01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 13/192
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлева М.Л.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 04.10.2011 року по справі № 13/192 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міської ради, м. Київ та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ на рішення господарського суду м. Києва від 27.07.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 27.07.2011 року) у справі № 13/192 (суддя - Курдельчук І.Д.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава», м. Київ
до 1. Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ
2. Київської міської ради
про: зобов'язання вчинити дії
До господарського суду міста Києва в порядку позовного провадження звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Братіслава», м. Київ з позовом про зобов'язання Київміськраду поновити на наступні три роки договір оренди земельної ділянки та про зобов'язання Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перереєструвати у зв'язку з поновленням строку дії договір оренди земельної ділянки від 07.11.2005 року, укладеного між ТОВ «Братіслава» та Київською міською радою.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивач звернувся з заявою про зміну предмету позову до Київської міської ради та просив визнати поновленим договір від 07.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» та Київською міською радою на підставі рішення відповідача 1 від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, а також вважати укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» угоду до договору від 07.11.2005 року між ТОВ «Братіслава» та Київської міською радою на підставі рішення відповідача 1 від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, в редакції, яка підписана ТОВ «Братіслава» з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року (підписаного 01.08.2011 року) позов задоволено повністю: вирішено визнати поновленим договір від 07.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» та Київською міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, а також вирішено вважати укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» угоду до договору від 07.11.2005 року між ТОВ «Братіслава» та Київської міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, в редакції, яка підписана ТОВ «Братіслава» з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач 1, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу скаржник Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав укладеною угоду про поновлення договору оренди, скільки чинне законодавство не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, тим більше що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.
До того ж, з апеляційною скаргою звернувся відповідач 2, Київська міська рада, м. Київ до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Київська міська рада апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема апелянт вказує на порушення ст. 26, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 року по справі № 13/192 апеляційні скарги було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 04.10.2011 року. Разом з тим, ухвалою від 25.08.2011 року розгляд апеляційної скарги Київської міської ради, м. Київ по справі № 13/192 та розгляд апеляційної скарги Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ було об'єднано в одне апеляційне провадження, оскільки оскаржується один і той самий процесуальний документ.
Перший заступник прокурор міста Києва звернувся з клопотанням в порядку ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 29 ГПК України з метою вступу прокурора у розгляд справи № 13/192 на захист інтересів держави в особі відповідачів у справі.
Відповідно до ст.. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Київським апеляційним господарським судом запит Прокуратури міста Києва розглянуто та направлено примірники ухвали про прийняття апеляційних скарг Київської міської ради, м. Київ та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ до провадження. Однак, прокурор в судове засідання не з'явився.
Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Київської міської ради, м. Київ та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ підлягають задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року по справі № 13/192 - слід скасувати з наступним прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 101 ГПК України регламентовано, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 року № 788/3363 було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002). площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5 - В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди, останній укладено на три роки.
Згідно до п. 4.2 договору річна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки на період до початку будівництва об'єкту та 1,5 (однієї цілої і п'яти десятих) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва.
Відповідно до п. 6.1 договору оренди передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації договору оренди.
Згідно п. 6.2 договору оренди право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації цього договору.
Відповідно до п. 8.3 договору оренди позивач має переважне право після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, при умові належного виконання обов'язків відповідно до умов договору оренди, за інших рівних умов на поновлення договору оренди.
Положеннями п.11.7 договору оренди також передбачено, що після строку, на який було укладено договір оренди, за умови належного виконання своїх обов'язків, позивач має право на поновлення договору оренди. У цьому разі позивач повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку договору оренди повідомити письмово відповідача 1 про намір продовжити дію договору оренди.
13.04.2006 року позивачеві за актом приймання-передачі передано в користування земельну ділянку та зареєстровано договір оренди Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (т. 1 а.с. 28).
Листом від 22.10.2008 року за вих. № 87 позивачем було повідомлено про намір продовжити дію договору оренди на наступні три роки (т.1 а.с. 29).
Судом першої інстанції встановлено, що Київська міськрада отримала лист-повідомлення за вхідним номером 43487 від 27.10.2008 року. Однак, відповіді на вказаний лист не надано.
До того ж, місцевим господарським судом встановлено, що орендар належним чином вносить орендну плату та заборгованості не має, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату орендної плати за землю № 27 від 18.07.2011 року, № 112 від 29.06.2011 року № 102 від 06.06.2011 року, № 113 від 29.06.11 року та Довідкою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 13217/10/15211 від 17.06.2011 року.
Як вбачається із змісту листів Головного управління земресурсів за № 03-56/21516 від 05.08.2009 року, № 03-56/12479 від 30.01.2009 року, № 03-56/31075 від 04.11.2009 року, землевпорядною організацією розроблено технічну документацію із землеустрою про поновлення договору оренди, яка пройшла огляд у Головному управління земельних ресурсів та має бути подана на розгляд Київській міськраді.
