ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/26304.10.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення 4 542,35 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № б/н від 21.12.10.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача 4 542,35 грн. заборгованості за Договором суборенди частини нежитлового приміщення від 01.04.11.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті суборендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.11. порушено провадження у справі № 30/263, розгляд справи призначено на 04.10.11. о 11-00.
Представником позивача в судовому засіданні 04.10.11. залучено до матеріалів справи заяву відповідача, згідно якої Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 гарантувала погашення заборгованості в сумі 4 542,35 грн., тобто відповідно до зазначеної вище заяви, відповідач визнав суму заборгованості за Договором суборенди від 01.04.11.
Представник позивача в судовому засіданні 04.10.11. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 04.10.11. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.11. про порушення провадження у справі № 30/263 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЄ № 658395 від 14.09.11., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/263.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
01.04.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора»(Орендар) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) укладено Договір суборенди частини нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове оплатне користування частину нежилого приміщення загальною площею 6,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - об'єкт суборенди).
Згідно п. 1.2 Договору визначено, що об'єкт суборенди перебуває у користуванні Орендаря на підставі договору оренди.
У відповідності до п. 3.1 Договору передбачено, що Суборендар вступає у строкове платне користування об'єктом суборенди з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту суборенди, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1).
Відповідно до п. 4.1 Договору, сторонами погоджено, що цей Договір вступає у дію з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі і продовжує свою дію протягом одного місяця.
З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі починається обчислення строку дії цього Договору та нарахування суборендної плати.
На виконання умов Договору, 01.04.11. між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення.
Згідно п. 5.1 Договору встановлено, що орендна плата по Договору сплачується Суборендарем Орендарю на умовах передплати щомісяця до 15 числа поточного місяця за наступний місяць, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендаря.
Умовами Договору передбачено, що суборендна плата та всі інші платежі, що передбачені даним Договором, сплачуються Суборендарем на підставі цього Договору. У випадку необхідності Суборендарю рахунку для сплати, він зобов'язаний самостійно, до настання строку оплати, отримувати в бухгалтерії Орендаря такі рахунки; неотримання рахунку не звільняє Суборендаря від своєчасної оплати платежів по цьому Договору.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що суборендна плата за один місяць суборендного користування об'єктом суборенди з урахуванням її індексації становить 1 100,10 грн.
Згідно п. 6.3.2 Договору, Суборендар зобов'язався вчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату, відповідно до розділу 5 даного Договору.
Пунктом 4.2 Договору погоджено, що після закінчення строку дії цього Договору, зазначеного в пункті 4.1, при відсутності порушень умов цього Договору Суборендарем (в т.ч. відсутність заборгованості з суборендної плати) і відсутності заперечень з боку Орендаря та наявності своєчасно сплаченої суборендної плати за наступний місяць, дія цього Договору продовжується на кожний наступний місяць, при цьому загальний строк дії цього Договору з урахуванням його пролонгації становить 1 (один) рік.
У відповідності до п. 4.3 Договору, сторонами погоджено, що у випадку, якщо Суборендар не бажає продовжувати термін дії Договору, він зобов'язаний попередити про це Орендаря за 10 днів до закінчення строку дії Договору.
З матеріалів справи вбачається, що 04.0811. між сторонами було підписано договір про розірвання Договору оренди від 01.04.11., який є невід'ємною частиною Договору суборенди.
04.08.11. між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення, згідно якого відповідач повернув позивачу спірне майно.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору не розрахувався з ним за надані послуги суборенди за період квітень-серпень 2011 р., в зв'язку з чим заборгованість Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора»становить 4 542,35 грн.
Підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором є заява відповідача, згідно якої Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 гарантувала погашення заборгованості в сумі 4 542,35 грн., тобто відповідно до зазначеної вище заяви, відповідач визнав суму заборгованості за Договором суборенди від 01.04.11. в повному обсязі.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті суборендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період квітень-серпень 2011 р. в сумі 4 542,35 грн. не виконав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294897) 4 542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) грн. 35 коп. -заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 06.10.11.