Постанова від 31.08.2011 по справі 7/6960

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року Справа № 7/6960

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача-1:представник не з'явився

відповідача-2:представник Костенко К.В.

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:

- Фонд державного майна України по Хмельницькій області:представник не з'явився

- Красилівська районна рада:представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОС" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 7/6960 від 05.05.11р. (суддя Крамар С.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство"

до відповідача-1 Приватного підприємства "Поділля" до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОС"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України по Хмельницькій області, Красилівська районна рада

про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 7/6960 від 05.05.11р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди №9/12 від 12.12.2002р., укладений між відкритим акціонерним товариством "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство та приватним підприємством "Поділля" а також визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.05.2006р., укладений між приватним підприємством "Поділля" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМОС", посвідчений 10.05.2006р. державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області І.В. Кушнір та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006р. На відповідачів покладені судові витрати по сплаті державного мита та інформаціно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що договір оренди від 12.12.2002 року укладений з порушенням вимог ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна", адже дозволу органу приватизації на передачу в оренду ВАТ "Красилівське РТП" цілісного майнового комплексу не було, більше того, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду встановлено факт зловживання службовим становищем головою правління ОСОБА_1, в тому числі і щодо безоплатної передачі ПП "Поділля" даного майна. Таким чином, договір оренди цілісного майнового комплексу №9/12 від 12.12.2002р. визнано судом першої інстанції недійсним. Крім того, враховуючи, що договір купівлі продажу бази відпочинку "Поділля" було укладено на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005 року у справі № 2-2070/2005, яке скасоване постановою Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2007 року, суд дійшов висновку, що в силу положень статті 628 ЦК України ПП "Поділля" не мало права продавати цілісний майновий комплекс (база відпочинку "Поділля") ТОВ "ЕМОС", а тому договір купівлі - продажу від 10.05.2006р. укладений між ПП "Поділля" та ТОВ "ЕМОС" також визнано судом першої інстанції недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМОС" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 05.05.11р. у справі 7/6960 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що по - перше відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а тому справу розглянуто за його відсутності, по - друге рішенням господарського суду Одеської області від 10.03.2006 року по справі № 16/5-06-191 визнано дійсним договір купівлі продажу б/п від 11.09.2005 року, укладений між ТОВ "ЕМОС" та ПП "Поділля", по - третє ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13 липня 2005 року по справі 17/90-Б грошові вимоги ПП "Поділля" до ВАТ "Красилівське ремонтно - транспортне підприємство" на суму 194 103, 05 грн. відхилені, у зв'язку з визнанням права власності ПП "Поділля" на комплекс споруд і будівель бази відпочинку "Поділля" ВАТ "Красилівське ремонтно - транспортне підприємство", по - четверте директор ПП "Поділля" ОСОБА_1 здійснив оплату в сумі 88 243 грн., а тому не можна стверджувати про факт безоплатної передачі товару - бази відпочинку "Поділля" на загальну суму 88 243 грн. колишнім головою ВАТ "Красилівське ремонтно - транспортне підприємство" ОСОБА_1

Представниками позивача, відповідача-1, третіми особами відзивів на апеляційну скаргу не подано, у судове засідання представники не з'явилися, про день та час судового розгляду повідомлялися належним чином в установленному порядку.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача-2 у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОС" слід задовольнити, рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011р. у даній справі слід скасувати з прийняттям нового рішення, яким позивачу - відкритому акціонерному товариству "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" - в задоволенні позову відмовити повністю, виходячи з наступного.

Що стосується визнання недійсним договору оренди №9/12 від 12.12.2002р.

Як вбачається із матеріалів справи 12.12.2002р. між ВАТ "Красилівське РТП" (орендодавець) та ПП "Поділля" (орендар) укладено договір оренди, згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування цілісний майновий комплекс, базу відпочинку "Поділля", далі - майно, склад якого визначено згідно з актом прийому-передачі майна в оренду, що додається до даного договору і є його невід'ємною частиною, і складає: будівлі залишковою вартістю 204660,71 гривень.