Так, в своїх вказаних вище листах Головне управління земельних ресурсів повідомляло, що розроблено технічну документацію № А-14309 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 66-6-00356, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом на просп. Возз'єднання, 5-В, яка у встановленому порядку буде передана на розгляд Київській міській раді.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції, станом на час звернення до господарського суду Головне управління земельних ресурсів не передало документацію із землеустрою про поновлення договору оренди на розгляд Київській міськраді, а останньою відповідно не було розглянуто заяву і документи, що підтверджується зверненнями позивача до Головного управління земельних ресурсів № 28 від 07.04.2009 року, № 35 від 21.05.2009 року, № 70 від 02.10.2009 року та листом позивача до Київської міськради № 90 від 07.12.2009 року.
30.03.2011 року за вих. № 23 повідомлено Київську міськраду про укладення додаткової угоди до договору оренди № 66-6-00356 від 13.04.06 року. До листа було надано проект додаткової угоди, проте, як встановив суд першої інстанції, ні заперечень ні укладених і зареєстрованих договорів відповідачі на адресу позивача не направили.
Проте, задовольняючі позовні вимоги поза увагою господарського суду першої інстанції залишилися обставини, які унеможливлюють визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 07.11.2005 року, укладеного між ТОВ «Братіслава» та Київською міською радою, а також унеможливлюють укладення додаткової угоди до договору від 07.11.2005 року оренди земельної ділянки, виходячи з наступного.
Так, приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу ч. 1 ст. 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (стаття в редакції Закону, що була чинна на момент виникнення спірних відносин). Дія договору оренди закінчилася у квітні 2009 року, однак суд першої інстанції керується положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», які набули чинності лише в березні 2011 року, тобто через два роки після припинення дії договору. Колегія апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано до зазначених відносин норми Закону, які набули чинності лише через 2 роки після припинення дії договору, а відтак, до цих правовідносини застосовується норма права, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, ні умови договору оренди землі, ані норми Закону не визначають автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише встановлюють переважне право добросовісного орендаря на поновлення договору, при цьому, таке право може бути реалізоване перед іншими претендентами на земельну ділянку за інших рівних з ними умов.
Між тим, відповідно до п. 34 ст. 26 «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарному засіданні ради-сесії.
Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності (або ж визнання його продовженим), є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договорі або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим, оскільки це б порушувала б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.
Зазначеній нормі відповідає пункт 11.1 договору оренди землі, згідно якого всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавці на зміни та /або доповнення до цього договору - є його рішення,прийняте в установленому порядку.
Втім, визнаючи поновленим договір від 07.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» та Київською міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, а також визнаючи укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» угоду до договору від 07.11.2005 року між ТОВ «Братіслава» та Київської міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, в редакції, яка підписана ТОВ «Братіслава» з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою, місцевий господарський суд не перевірив чи приймалось органом місцевого самоврядування рішення про поновлення договору оренди.
До того ж, як вбачається із змісту договору оренди та додаткової угоди, позивач пропонує змінити істотні умови договору, зокрема у встановленні орендної плати, яка на даний момент встановлюється відповідно до Податкового кодексу України. Пунктом 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; Так, відповідно до пункту 288.5.2. ст. 288 Податкового кодексу України, орендна плата встановлюється та не може перевищувати для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Тобто сторони повинні врегулювати за взаємною згодою розмір орендної плати, а не встановлювати її в односторонньому порядку в редакції додаткової угоди позивача.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції щодо поновлення договору від 07.11.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» та Київською міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, та визнання укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Братіслава» угоду до договору від 07.11.2005 року між ТОВ «Братіслава» та Київської міською радою від 14.07.2005 року № 788/3363 оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:63:085:0002) площею 2 047 кв.м, яка розташована за адресою: м. Київ, просп. Воз'єднання, 5-В для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом, в редакції, яка підписана ТОВ «Братіслава» з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених угодою, не відповідає зазначеним вимогам чинного законодавства, а, отже, підлягає скасуванню, прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Оскільки вимога про зобов'язання відповідача 2 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати додаткову угод до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 13.04.2006 року за № 66-6-00356 є похідною від первісної вимоги, в задоволенні якої колегія апеляційного господарського суду відмовила, зазначена вимога також задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 13/192 - слід скасувати з наступним прийняттям нового рішення.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради, м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 13/192 задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 13/192 задовольнити.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року у справі № 13/192 скасувати. Прийняти нове рішення:
В задоволенні позовних вимог до Київської міської ради відмовити в повному обсязі.
В задоволенні позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) відмовити в повному обсязі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава» (02160, м. Київ, просп. Воз'єднання, 5, код ЄДРПОУ 19121195) в дохід державного бюджету 42,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Братіслава» (02160, м. Київ, просп. Воз'єднання, 5, код ЄДРПОУ 19121195) на користь Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 32а, код ЄДРПОУ 26199097) 42,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.
6. Видати накази.
7. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи № 13/192 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді
07.10.11 (відправлено)