01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2011 № 46/581-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Суліма В.В.
Дзюбка П.О.
за участю секретаря Карпюк О.С.
представників:
від заявника - ОСОБА_2, ОСОБА_3 (дов. від 24.12.2010),
від боржника - не з'явився,
від ПАТ “АКБ “Траст-капітал” - ОСОБА_4 (дов. 10.01.2011),
розпорядник майна - не з'явився,
розглянувши
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Траст-капітал” (Банк)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2011
у справі № 46/581-б (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою ОСОБА_5
до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Галактика”
про банкрутство
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 24.01.2011 у справі № 46/581-б визнано ОСОБА_5 конкурсним кредитором з вимогами до ЗАТ “СК “Галактика” в розмірі 7 801 872,50 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лопатинського Валерія Вікторовича.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Банк звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 24.01.2011. та припинити провадження у справі. На думку, скаржника, судом першої інстанції не наведено обґрунтувань призначення розпорядником майна - арбітражного керуючого Лопатинського В.В., кандидатура якого не відповідає вимогам законодавства.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2011 апеляційну скаргу Банку залишено без розгляду на підставі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2011 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2011 скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Траст-капітал ”.
27.09.2011 в судовому засідання було оголошено перерву до 29.09.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що:
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 53 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27 квітня 2010 року № 2154-VI установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 грудня - 922 грн., тобто 300 мінімальних заробітних плат складає 276600,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.
З матеріалів справи вбачається, що Банком було подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника, забезпечені заставою, які підтверджуються Договором про надання овердрафту № 25/О-07 від 14.12.2007, Договором застави № 127/ДЗМП-07 від 14.12.2007 та судовими рішеннями про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі судових наказів Святошинського районного суду міста Києва від 12.11.2009 стягнуто з боржника на користь ініціюючого кредитора заборгованість в загальному розмірі 7801787,50 грн., які пред'явлені до примусового виконання до ДВС Головного управління юстиції у м. Києві (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2010).
Постановою ДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 13.12.2010 виконавчі документи було повернуто стягувачу без виконання у зв'язку з відсутністю грошових коштів та майна боржника.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність безспірності вимог ініціюючого кредитора у розмірі 7801787,50 грн., тримісячний строк погашення яких минув, а вимоги заявника сукупно складають більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Щодо доводів скаржника про невідповідність кандидатури арбітражного керуючого Лопатинського В.В. вимогам законодавства, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та недоведеними належними та беззаперечними доказами з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 - 6 ст. 13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Позбавлення в установленому порядку розпорядника майна ліцензії є підставою для винесення господарським судом ухвали про усунення розпорядника майна від виконання ним своїх обов'язків.
Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які: здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років; мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Лопатинський Валерій Вікторович має ліцензію серії НОМЕР_1 від 20.07.2006 на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), що видана Державним департаментом з питань банкрутства та був запропонований заявником.
Будь-яких доказів на підтвердження невідповідності кандидатури арбітражного керуючого Лопатинського В.В. вимогам ст. 13 Закону про банкрутство апелянтом не надано.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Траст-капітал” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 у справі № 46/581-б - без змін.
Матеріали справи № 46/581-б повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Сотніков С.В.
Судді Сулім В.В.
Дзюбко П.О.