ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/23621.09.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Святошинського району м. Києва
про стягнення 1 359 576,07 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довіреністю;
від відповідача: не з»явились.
У судовому засіданні 21.09.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 1 359 576,07 грн., з яких: 1 225 546,04 грн. -заборгованості за спожиту теплову енергію, 105 090,41 грн. -інфляційних втрат, 28 939,62 грн. -процентів річних, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 порушено провадження у справі №35/236, розгляд справи призначено на 05.09.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 №35/236, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 21.09.2011.
Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою, вказаною у позовній заяві, та адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до наявного в матеріалах справи витягу від 04.08.2011, але у судові засідання 05.09.2011, 21.09.2011 представники відповідача не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, заяв, клопотань не подавали.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство “Київенерго” в особі Структурного підрозділу “Енергозбут Київенерго”(постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1410325 від 01.02.2008 (надалі-Договір), відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Згідно з п.2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.
Відповідно до п.2.3.1 вищезазначеного Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.
Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).
Згідно з п. 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.
Відповідно до п.п. 4. і 5. додатку №2 до Договору дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ №4 за адресою вул. Борщагівська, 171/18 - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.
Згідно з п.7 додатку №2 до Договору у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.
Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:
- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць
на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до п. 9 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Згідно з п. 10 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з квітня 2009 до червня 2011. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.09 р. до 01.07.2011 р. становила 1 225 546,04 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково, у зв'язку з чим станом на 01.07.2011 у нього виникла заборгованість у розмірі 1 225 546,04 грн.
За таких обставин ПАТ “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулась до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва про стягнення 1 225 546,04 грн. основного боргу, 105 090,41 грн. інфляційних нарахувань, та 28 939,62 грн. 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором здійснив не повністю.
У судовому засіданні 21.09.2011 представник позивача повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми основного боргу та надав довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ “Київенерго” теплоенергію КП УЖГ Святошинського районної у м. Києві ради за період з квітня 2009 по серпень 2011 за Договором. Станом на 21.09.2011 сума заборгованості відповідача становить 1 174 966,74 грн.
З наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ “Київенерго” теплоенергію КП УЖГ Святошинського у м. Києві ради вбачається, що основний борг в розмірі 50 579,30 грн. був погашений 26.08.2011-31.08.2011, тобто після звернення позивача з даним позовом до суду, у зв'язку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету спору.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 50 579,30 грн. основного боргу за період з 01.10.2009 до 01.07.2011 за спожиту теплову енергію за Договором підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Публічне акціонерне товариство “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача 105 090,41 грн. інфляційної складової боргу та 28 939,62 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором за період з 01.10.2009 до 01.07.2011.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
У постанові Вищого господарського суду України №37/327 від 20.01.11 викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, з відповідача підлягають стягненню інфляційні нарахування у розмірі 105 090,41 грн.
Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором станом на 01.07.2011 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 28 939,62 грн. трьох відсотків річних.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства “Київенерго”в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, рахунок №260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) 1 174 966,74 грн. (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі дев»ятьсот шістдесят шість гривень 74 коп.) -основного боргу.
3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, рахунок №26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 105 090,41 грн. (сто п»ять тисяч дев»яносто гривень 41 коп.) -інфляційних втрат, 28 939,62 грн. (двадцять вісім тисяч дев»ятьсот тридцять дев»ять гривень 62 коп.) -3% річних, 13 595,76 грн. (тринадцять тисяч п»ятьсот дев»яносто п»ять гривень 76 коп.) -державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення 50 579,30 грн. основного боргу припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв»язку з відсутність предмету спору.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 23.09.2011