Адреса майна, що орендується: Одеська область, Бєлгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Приморська, 100. Стан майна, що орендується на момент передачі в оренду: незадовільний (потребує капітального ремонту). Земельна ділянка 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) кв.м. (п.п. 1.2-1.4 договору).

Термін оренди складає 25 (двадцять п'ять) років з моменту прийняття орендарем майна, що орендується, за актом здачі-приймання (п. 3.1 договору).

Якщо жодна сторона в термін 1 місяць до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін 20 (двадцять) років (п. 3.2 договору).

Розмір орендної плати за все майно, що орендується, в цілому складає 15022,28грн. в тому числі ПДВ за один рік (п. 4.1 договору).

Орендна плата перераховується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця щороку не пізніше 25 грудня кожного поточного року (п. 4.2 договору).

У випадку прострочення по сплаті орендних платежів згідно п. 4.2 орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,01% від суми боргу за кожний день прострочення (п. 8.1 договору).

Орендодавець має право розірвати даний договір тільки з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, попередивши орендаря письмово за три місяці до розірвання. Орендар може розірвати даний договір в будь-який момент, попередивши про це орендодавця письмово за три місяці до розірвання. Реорганізація організації - орендодавця, а також зміна власника орендованого майна не є підставою для зміни умов чи розірвання даного договору (розділ 9 договору).

12.12.2002р. сторони підписали акт прийому-передачі, згідно якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (ПП "Поділля") приймає у тимчасове володіння та користування цілісний майновий комплекс - базу відпочинку "Поділля", загальною вартістю 204660,71грн. Даний акт є невід'ємною частиною договору оренди №9/12 від 12.12.2002р.

Таким чином термін дії договору оренди орендованого майна закінчується 12.12.2027р.

На думку місцевого господарського суду Хмельницької області такий договір слід визнати недійсним з тих підстав, що з пояснень представників сторін та з матеріалів справи вбачається, що дозволу органу приватизації на передачу в оренду ВАТ "Красилівське РТП" цілісного майнового комплексу не було.

За таких обставин, договір оренди від 12.12.2002 року укладений з порушенням вимог ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Однак такий висновок не може бути покладений в основу обґрунтування недійсності договору оренди.

Зазначаючи, що дозволу органу приватизації на передачу в оренду ВАТ "Красилівське РТП" цілісного майнового комплексу не було, суд виходить лише з власних міркувань, які є помилковими та необґрунтованими.

Дозвіл на приватизацію майна Красилівського комунального ремонтно-транспортного підприємства шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство надавало представництво Фонду державного майна України у Красилівському районі відповідно до наказу №55 від 27.09.95р. (а.с.28, т.1).

27.12.95р. на підставі наказу представництва Фонду державного майна України у Красилівському районі №76 було створено відкрите акціонерне товариство «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство»; затверджено його статут; призначено голову правління т укладено з ним контракт. Голову правління зобов'язано зокрема, у семиденний термін після державної реєстрації товариства подати відповідному обласному фінансовому управлінню документи для реєстрації акцій та інформацію про розміщення акцій (а.с.29, т.1).

29.12.95р. представництво Фонду державного майна України у Красилівському районі видало наказ №80 про затвердження плану приватизації майна Красилівського ремонтно-транспортного підприємства (а.с.30, т.1). Планом приватизації (а.с.31-35, т.1) передбачалися форми, спосіб та строки розміщення акцій ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство».

До 1998 року зазначений план виконаний не був, оскільки 18.04.98р. управління економіки видало наказ №62 про повторно уточнений план розміщення акцій плану приватизації ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство»(а.с.36-38, т.1).

Управління економіки Красилівської районної державної адміністрації 12.07.07р. листом №35 повідомило ВАТ «Красиліське ремонтно-транспортне підприємство»про те, що не проданими залишилось 499496 акцій, або 19,92% (а.с.27, т.1).

Поряд з тим матеріали справи містять пояснення Красилівської районної ради (а.с.1-2, т.2), відповідно до яких вона є власником 499496 акцій ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство». Це ж підтверджується і випискою із реєстру власників іменних цінних паперів (а.с.3, т.2).

Тобто Красилівська районна рада є таким же акціонером ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство», як і інші акціонери цього товариства.

