01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 25/045-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»
на рішення
господарського суду
Київської області
від
14.06.2011 року
у справі
№ 25/045-11 (суддя - Саванчук С.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах», м. Новоград-Волинський, Житомирська область
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с. Іванковичі, Васильківський район
про
стягнення 412 744,90 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.06.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах», з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах» 389 392,15 грн. заборгованості, 23 026,72 грн. пені, 4 124,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 3 від 31.03.2009 року, в частині оплати за товар.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 14.06.2011 року по справі № 25/045-11 та прийняти нове, яким у задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неналежним чином не з'ясовано, якими письмовими доказами підтверджується розмір заборгованості, а також не встановлено факту поставки та отримання товару згідно видаткових накладних, які є в матеріалах справи.
Так, Апелянт стверджує, що видаткова накладна, додана до матеріалів справи, була підписана зі сторони Позивача невідомою особою, яка не є уповноваженим представником останнього. Зі сторони Відповідача видаткова накладна була підписана особою (ОСОБА_3), яку за довіреністю не було наділено повноваженнями на погодження кількості, асортименті та якості поставленого Товару, а також не надано повноважень на підписання документів, як додатків до Договору від імені ТОВ «ВВС-ЛТД».
Більше того, видаткова накладна не була засвідчена печаткою Відповідача, а саме ТОВ «ВВС-ЛТД», що в свою чергу теж суперечить вимогам законодавства та Договору. Не підписання у встановленому порядку видаткових накладних, як додатків до Договору, які є невід'ємною частинами Договору, підтверджує факт не визначення сторонами Договору строку оплати за Договором, тому, на думку Апелянта, строк оплати не наступив.
ТОВ «ВВС-ЛТД» зазначає, що належне підтвердження суми заборгованості за поставлений товар можна отримати лише після аналізу руху коштів на поточному рахунку Позивача.
Відповідач зауважує, що ним не здійснювались дії щодо оформлення заявок для формування окремих партій товару, заявки на адресу Позивача не направлялись.
Також Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом були допущені грубі порушення основних засад судочинства, встановлені і гарантовані Конституцією України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та Господарським процесуальним кодексом України, порушено права ТОВ «ВВС-ЛТД» щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 25/045-11.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах» заперечує проти апеляційної скарги та росить залишити рішення господарського суду Київської області без змін, посилаючись на те, що господарським судом Київської області повно та об'єктивно з'ясовані всі обставини справи, а повному обсязі досліджено надані сторонами докази , рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування або зміни відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач зазначає, що про належне виконання зобов'язань по Договору свідчать матеріали справи та відсутність заперечень з боку Відповідача щодо порушень умов Договору. Факт отримання товару є визнаним ТОВ «ВВС-ЛТД», оскільки Відповідачем була здійснена часткова оплата за отриманий від ТОВ «Кревель Мойзельбах» товар по накладній № 00000238 від 18.11.2010 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» в судовому засіданні заявлено клопотання: про фіксацію судового процесу; клопотання про витребування нових доказів, а саме: документи, які б підтверджували повноваження представників ТОВ «Кревель Мойзельбах» на підписання невід'ємних частин договору № 3 від 31.03.2009 року та відкладення розгляду справи на більш пізній строк для надання можливості сторонам по справі провести звірку взаєморозрахунків.
Представник Позивача заперечує проти зазначених клопотань.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду задовольняє клопотання Апелянта про здійснення повного фіксування судового розгляду.
Щодо інших клопотань, колегія порадившись, дійшла висновку відмовити в їх задоволені з огляду наступне.
Предметом даного спору є неналежне виконання Відповідачем умов Договору, в частині оплати за поставлений товар. Про факт отримання Відповідачем товару по спірному Договору свідчить часткова оплата за товар і відсутність претензій щодо неотримання товару. Витребувані докази не впливають та не спростовують наявну заборгованість та зобов'язання Відповідача по Договору. Стосовно акту звірки, то представник Позивача зазначив про відсутність наміру вивірення розрахунків між сторонами.
Також Київський апеляційний господарський суд звертає увагу Апелянта по положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 31 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кревель Мойзельбах» - Продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД» - Покупець укладено Договір купівлі - продажу № 3, за умовами якого Продавець зобов'язується передати продукцію (за договором -Продукція) в асортименті, кількості та по цінах, зазначених в видаткових накладних, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити їх /а.с. 12-13/.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що кількість та асортимент Продукції зазначаються в видаткових накладних на кожну партію Продукції.
