донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.10.2011 р. справа №23/127
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Бойченка К.І.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1 дов.№ 27/10-01-64 від 11.10.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Артемсіль»м. Соледар Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від29.08.2011р.
у справі№ 23/127 (суддя Забарющий М.І.)
за позовомДержавного підприємства «Придніпровська залізниця»м. Дніпропетровськ
доДержавного підприємства «Артемсіль»м.Соледар Донецької області
простягнення 9 300грн.00коп.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця»м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства «Артемсіль»м. Соледар Донецької області 9 300грн.00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 48505070 маси вантажу, відправленого у вагоні №52895257.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, та надав копії залізничної накладної № 48505070, комерційного акту АА № 034491/11/3 від 25.01.2011 року, акту загальної форми № 0557Т від 25.01.2011 року, №159/Веси від 25.01.2011 року, №160/Веси від 25.01.2011 року, технічного паспорту ваг.
Господарський суд Донецької області рішенням від 29.08.2011р. у справі № 23/127 визнав вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, задовольнив позов у повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу залишено господарським судом без задоволення, виходячи з того, що позивач поніс додаткові витрати з перевантаження надлишку вантажу в інший вагон, і застосувати припис ч.2 ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд не має можливості.
Крім того, господарський суд Донецької області виніс на адресу позивача окрема ухвалу, винесення якої пов'язано з тим, що на станції Нижньодніпровськ-Вузол залізниця вантаж масою 6080 кг як надлишок з вагону № 52895257 завантажила у напіввагон № 67362806 і за накладною № 45637777 відвантажила вантажотримувачу, тобто у вагоні № 52895257 при його прийманні станцією призначення вага брутто і нетто повинна бути на 6 080 кг менше, ніж це зазначено у розділі ”В і ”Д” комерційного акта. Тому станція призначення згідно абз.2 п.12 Правил складання актів повинна була скласти новий комерційний акт. Цієї дії зроблено не було. Господарський суд зазначив, що комерційний акт АА № 034491/11/3 від 25.01.2011р. не містить інформації про перевантаження надлишку вантажу в іншій вагон.
Державне підприємство «Артемсіль»м. Соледар Донецької області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.07.2011р. у справі №21/36-63 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
На думку заявника апеляційної скарги комерційний акт АА №034491/11/3 від 25.01.2011 року не є належним доказом, підтверджуючим факт неправильного зазначення маси вантажу відповідачем, оскільки складений з порушенням вимог Правил складання актів.
Крім того, в порушення п.8 Правил складання актів, на зворотній боці накладної № 48505070 відсутня відмітка про складення комерційного акту на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.
Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд має право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Заявник скарги вважає, що обґрунтованим та достатнім є меншій розмір штрафних санкцій, оскільки неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній не вплинуло на порядок та умови виконання основного зобов'язання сторонами, не заподіяло збитків позивачу, не вплинуло негативно на фінансово-економічне положення позивача.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача.
Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Державне підприємство «Артемсіль»м. Соледар Донецької області зі станції Сіль Донецької залізниці за накладною № 48505070 на адресу ВАТ «Днепразот»на станцію призначення Баглій Придніпровської залізниці у вагоні №52895257 відправило вантаж -сіль поварену для промислових цілей.
Із даних залізничної накладної № 48505070 вбачається, що маса вантажу становить -71 000кг.
Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N 861/5082) маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.
Відповідно п. 2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N863/5084) вантажовідправником заповнюється графа комплекту перевізних документів: “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах».
Правильність внесених до накладної № 48505070 відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084).
При контрольному зважуванні вагону на справних вагонних 150-тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 25.01.2011 року, у відповідності до ст.24 Статуту залізниць України, виявлено, що вага брутто у вагоні №52895257 становить 99080кг, тара з брусу 2200кг, нетто 77080кг, що більш ніж зазначено у документі та понад вантажопідйомність на 6080кг, вагон затриманий, про що станцією складено акт загальної форми №159/Веси від 25.01.2011р.
На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вагон №52895257 був відчеплений на перевіску, про що станцією складено акт загальної форми № 0557Т від 25.01.2011 року.
При переважуванні вагону у статичному режимі на вагонних 150-тн електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці встановлено, що вага брутто у вагоні №52895257 становить - 99080кг, тара з брусу - 2200кг, нетто - 77080кг, що більше ваги вказаній в документі та понад вантажопідйомність на 6080кг. Навантаження вантажу нижче бортів пагорбоподібне, без заглибин. Двері цільнометалеві, люка з обох боків зачинені, течі вантажу немає, в технічному відношенні вагон справний, при повторній перевісці вагону вага підтвердилась, вантажовідправник для контрольного зважування вагону не з'явився, про що станцією складено комерційний акт АА № 034491/11/3 від 25.01.2011 року.
Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. В даному випадку норма надлишку становить 1216кг, що менше виявленого надлишку - 6080кг.
По прибуттю вантажу на станцію призначення Баглій під час перевірки ваги вантажу у вагоні різниці проти комерційного акту не виявлено, про що у розділ „Є” комерційного акту АА № 034491/11/3 від 25.01.2011 року внесена відповідна відмітка.
Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п.9 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8.07.2002р. за N 567/6855 ) у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.
Комерційний акт АА № 034491/11/3 від 25.01.2011 року, якій засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортній накладній є складеним у відповідності до вимог пред'явлених до його складання Правилами складання актів.
Згідно ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Дослідивши матеріали та обставини справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, що правильно встановлено господарським судом, розрахунок штрафу здійснено правильно.
Доводи заявника скарги щодо зменшення суми штрафу визнаються судовою колегією недоведеними, з огляду на таке.
Враховуючи те, що факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу підтверджений матеріалами справи, вантажовідправник повинен нести передбачену ст.118, 122 Статуту залізниць України відповідальність у вигляді сплати штрафу.
Згідно частини 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
З огляду на те, що відповідач не довів суду винятковість даного випадку та не надав відповідних документів, підтверджуючих необхідність зменшення судом розміру штрафу, колегія суддів вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2011р. у справі № 23/127 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемсіль»м. Соледар Донецької області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.08.2011р. у справі № 23/127 залишити без змін.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано 5 прим:
1 -позивачу 2 -відповідачу
3 -до справи
4 -гос. суду
Донецької області 5 -ДАГС