01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2011 № 18/060-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Іваненко Я.Л.
Чорної Л.В.
при секретарі: Кривошеї О.В.
за участю представників
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гончаренко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Компанії HOPSTEN LIMITED
на рішення Господарського суду Київської області
від 26.08.2010 року
у справі № 18/060-10 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял”
до Компанії HOPSTEN LIMITED
про стягнення грошових коштів в сумі 752 505,63 грн.
На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял” до Компанії HOPSTEN LIMITED про стягнення грошових коштів в сумі 752 505,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов п.3 Додаткової угоди до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2010 р. у справі № 18/060-10 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Компанії HOPSTEN LIMITED на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял” 752 505,63грн. боргу, 7525,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов Додаткової угоди до Контракту, зокрема, п.3 не відшкодував на вимогу позивача вартість придбаних для будівництва Судна матеріалів, отже підлягає стягненню заборгованість в сумі 752 505, 63 грн.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2010 р. у справі №18/060-10 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Відповідач зазначає, що позивачем надано не належні докази витрат пов'язаних з виконанням контракту №11/06 від 04.06.2008 року. Крім цього, судом було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення по даній справі почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, зобов'язано позивача здійснити нотаріально засвідчений переклад даної ухвали на англійську мову, направити дану ухвалу відповідачу з дотриманням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, провадження у праві зупинено до усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року апеляційне провадження у справі №18/060-10 поновлено та розгляд справи призначено на 28.09.2011 року.
Розпорядженням Секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами №01-23/1/3/9 від 26.09.2011 року у зв'язку з виробничою необхідністю - перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 18/060-10 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Чорної Л.В., Іваненко Я.Л. відповідно до приписів статті 46, 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, на підставі наказу голови суду № 197-в від 31.05.2011 року, у відповідності до п. 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 28.01.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2010 р. у справі № 18/060-10 скасувати , прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представник позивача в судове засідання 28.09.2011 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 28.09.2011 року за відсутності представника позивача.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
04.06.2008 року. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял” та Компанією HOPSTEN LIMITED укладено Контракт № 11/06 .
Відповідно до п. 1.1. Контракту позивач (Продавець) зобов'язався побудувати на своїй верфі в м. Херсоні та поставити відповідачу (Покупцю) на умовах СРТ-Лондон (ІНКОТЕРМС 2000), що обумовлено в Статті 4, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити у відповідності до умов даного Контракту поставку одного Судна моторного “Лобстер 46'”, побудованого позивачем.
Пунктом 1.2. Контракту передбачалось, що частина матеріалів та обладнання для Судна повинні бути поставлені Покупцем у відповідності до переліку поставок Покупця згідно Додатку № 2 на умовах поставки СІР-Херсон в обумовлені в Контракті терміни. Забезпечення поставки решти запасних частин та матеріалів, обладнання та інші поставки, необхідні для виконання робіт та будівництва Судна, покладається на відповідальність Продавця (позивача).
04.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял” та Компанією HOPSTEN LIMITED укладено Додаткову угоду про зміну умов Контракту №11/06 від 04.06.2008 року.
У відповідності до п.3 Додаткової угоди позивач та відповідач, як сторони Контракту, затвердили перелік матеріалів (Специфікація), які повинен окремо закупити позивач (продавець згідно Контракту) для будівництва судна. Відповідач (покупець згідно Контракту) зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати понесені на закупівлю матеріалів згідно Специфікації. Відшкодування витрат здійснюється покупцем на користь продавця по мірі придбання матеріалів та виставлення Продавцем відповідної вимоги на оплату.
На виконання п. 3 Додаткової угоди сторонами погоджено відповідну Специфікацію на загальну суму 447000 Євро.
В матеріалах справи наявні копії первинних документів (митні декларації, рахунки, квитанції, накладні, фіскальні чеки), які свідчать, що позивач на виконання договірних зобов'язань придбавав відповідні матеріали згідно з затвердженою Специфікацією на загальну суму 752 505, 63 грн.
Позивач направляв відповідачу претензію № 08 від 03.03.2010 року про відшкодування останнім витрат на закупівлю необхідних для будівництва Судна матеріалів, наведених в Специфікації на загальну суму 752505,63 грн.
Відповідачем вимога залишена без задоволення.
Крім цього, 02.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Верфь “Лагуна Роял” та Компанією HOPSTEN LIMITED було укладено Додаток № 3 до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року.
Відповідно до зазначеного Додатку, сторони Контракту дійшли домовленості про продовження терміну будівництва судна -до 30.11.2010 року.
Згідно листа відповідача від 20.11.2009 року вбачається, що ініціатором продовження строку будівництва судна був саме відповідач.
На виконання вказаного Додатку № 3 до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року на підставі листа відповідача від 20.11.2009 року, позивачем було подано до Херсонської митниці відповідну заяву про надання дозволу на подовження строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України № 82 від 16.12.2009 року.
06.04.2010 року відповідач направив позивачу лист-вимогу (за підписом представника Компанії) про розірвання Контракту в зв'язку з непоставкою позивачем у встановлені строки Судна. Як вбачається з вказаного листа-вимоги, відповідач керувався п. 4.1. Контракту, яким передбачено строк поставки судна до 31.12.2008 року.
Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 3 Додаткової угоди до Контракту, а саме не відшкодування на вимогу позивача вартості придбаних для будівництва Судна матеріалів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 752 505,63 грн.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, позивач направляв відповідачу претензію № 08 від 03.03.2010 року про відшкодування останнім витрат на закупівлю необхідних для будівництва Судна матеріалів, наведених в Специфікації на загальну суму 752505,63 грн..
Однак, вимога відповідачем залишена без задоволення.
Крім цього, колегія суддів не приймає посилання відповідача на необхідність наявності трьох Специфікацій -загальної, Продавця та Покупця, оскільки в Додатковій угоді, яка підписано в один день з Контрактом, мова йде про одну Специфікацію, якою затверджується перелік матеріалів, які повинен закупити Продавець.
При цьому, відповідач не надав суду доказів наявності Специфікації, якою затверджено перелік матеріалів, закупівля яких покладається на Покупця, також відповідач не надав доказів закупівлі ним частини наведених в спірній Специфікації матеріалів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 752 505, 63 грн. є обґрунтованою, отже, судом першої інстанції правомірно була задоволена.
Щодо тверджень скаржника в апеляційній скарзі про безпідставність відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки у відповідача є сумніви в належності підпису на Додатковій угоді до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року директору Покупця Anthoula Pimarchou, так як такий підпис при візуальному порівнянні відрізняється від відповідного підпису на Контракті № 11/06 від 04.06.2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і перебувають спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Експертиза - це вивчення, перевірка, аналітичне дослідження, кількісна чи якісна оцінка висококваліфікованим фахівцем, установою, організацією певного питання, явища, процесу, предмета тощо, які вимагають спеціальних знань у відповідній сфері суспільної діяльності.
Отже, головним призначенням експертизи у господарському судочинстві є якісна оцінка фахівцем (фахівцями) з урахуванням вимог законодавства обставин справи, усвідомлення та оцінка яких виходить за межі обов'язкових знань суддів господарського суду. Такими знаннями є спеціальні знання у галузі науки , мистецтва техніки, ремесла тощо.
Судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знань для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. (п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 року №01-8/2651 “Про деякі питання призначення судових експертиз”).
В абзацах 3 та 4 п. 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 11.11.1998 року №02-5/424 “Про деякі питання практики призначення судових експертиз” (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 16.01.2008 року №04-5/5) зазначено: судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначення відповідної судової експертизи”.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для призначення почеркознавчої експертизи по даній справі, оскільки на розгляд господарського суду Київської області передані вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 752 505,63 грн. у зв'язку з невиконанням останнім умов п.3 Додаткової угоди до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року. При цьому, вимоги про визнання недійним Додаткової угоди до Контракту № 11/06 від 04.06.2008 року у зв'язку з підписанням вказаного правочину невідомою особою з наслідуванням підпису директора Anthoula Pimarchou у даній справі не заявлено.
Крім того, відповідач, заперечуючи належність підписів на Контракті та Додатковій угоді одній особі директору Покупця Anthoula Pimarchou не зазначив, за яких обставин підписи могли бути здійснені різними особами за наявності печатки підприємства Покупця на всіх документах.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області у справі №18/060-10 від 26.08.2010 року відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційних скарг покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційна скаргу Компанії HOPSTEN LIMITED залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2010 року по справі №18/060-10 залишити без змін.
Матеріали справи № 18/060-10 повернути до Господарського суду Київської області .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко О.В.
Судді Іваненко Я.Л.
Чорна Л.В.