Із наданих місцевому суду пояснень не прослідковується, що саме ці акції (чи цей пакет акцій) Красилівська районна рада, як акціонер, має намір відчужити.

Доказів того, що пакет акцій у кількості 499496 є власністю держави -матеріали справи не містять.

Таким чином Фонд державного майна України (його регіональне відділення) до надання згоди на передачу в оренду майна (частини майна) ВАТ «Красилівське ремонтно-транспортне підприємство»не має жодного відношення.

Про це власне і повідомило місцевий господарський суд регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (а.с.98, т.1).

Покликання на вирок місцевого Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16.12.2010р., щодо зловживанням своїм службовим становищем всупереч інтересам товариства колишнім головою правління ВАТ "Красилівське РТП" ОСОБА_1, не може бути покладено в основу обґрунтування визнанню недійсності договору оренди, оскільки цих правовідносин не стосується.

Що стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу від 10.05.2006р.

Договір купівлі-продажу від 10.05.2006р. укладений між приватним підприємством «Поділля»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМОС»(покупець), посвідчений 10.05.2006р. державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області І.В. Кушнір та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.06.2006р. (а.с.1, т.1).

За цим договором ПП "Поділля" продало, а ТОВ "ЕМОС" купило комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля", що знаходиться в смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, район "Центральний", розташований на земельній ділянці, площею 11120кв.м.

Як зазначено у договорі купівлі-продажу зазначений комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" належить ПП "Поділля" на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.04.2005р., справа №2-2070/2005, ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 17.11.2005р., справа №2-2070/2005, зареєстрованого в Білгород-Дністровському міжміському бюро технічної інвентаризації 05.04.2006р. в книгу №1, запис №123, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 11876654.

Продаж цей вчинено за 271444,00грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору. Балансова вартість відчужуваного комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Поділля", згідно довідки №15 від 17.04.2006р., становить 271444,00грн.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печатками, а також зареєстрований в реєстрі за №1774, у відповідності до ст.210 Цивільного кодексу України.

01.06.2006р. ТОВ "ЕМОС" звернулось до БТІ для реєстрації права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля".

Згідно довідки ТОВ "ЕМОС" №18 від 02.06.2006р. балансова вартість бази відпочинку "Поділля" складає 248158,90грн.

Згідно витягу Білгород-Дністровського БТІ від 27.06.2006р. ТОВ "ЕМОС" зареєструвало право власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Поділля" на підставі договору купівлі-продажу від 10.05.2006р.

Таким чином власником майна, яке зареєстроване у реєстрі майнових прав, станом на 27.06.2006р. є ТОВ "ЕМОС".

У подальшому через півроку, а саме 21.02.2007р. ухвалою Апеляційного суду Одеської області рішення місцевого Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.04.2005р. про визнання права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку, що розташовані за адресою смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, район "Центральний" за ПП «Поділля»скасовано, а провадження у справі закрито з підстав порушення правил інстанційної підсудності.

Не вдаючись до правового аналізу зазначеного судового документа, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що зареєстроване право власності Білгород-Дністровським БТІ від 27.06.2006р. як за ПП «Поділля»так і за ТОВ «ЕМОС»автоматично скасовано не було, а відтак не було автоматично зареєстроване (поновлене) право власності за ВАТ «Красиліське ремонтно-транспортне підприємство».

У матеріалах справи відсутні письмові докази того, що Білгород-Дністровським БТІ на підставі ухвали Апеляційного суду Одеської області від 21.02.2007р. чи іншого документу судових органів України, а так само власної заяви ПП «Поділля»скасовано реєстрацію права власності за ПП «Поділля».

Відсутні у матеріалах справи також письмові докази скасування реєстрації права власності на комплекс будівель і споруд бази відпочинку, що розташовані за адресою смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеської області, район "Центральний", які зареєстровані на праві власності за ТОВ «ЕМОС».

