ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/21929.09.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»
Про стягнення 16 450 грн. 69 коп.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 189 від 07.05.10.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 16 450 грн. 69 коп., відповідно до умов Договору оренди № 7 від 05.06.08.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов зазначеного вище Договору не виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.11. порушено провадження у справі № 30/219, розгляд справи було призначено на 13.09.11. о 14-40.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з»явився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неотриманням копії позову та доданих до неї документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.11. розгляд справи № 30/219 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29.09.11. о 11-10.
В судовому засіданні 29.09.11. представник позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 29.09.11. не з'явився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 29.09.11. відповідачем подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбус» проти позову заперечує та вказує на те, що позивач приховує той факт, що відповідачем було надано позивачу розписку про передачу матеріальних цінностей в рахунок оплати суми боргу, яка підтверджувала, що сторони взаємних претензій не мають.
Також відповідач вказує на те, що на протязі майже 3 років після розірвання Договору оренди, позивач не звертався до суду з даним позовом, що свідчить у нього відсутність претензій до відповідача.
Відповідно до вказаного вище письмового відзиву, відповідач просить суд:
- витребувати в позивача розписку, яка підтверджує передачу матеріальних цінностей відповідача в рахунок оплати боргу;
- витребувати у позивача пояснення посадових осіб щодо отримання документу(розписки) про передачу матеріальних цінностей в рахунок оплати суми боргу;
- до отримання зазначених вище доказів, відкласти розгляд справи № 30/219.
Розглянувши в судовому засіданні 29.09.11. клопотання відповідача щодо витребування додаткових доказів у справі, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на необґрунтованість та безпідставність.
Також, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/219.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
05.06.08. між Відкритим акціонерним товариством «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбус»(Орендар) укладено Договір оренди № 7 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає Орендареві у користування за плату на строк, передбачений Договором, нежилі приміщення з інженерними комунікаціями, які розташовані в приміщеннях, загальною площею 86,1 кв. м, надалі за текстом Об'єкт, згідно акту прийому-передачі. Об'єкт розташований за адресою: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 30.
Згідно п.п. 3.1, 32, 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача Об'єкта здійснюється на підставі акту прийому-передачі Об'єкта, що складається та підписується повноважними представниками Сторін.
В акті прийому-передачі відображається склад Об'єкта, його технічний стан, опис інженерних комунікацій, систем енергозабезпечення та опис майна, яке передається разом з Об'єктом.
Об'єкт вважається переданим в оренду з дати підписання сторонами акту прийому-передачі Об'єкта.
На виконання умов Договору, 05.06.08. між сторонами було підписано акт прийому-передачі Об'єкта в оренду.
Відповідно до п. 4.1 Договору, сторонами погоджено, що Орендар зобов'язаний сплатити за користування Об'єктом платежі, які складаються з орендної плати, плати (компенсації) за послуги електропостачання, теплопостачання, водопостачання, каналізації (водовідведення), надалі за текстом комунальні послуги, та плати (компенсації) за інші експлуатаційні послуги.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендна плата, плата (компенсація) за комунальні послуги, плата (компенсація) за експлуатаційні послуги нараховуються Орендарю з дати підписання акту прийому-передачі Об'єкта Орендарю і до дати підписання акту прийому - передачі Об'єкта Орендодавцю.
У відповідності до п. 4.4 Договору передбачено, що орендна плата за користування Об'єктом встановлюється у розмірі 4305,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ - 717,50 грн.
Розмір орендної плати, передбачений у п. 4.4. Договору, підлягає щомісячному перерахунку відносно суми орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції, і сплачується Орендарем до 20-го числа розрахункового місяця на підставі виставлених Орендодавцем рахунків, які являються невід'ємною частиною Договору (п. 4.5 Договору).
Згідно п. 11.1 Договору, сторонами погоджено строк його дії до 31.05.09.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 16 450,69 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 20.02.09.
Позивач вказує на те, що 23.02.09. між сторонами укладено Угоду про розірвання Договору оренди, яка є невід'ємною його частиною.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 503 від 23.12.09., відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбус» погасити заборгованість за Договором в сумі 16 450,69 грн.
Але матеріали справи не містять доказів відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус» на зазначений вище лист-претензію позивача, а також не містять доказів погашення заборгованості за Договором оренди № 7 від 05.06.08.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 450,69 грн.
Також слід зазначити, що відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем за Договором оренди в сумі 16 450,69 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків між сторонами від 20.02.09., який було підписано з боку обох сторін та скріплено печатками підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по перерахуванню на користь позивача орендної плати за користування нежитловим приміщенням в повному обсязі не виконав.
Твердження відповідача про те, що позивач на протязі майже трьох років після припинення дії Договору не звертався до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості з відповідача, свідчить про відсутність у нього реальних претензій до останнього, не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, з наведеного вбачається, що зазначена вище норма ст. 264 Цивільного кодексу України встановлює підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплив строк позовної давності.
Враховуючи те, що між сторонами 20.02.09. було підписано акт звіряння розрахунків, відповідно до якого відповідач визнав та підтвердив свою заборгованість перед позивачем за Договором оренди № 7 від 05.06.08. в розмірі 16 450,69 грн., перебіг позовної давності у даному випадку переривається саме з 20.02.09., та починається новий перебіг позовної давності.
Також не приймаються до уваги суду посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»на те, що відповідачем було надано позивачу розписку про передачу матеріальних цінностей в рахунок оплати суми боргу, яка підтверджувала, що сторони взаємних претензій не мають, оскільки зазначені посилання відповідача не підтверджені належними засобами доказування в розумінні норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, слід зазначити, що позивач в усній формі заперечує щодо наявності зазначеної розписки про передачу йому матеріальних цінностей в рахунок оплати відповідачем суми боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»суми боргу за Договором оренди № 7 від 05.06.08. в розмірі 16 450,69 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбус»(04119, м. Київ, вул. Якіра, 13, літ. Б, код ЄДРПОУ 34926028) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське металофурнітурне підприємство «Текстемп»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 30, код ЄДРПОУ 05421663) 16 450 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 69 коп. -заборгованості, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 50 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 05.10.11.