01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 7/284-17/184
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: Радченко Ю.О.,
від відповідача: Єрмілін С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Нивки» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Житлово-будівельного кооперативу «Нивки»
про стягнення 32 546, 63 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Нивки» (відповідач) про стягнення 32 546,63 грн. заборгованості за договором № 03460/4-10 від 02.12.2003 на послуги водопостачання та водовідведення, а саме: 25 647,20 грн. основного боргу по сплаті отриманих з 01.07.2007 по 01.04.2010 послуг, 549,27 грн. пені, 5 465,73 грн. інфляційних втрат та 884,43 грн. трьох процентів річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 7/284 від 23.09.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010, позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України № 7/284 від 23.03.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 у справі № 7/284 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції було замінено позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 у справі № 7/284-17/184 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Нивки» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 25 647, 20 грн. основного боргу, 5 465,73 грн. інфляційних втрат, 884,43 грн. 3% річних, 549,27 грн. пені, 325,47 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позову повністю. Апелянт вважає, що рішення суду від 15.06.2011 прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 23.08.2011.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/16 від 22.08.2011, у зв'язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги у справі по даній справі було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011 розгляд справи було відкладено на 04.10.2011, зобов'язано сторін провести взаємозвірку розрахунків за договором № 03460/4-10 від 02.12.2003 та додатковою угодою № 1 від 06.02.2007 за період з 01.07.2007 по 01.04.2010.
В судовому засіданні 04.10.2011 представники сторін надали зведений акт звірки взаєморозрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення між ПАТ «АК «Київводоканал» та ЖБК «Нивки».
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив оскаржуване рішення суду скасувати.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у виступі заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду від 15.06.2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2003 між позивачем (постачальником) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 03460/4-10 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечувати відповідачу постачання питної води та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин, а відповідач - сплачувати за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України № 65 (далі - Правила).
Відповідно до п. 3.1., п. 3.3. Договору, кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем, кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію, відповідно до п. 21.2 Правил.
З метою врегулювання відносин у сфері водопостачання питної води, що використовується для приготування гарячої води сторони уклали Додаткову угоду № 1 від 06.02.2007 до договору, відповідно до п. 5.5. якої визначення обсягів постачання питної води, використаної для приготування гарячої та відповідно кількості стічних вод, визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксується представниками відповідачем та позивачем і розподіляються між споживачами послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку.
Забезпечення відповідача питною водою, що використовується для виготовлення гарячої води, здійснюється від окремо розташованого теплового пункту, що розташований по вул. Саратовській, 6, де встановлений прилад обліку типу МТ Qn 10К № 0702623526, що підтверджується залученим до матеріалів справи нарядом № 2501004.
Питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води, подається на групу житлових будинків, в тому числі й на будинок відповідача, подальший її розподіл між цими будинками виконується у процентному співвідношенні, пропорційно кількості мешканців, які проживають у кожному будинку.
Згідно з дислокацією житлового фонду, для відповідача встановлено процентне співвідношення від загального об'єму питної води, що використовується для виготовлення гарячої води.
За умовами Додаткової угоди № 1 до Договору з метою забезпечення якісного обліку питної води, використаної для приготування гарячої води та відповідної кількості стоків, відповідач один раз на квартал зобов'язаний надавати завірену інформацію щодо кількості мешканців кожного окремого будинку, який приєднаний до мереж водопостачання та водовідведення, яким він користується на праві власності, оперативної власності, управління або який знаходиться у його оперативному управлінні тощо.
Відповідно до п. 3.4. Договору відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.
Згідно з п. 3.5. Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.
Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання (п. 7.1. договору).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те,, що ЖБК "Нивки" не належним чином виконує свої зобов'язання за договором стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих послуг, у зв'язку з чим існує заборгованість у сумі 25647,20 грн. за період з 01.07.2007 по 01.04.2010.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 23 647,20 грн. основного боргу, 549,27 грн. пені, 5 465,73 грн. інфляційних втрат та 884,43 грн. трьох процентів річних.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погоджується з вищенаведеним висновком суду, беручи до уваги наступне.
Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України) та є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач надав відповідачеві послуги за період з 01.07.2007 до 01.04.2010 на загальну суму 68 687,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами зняття показань водолічильників, дебетовими повідомленнями, вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків з зазначенням тарифів, маршрутними картами.
Оскільки зобов'язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення відповідач виконав частково в сумі 45 039,91 грн., залишилась заборгованість в сумі 23 647,20 грн., яка була правомірно стягнута судом першої інстанції з відповідача на користь позивача. Зокрема, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення 2000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з неправомірним зарахуванням вказаної суми в оплату поточного споживання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
В ст. 230 ГК України зазначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, судом першої інстанції було правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 549,27 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіряючи правильність нарахування інфляційних та 3% річних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підлягають стягненню з відповідача 884,43 грн. - 3% річних та 5465,73 грн. інфляційних, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Нивки» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Нивки» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 - без змін.
Матеріали справи № 7/284-17/184 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді