33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" вересня 2011 р. Справа № 15/5025/732/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Огороднік К.М. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.11 р. у справі № 15/5025/732/11
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор", Хмельницької міської ради
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про усунення перешкод користування земельною ділянкою та зобов'язання відповідача знести самовільну прибудову
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідача - не з'явився,
третьої особи 1 - не з'явився,
третьої особи 2 - не з'явився,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов'язати відповідачку знести самовільну прибудову площею 8,5 кв.м прибудовану до металевого павільйону №18 по вул. Геологів в м. Хмельницькому, яка належить позивачу на праві власності.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 року (суддя Муха М.Є. ) вказаний позов задоволено повністю.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що про припинення права Хмельницького міського споживчого товариства "Кооператор" користування земельною ділянкою площ. 81 кв.м. у місті Хмельницькому по вул. Геологів, 18, відповідно до рішення 17-ї сесії Хмельницької міської ради №36 від 02.04.2008 р., товариством було направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору надання торгового місця № 176 від 02.01.2008 року з 25.05.2008 року та про звільнення до вказаної дати торгового місця. Отже, відсутність у ОСОБА_1 правових підстав щодо користування земельною ділянкою, на якій знаходиться прибудова до металевого павільйону, за висновком суду, є підставою для визнання позовної вимоги обґрунтованою.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт зокрема вказує, що прибудова здійснена нею пов'язана із приміщенням позивача несучими металевими конструкціями і знести таку прибудову без пошкодження конструкцій позивача неможливо. Зазначає, що господарський суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача повинен був призначити відповідну судову будівельно-технічну експертизу про можливість виконання рішення у такий спосіб.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що відповідач клопотання про призначення судово-будівельної експертизи не подавала, а у матеріалах справи міститься експертне дослідження № 30/11 від 06.06.2011 року, в якому надано висновок про те, що демонтаж металевої прибудови до зовнішньої фасадної стіни павільйону, стан його не погіршить. Відповідач у судових засіданнях доказів, які б спростовували позовні вимоги не надала, в своїй апеляційній скарзі, підстав скасування рішення від 30.06.2011 року не навела.
У судовому засіданні позивач та його представник заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що на підставі укладеного 27.04.2007 року між Хмельницьким міським споживчим товариством "Кооператор" та приватним підприємцем ОСОБА_2 договору купівлі - продажу, а також на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2009 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останній набув право власності на павільйон металевих конструкцій у місті Хмельницькому по вул. Геологів, 18, яке було зареєстровану у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Рішенням Хмельницької міської ради № 36 від 02.04.2008 року припинено право користування земельною ділянкою площ. 81 кв.м. у місті Хмельницькому по вул. Геологів, 18 Хмельницькому міському споживчому товариству "Кооператор" та надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки позивачу.
15.04.2009 року між орендодавцем Хмельницькою міською радою та позивачем укладено договір оренди землі №040974200076, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_2 було передано в оренду земельну ділянку, площею 44 кв.м., на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна - одноповерхова капітальна нежитлова будівля - 1/2 частини павільйону з металевих конструкцій площею 44 кв.м. Строк дії договору до 22.10.2013 року. Дана земельна ділянка 23.04.2009 року відповідно до акту приймання - передачі була передана позивачу.
Окрім того, рішенням Хмельницької міської ради № 44 від 08.09.2010 року припинено право користування земельною ділянкою, площ. 37 кв.м. по вул. Геологів, 18 у місті Хмельницькому ФОП ОСОБА_4 та надано її в оренду ФОВ ОСОБА_2 для обслуговування 1/2 частини павільйону металевих конструкцій за вказаною адресою. На підставі зазначено рішення між Хмельницькою міською радою та позивачем укладено договір оренди землі № 041074200233, де об'єктом оренди виступила вказана земельна ділянка.
Таким чином, на підставі вказаних договорів, позивач набув право оренди земельної ділянки по вул. Геологів, 18 у місті Хмельницькому площею 81 кв.м.
У силу положень ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідач не надала жодного доказу у підтвердження наявності у неї будь-якого права, на підставі якого фактичне використання нею земельної ділянки, що знаходиться в оренді позивача вважалось би правомірним.
Отже, місцевим господарським судом вірно встановлено, що частина земельної ділянки, що перебуває у оренді у позивача (8.5 кв.м.) самовільно використовується відповідачем.
Вказана обставина підтверджується приписом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, постановою про накладення адміністративного стягнення на відповідача за ст. 53-1 КУпАП за фактом самовільного використання земельної ділянки, площею 8,5 кв.м. по вул. Геологів,18 у м. Хмельницькому
Згідно частин 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону; орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Судом першої інстанції вірно прийнято до уваги при вирішенні даного спору правову позицію Вищого господарського суду України, викладено в постанові пленуму від 17.05.2011р. № 6, згідно з якою, ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне заняття земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені ст.212 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Твердження апелянта про те, що прибудова здійснена нею пов'язана із приміщенням позивача несучими металевими конструкціями і знести таку прибудову без пошкодження конструкцій позивача неможливо, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься експертне дослідження № 30/11 від 06.06.2011 року, згідно якого технічний стан будівлі павільйону металевих конструкцій площею 59,1 м.кв. по вул. Геологів, 18 у м. Хмельницькому, внаслідок демонтажу металевої самочинної прибудови площею 8,5 м.кв. до зовнішньої фасадної стіни павільйону - не погіршиться.
Вказане експертне дослідження відповідає чинному законодавству, договір на проведення дослідження від 01.06.2011 року укладено і виконано відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже є належним доказом можливості демонтажу самочинної прибудови без пошкодження зовнішньої фасадної стіни павільйону.
Натомість, викладені в апеляційній скарзі твердження ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 ГПК України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які були б підставою для скасування правомірного рішення суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.06.2011 року у справі № 15/5025/732/11 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.
01-12/12857/11