Доказом передачі партії Продукції у власність Покупця, згідно з пунктом 3.1. Договору, є видаткова накладна, оформлена належним чином, з підписом уповноваженої особи Покупця, а також Довіреність на отримання партії Продукції.
Ціни на Продукцію, відповідно до умов Договору, є погодженими між Сторонами та зазначені у видаткових накладних на кожну партію Продукції (пункт 4.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.5. Договору отримання Продукції Покупцем, відповідно до товарно-транспортної накладної, звільняє його від подальшого заперечення ціни на отриману Продукцію.
Згідно пунктів 5.1., 5.4., 5.5. Договору остаточний розрахунок проводиться протягом 45 календарних днів з моменту поставки Продукції Покупцю. Датою отримання Продавцем безготівкових грошових коштів в оплату отриманої партії Продукції є дата зарахування таких коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Продавця. Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту одержання продукції.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2., 6.3. Договору партія Продукції вважається переданою Продавцем та прийнятою Покупцем: за кількістю -відповідно супроводжуючих документів; за якістю - відповідно сертифікатів якості заводу-виробника. Для отримання Продукції на складі Продавця, уповноважена особа Покупця надає належним чином оформлену Довіреність на отримання Продукції. Претензії з кількості приймаються в момент приймання (відпуску) Продукції.
Пунктом 11.8. Договору встановлений строк дії Договору, який набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010 року.
31 березня 2009 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій визначено ціну Продукції та додаткові зобов'язання Покупця /а.с. 14/.
31 березня 2009 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, в якій визначено порядок надання додаткових знижок на придбану Покупцем Продукцію /а.с. 15/.
01 вересня 2009 року між Сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, в якій визначено нову ціну Продукції /а.с. 16/.
Так, 19.11.2010 року Позивачем було поставлено Продукцію в асортименті, кількості та по цінах зазначених у видатковій накладній від 18.11.2010 року № 00000238, а Відповідачем отримано Продукцію згідно вказаної видаткової накладної, що підтверджується штампом приймального відділу складу медпрепаратів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»та підписом повноважної особи за Довіреністю від 18.11.2010 року № 15817 на отримання матеріальних цінностей згідно видаткової накладної від 18.11.2010 року № 00000238, на суму 767 760,40 грн. /а.с. 18-19/.
Строк оплати за поставлену Продукцію визначено з відстрочкою у 60 календарних днів з моменту поставки, що передбачено у видатковій.
За отриманий товар Відповідач розрахувався частково, що підтверджується довідкою від 09.06.2011 року № 03/4087 Центрального Новоград-Волинського відділення ЖОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» та копіями платіжних доручень № 1292 від 15.02.2011 року, № 1102 від 08.02.2011 року, № 1197 від 10.02.2011 року /а.с. 66-68/. Таким чином, сума заборгованості складає 389 392,15 грн.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Факт несплати Відповідачем залишкової вартості поставленої по видатковій накладній від 18.11.2010 року № 00000238 Продукції підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою від 08.06.2011 року № 287 Новоград-Волинського відділення «ПриватБанку» /а.с. 64/.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів погашення заборгованості, як і реагування на претензію № 39 від 12.04.2011 року /а.с. 20/ матеріали справи не містять.
Разом з цим, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 6112 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.1. Договору Сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі 0,3 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Так, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк прострочення виконання зобов'язання Відповідачем по сплаті за поставлену Продукцію з урахуванням часткової сплати заборгованості: з 19.01.2011 року по 07.02.2011 року на суму зобов'язання 767 760,40 грн. (20 календарних днів); з 08.02.2011 року по 09.02.2011 року на суму зобов'язання 744 732,47 грн. (2 календарних дня); з 10.02.2011 року по 14.02.2011 року на суму зобов'язання 544 732,47 грн. (5 календарних днів); з 15.02.2011 року по 14.05.2011 року на суму зобов'язання 389 392,15 грн. (89 календарних днів), в результаті чого Відповідачу нарахована пеня у розмірі 23 026,72 грн.
Крім того, місцевим господарським судом відмовлено в задоволені вимоги по стягненню витрат на юридичні послуги, оскільки згідно змісту Договору про надання юридичних послуг від 08 квітня 2011 року /а.с. 21-22/ вбачається, що юридичні послуги Позивачу надані не адвокатом, а тому суми, сплачені за них не підлягають відшкодуванню як судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Київської області від 14.06.2011 року у справі № 25/045-11.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду Київської області від 14.06.2011 року у справі № 25/045-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 25/045-11 повернути господарському суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді
06.10.11 (відправлено)