01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 18/2587
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
при секретарі:
за участю секретаря: Карпюк О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 ( за довіреністю від 05.09.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_2 ( за довіреністю від 25.06.2010р.)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011р.
у справі № 18/2587 (суддя: Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арх.-Ательє»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок»
про стягнення 468 885,94 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 р. по справі № 18/2587 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням, ТОВ «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області по справі № 18/2587 від 19.07.20111 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» та призначено розгляд справи № 18/2587 на 20.09.2011 р.
19.09.2011р. через відділ документального забезпечення суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 20.09.2011р. колегією суддів клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 04.10.2011р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2008 року між ТОВ „Лікувально -оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” (замовник) та ТОВ “Арх -Ательє” (підрядник) було укладено договір підряду №15/04-1 на реконструкцію їдальні на 500 місць.
Відповідно до п. 2.1. вищезазначеного договору, підрядник зобов'язався своїми та залученими силами і засобами на замовлення замовника провести роботи з ремонту будівель їдальні (далі -об'єкт), а замовник зобов'язався передати підряднику по акту будівельний майданчик, існуючий корпус їдальні, необхідну проектну документацію, авансувати ремонтні роботи, прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Загальна вартість робіт з ремонту об'єкту за цим договором визначена динамічною договірною ціною і становить 3 320 043 грн. 60 коп., в тому числі ПДВ -553 340 грн. 60 коп.
Розрахунок договірної ціни встановлений додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 8.1. договору). Пунктом 8.3. договору встановлено, що уточнення договірної ціни здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору.
Пунктом 12.1. договору підряду визначено, що замовник після підписання цього договору зобов'язався перерахувати на рахунок підрядника авансовий платіж в розмірі 30% від суми договірної ціни на виконання першого етапу робіт, вказаного в графіку виконання робіт ( додаток №2).
В позовній заяві зазначено, що відповідачем було перераховано позивачу 30 000 грн. 00 коп.
Відповідно до актів виконаних робіт форми №КБ -2в, №КБ -3: за травень 2008 року на суму 266 530 грн. 80 коп.; за травень 2008 року на суму 228 836 грн. 40 коп.; за червень 2008 року на суму 6 383 грн. 00 коп. позивач виконав роботи по ремонту будівлі їдальні згідно договору від 30 квітня 2008 року на загальну суму 501 750 грн. 20 коп.
Однак акт приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 6 383 грн. 00 коп. в матеріалах справи відсутній, та як вказував позивач не підписаний відповідачем. Також, слід зазначити, що в актах приймання виконаних підрядних робіт не вказано договору, на підставі якого виконані підрядні роботи, проте вказано найменування об'єкту -“їдальня”.
Згідно п. 13.3. договору підряду розрахунки за виконані об'єми робіт проводяться щомісячно згідно з актами виконаних робіт форми №КБ-2в та форми №КБ-3, наданих підрядником замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник приймає виконані роботи та на протязі 5 робочих днів підписує акти виконаних робіт або надає мотивовані зауваження від підписання. Після усунення зауважень підрядник вдруге надає акти до підписання.
В матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачу мотивованих зауважень щодо відмови підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 6 383 грн. 00 коп.
Водночас, позивач не заявляв вимоги про стягнення боргу в розмірі 6 383 грн. 00 коп., згідно не підписаного акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, оскільки як вбачається з розрахунку боргу позивач просить суд стягнути з відповідача лише 465 367 грн. 00 коп. (495 367 грн. 00 коп. -30 000 грн. 00 коп.)
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вищезазначеного вбачається, що відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних позивачем робіт на протязі 5 робочих днів з дати підписання актів виконаних робіт, наданих підрядником не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 13.3.).
За таких обставин, на момент звернення позивача до суду першої інстанції, строк виконання обов'язку відповідача щодо оплати виконаних товариством з обмеженою відповідальністю “Арх -Ательє” робіт настав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Також, згідно ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як вбачається із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду міста Києва від 28 квітня 2010 року зі справи №17/88 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально -оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр “Світанок” до товариства з обмеженою відповідальністю “Арх-Ательє” про визнання недійсним договору підряду №15/04-1 від 30 квітня 2008 року в позові було відмовлено.
Київський апеляційний господарський суд в своїй постанові від 19 липня 2010 року зазначив, що із залучених до матеріалів справи актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2В), довідок про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), з яких слідує, що відповідач на виконання вимог договору виконав для позивача роботи, а позивач приймав їх; виписка з банківського рахунку відповідача, яка свідчить про перерахування позивачу коштів на виконання умов договору, що в подальшому дає підстави вважати схваленим правочин обома сторонами.
Постановою Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2010 року рішення господарського суду міста Києва від 28 квітня 2010 року та постанову суду апеляційної інстанції від 19 липня 2010 року залишено без змін.
Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сума боргу в розмірі 465 367 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а такою відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 3 518 грн. 94 коп. -3 % річних нарахованих на суму боргу в розмірі 465 367 грн. 00 коп. за період з 01 липня 2008 року по 01 жовтня 2008 року.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 року у справі № 18/2587, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий заклад «Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр «Світанок» на рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 року у справі № 18/2587 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 року у справі № 18/2587 залишити без змін.
Матеріали справи № 18/2587 повернути господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді