезгаданого кафе з надбудовою другого поверху та прибудовою відповідачем здійснювалось на підставі дозволу № 52 від 05.04.2007 року на виконання будівельних робіт, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, та дозволу на виконання земельних робіт № 44 від 06.04.2007 року, виданого Зарічною районною в м. Суми адміністрацією.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що спірний об'єкт було збудовано відповідачем на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, реконструйовану ПФ "Валентина" споруду не було прийнято в експлуатацію, а згідно ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється".
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд послався на те, що факт відсутності у відповідача документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою в м. Суми на пл. Незалежності, 8, на якій здійснювалась відповідачем реконструкція кафе з надбудовою та прибудовою, підтверджується, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 листопада 2008 року № 255 і тому, на думку суду, здійснення реконструкції кафе в м. Суми на пл. Незалежності, 8, яке згідно акту готовності об'єкта до експлуатації № 001 від 01.10.2009 року має загальну площу 819,1 м2 можна кваліфікувати відповідно до ст.ст. 116,124,125,126 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як самовільне зайняття земельної ділянки, а таку перебудову згідно ст. 376 ЦК України як самочинне будівництво.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що таке рішення суду прийнято без врахування усіх фактичних обставин справи.
Так, задовольняючи позов про звільнення земельної ділянки площею 0,0500 га, судами не враховано, що за відповідачем зареєстровано право власності на приміщення (підвальне приміщення кафе - закусочна на 24 місця), розташоване в місті Суми на площі Незалежності, 8 загальною площею, 135,6 м2, придбане ним за договором купівлі-продажу, а з огляду на ч. 3 ст. 120 Земельного кодексу, ч. 1 ст. 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
При цьому судом не досліджено, чи надавалася у користування колишньому власнику підвального приміщення - TOB "Альянс" земельна ділянка для обслуговування даного нерухомого майна та яка реальна площа ділянки необхідна позивачу для обслуговування належного йому об'єкту нерухомості; не визначили, яка загальна площа будівлі, розташованої за зазначеною адресою, не встановили її правовий режим, не перевірили, чи існують інші співвласники вказаної будівлі, а якщо так, то чи зачіпаються їх інтереси прийнятим у даній справі рішенням.
Крім того, при розгляді спору про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки судом не враховано позицію Державного комітету України із земельних ресурсів, викладену в листі від 11.11.08 № 14-17-4/12991, про те, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності, зокрема, цивільно-правової угоди про набуття права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, не можуть бути кваліфіковані як "самовільне зайняття земельної ділянки".
Разом з тим, судом не надано оцінки тому факту, що частина придбаного відповідачем нежитлового приміщення виходила за межі зовнішнього контуру будинку та відповідно не з'ясували, яку площу із заявленої до звільнення земельної ділянки вона займала, а також дозволена радою прибудова площею 175 м2.
При цьому місцевим господарським судом не надано оцінки доводам відповідача про те, що відповідність збудованого відповідачем об'єкта нерухомості проектній документації та вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації № 001 від 01.10.2009 року, підписаним, в тому часті представником позивача, та свідоцтвом № 180 00 385 від 03.12.2009 року.
В той же час, судом апеляційної інстанції також не враховано вказаних вище норм та положень закону, а також того, що відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
При цьому згідно ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, іншими органами, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, зазначених Земельним кодексом України, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Отже, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття відповідного рішення на сесії ради.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зважає і на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить аналізу фактичних обставин справи та нормативного обгрунтування викладених в ній доводів.
З врахуванням того, що згідно ч. ІІ ст. 1117 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 26.01.10 господарського суду Сумської області та постанову від 11.07.11 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 3/246-09 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий Сибіга О.М.
Судді Костенко Т.Ф.
Швець В.О.