Натомість матеріали справи містять копію рішення господарського суду Одеської області від 10.03.06р. у справі №16/5-06-191 (а.с.70-72, т.2), яким визнано дійсним договір купівлі-продажу б/н від 11.09.05р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Емос»та приватним підприємством «Поділля». Цим же судовим рішенням визнано право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Емос»на будівлі та споруди бази відпочинку «Поділля», розташовані по вул.Приморській у Центральному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області, а саме: котедж для відпочинку під літ. «А»; дерев'яні будинки для відпочинку під літ. «В -Є» у кількості 4шт.; будинки для відпочинку шиферні під літ. «Ж-К»у кількості 4 шт.; будинки відпочинку шиферні під літ. «Л-О»у кількості 4 шт.; будинки відпочинку шиферні під літ. «П-Т»у кількості 4 шт.; альтанка під літ. «У»; душова камінна під літ. «Ф»; вбиральня камінна під літ. «Ц»; адміністративна будівля під літ. «Б їдальня під літ. «Ч»; збірник сміття під літ. », а також спорудження №№ 1 -11.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Як підставою для визнання договору купівлі-продажу від 10.05.05р. недійсним місцевий господарський суд Хмельницької області зазначає норму матеріального права -статтю ст. 658 Цивільного кодексу України -тобто відсутності у позивача права на продаж товару, оскільки він не є його власником.

Однак такий висновок суду першої інстанції спростовується вищевикладеним.

Поряд з тим поза увагою місцевого господарського суду Хмельницької області залишилися заяви як приватного підприємства «Поділля»(а.с.81, 82, т.1) так і товариства з обмеженою відповідальністю «Емос»(а.с.85, т.1) щодо застосування позовної давності.

Позивач до господарського суду Хмельницької області із позовом про визнання правочинів -договору оренди №9/12 від 12.12.02р. та договору купівлі-продажу від 10.05.06р. - недійсними звернувся 17.02.07р.

Оскільки, на думку суду першої інстанції, договір купівлі-продажу від 10.05.06р. був укладений всупереч вимогам статті 658 Цивільного кодексу України, то до даних правовідносин (визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу від 10.05.06р.) слід застосовувати норми загальної позовної давності (стаття 256 ЦК України).

Таким чином позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Усвідомивши, що такий строк дійсно пропущено, позивач 16.11.07р. (через 9 місяців після подання позову до суду) подає клопотання про поновлення строку позовної давності (а.с.93, т.1).

Однак місцевий господарський суд ні в судовому засіданні 16.11.07р. (а.с.95-97, т.1), ні в рішенні не розглянувши таке клопотання по суті, не оцінивши його, не надавши оцінку обставинам, викладеним у клопотанні, не визнавши поважними причини пропуску позовної давності, вирішив спір по суті, задоволивши позовні вимоги позивача.

По суті клопотання позивача, із зазначеним у ньому обґрунтуванні, не може бути підставою для поновлення строку позовної давності, оскільки у процесі процедури банкрутства арбітражний керуючий щодо розпорядження майном набуває статусу особи особа, на яку у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом із низкою повноважень (статті 1, 13 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

У клопотанні про поновлення строку позовної давності позивачем визнається, що арбітражний керуючий Побережний В.Т. був обізнаний із майновим станом підприємства -банкрута - ВАТ "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство", у тому числі і щодо комплексу будівель та споруд бази відпочинку «Поділля», що знаходяться у смт.Затока Одеської області. Матеріали справи підтверджують, що арбітражний керуючий Побережний В.Т. був проінформований про те, що власником такої бази відпочинку станом на 12.10.05р. було приватне підприємство «Поділля»(а.с.17, т.1).

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, з огляду на вищевикладене, що відсутні підстави для поновлення строку позовної давності для визнання правочину -договору купівлі-продажу від 10.05.06р. -недійсним.

Сплин позовної давності є підставою для відмови у позові (ч.4 статті 267 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011р. у справі №7/6960 слід скасувати. < Текст >

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМОС" задовольнити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2011р. у справі №7/6960 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позивачу - відкритому акціонерному товариству "Красилівське ремонтно-транспортне підприємство" - в задоволенні позову відмовити.

Справу №7/6960 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/11573/11

Попередній документ
18660410
Наступний документ
18660412
Інформація про рішення:
№ рішення: 18660411
№ справи: 7/6960
Дата рішення: 31.08.2011
Дата публікації: 19.10.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Рівненський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини