01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.09.2011 № 43/103
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів: Остапенка О.М.
Іваненко Я.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов. №182 від 23.05.2011 р.;
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна”
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 13.05.2011р.
у справі № 43/103 (суддя: Пасько М.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве Україна” (позивач)
до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (відповідач)
про стягнення 26 110,81 грн. в порядку регресу
В судовому засіданні 13.09.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рiшенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2011 у справі № 43/103 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не був в установленому порядку та терміни повідомлений про настання страхового випадку, а позивач не надав суду доказів, які б підтверджували вимоги, викладені в позовній заяві.
Не погоджуючись iз вказаним рiшенням суду, позивач звернувся до Київського апеляцiйного господарського суду з апеляційною скаргою, в якiй просить скасувати рiшення Господарського суду м. Києва від 13.05.2011 у справі № 43/103 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд дійшов до висновків, що не відповідають обставинам справи. На думку позивача, оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_3 була застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6089909 по забезпеченому транспортному засобу «Рено», д.н. НОМЕР_2, до позивача, який виплатив своєму страхувальнику заподіяну в результаті ДТП шкоду, у відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, перейшло право вимоги в порядку регресу до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Отже, відповідач після виплати позивачу виплаченого страхового відшкодування, не позбавлений права на звернення з регресним позовом до винуватця ДТП у разі, коли останній не повідомив його у строки і за умов, визначених у п.п. 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року було прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено до розгляду на 12.07.2011 р.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/1 від 11.07.2011 р. розгляд апеляційної скарги у справі № 43/103 доручено колегії суддів у наступному складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді: Іваненко Я.Л., Остапенко О.М.
Представником ВАТ НАСК “Оранта” у судовому засіданні 12.07.2011 р. було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Від представника Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Граве
Україна” надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи, яке апеляційний господарський суд задовольнив, продовжив строк розгляду апеляційної скарги та оголосив перерву по справі до 19.07.2011р.
В судовому засідання 19.07.2011р. суд оголосив перерву по справі до 13.09.2011р.
29.07.2011р. від представника позивача на адресу суду надійшли доповнення до апеляційної скарги, з яких вбачається, що Договір страхування № 0004603.30-0250.0023, предметом якого є страхування автомобіля «Opel Astra», д.н. НОМЕР_1, був укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Граве Україна», а ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» у позові вказано помилково.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2011р. представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м. Києва вiд 13.05.2011 у справі № 43/103 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2011р. не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.
25.04.2007р. між ЗАТ «Страхова компанія «ІНПРО», правонаступником якої є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Граве Україна” (докази містяться в матеріалах справи) (далі -Позивач) та ОСОБА_2 було укладено Договір страхування № 0004603.30-0250.0023, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1.
07.11.2007р. на автомобільній дорозі Київ - Овруч відбулась дорожньо -транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля “Renault”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено застрахований транспортний засіб.
Згідно довідки Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Київській області (а.с. 14) автомобіль “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження правих передніх та задніх дверей, правого переднього та заднього крила, молдінгу з правої сторони повністю, заднього бамперу, правого порогу та правого заднього крила.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2007р. у справі № 3-48107/2007 (а.с. 15) ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та накладено штраф в сумі 17 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом “Renault”, д.н. НОМЕР_2, рухаючись по другорядній дорозі, повертаючи ліворуч, не поступився дорогою транспортному засобу, який рухався до вказаного перехрестя по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п. 8.4, 16.11, 33.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував автомобілем “Renault”, д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6089909 (а.с. 154). Тип полісу - 1-й, термін дії з 31.03.2007р. до 30.03.2008р.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Згідно Звіту оцінки автомобіля № 869 від 29.11.2007 р. (а.с. 16-24) розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 33 827,52 грн.
Позивач на підставі страхового акту № СНТ/0004603.30-0250.0023/1 від 27.02.2008р. (а.с. 36), рішення про виплату страхового відшкодування № СНТ/0004603.30-0250.0023/1 від 21.01.2008р. (а.с. 37), висновку комісії від 21.01.2008р. (а.с. 38) та Розрахунку суми страхового відшкодування від 21.01.2008р. (а.с. 39) здійснив виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 26 110,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2008р. (а.с. 40).
Таким чином, витрати позивача у зв'язку з вказаною ДТП на підставі зазначених вище документів, склали 26 110,81 грн.
Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове шкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Листом № 470/3/2010-12/ИР від 17.12.2010р. (а.с. 41) позивач звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування в сумі 26 110,81 грн., на яку відповідач відреагував листом № 09-02-11/8947 від 30.03.2011р. (а.с. 122), в якому повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування в порядку регресу у зв'язку із закінченням строку позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, який керував автомобілем “Renault”, д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована відповідачем за Полісом № ВА/6089909 (а.с. 154). Тип полісу - 1-й, термін дії з 31.03.2007р. до 30.03.2008р. Ліміт відповідальності за полісом 25 500,00 грн., розмір франшизи-510,00 грн.
Витрати позивача у зв'язку із ДТП за участю застрахованого автомобіля “Opel Astra”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля “Renault”, д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, на підставі зазначених вище документів склали 26 110,81 грн.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
До позивача, який виплатив своєму страхувальнику заподіяну в результаті ДТП шкоду перейшло право вимоги в порядку регресу до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. ліміту відповідальності-510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВА/6089909), а не 26 110,81 грн., заявлених позивачем до стягнення.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що положення ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не розповсюджується на правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, оскільки до суду звернулась страхова компанія, яка виплатила своєму страхувальнику страхове відшкодування за майновим видом страхування, з регресним позовом до відповідача - страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП.
Отже, у відповідності до п. 38.1 ст. 38 зазначеного Закону, відповідач після виплати позивачу виплаченого ним страхового відшкодування, не позбавлений права на звернення з регресним позовом до свого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП у разі, якщо він не повідомив страховика (відповідача) у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (підп. «г» пункту 38.1.1 ст. 38 цього Закону).
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року у справі № 43/103 підлягає скасуванню повністю з прийняттям, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, нового рішення про задоволення позову частково.
У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» підлягає стягненню 124,95 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року у справі № 43/103 скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01015, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (04053, м. Львів, пр. В.Чорновола, 45-А, корп. 9, код ЄДРПОУ 19243047) 24 990,00 грн. виплаченого страхового відшкодування, 249,90 грн. державного мита та 225,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01015, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» (04053, м. Львів, пр. В.Чорновола, 45-А, корп. 9, код ЄДРПОУ 19243047) 124,95 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
6. Матеріали справи № 43/103 повернути до Господарського суду м. Києва.
7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 19.09.2011 р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Остапенко О.М.
Іваненко Я.Л.
22.09.11 (відправлено)