Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Кульбаби В.М.,
за участю прокурора Голюги В.В.
розглянула в судовому засіданні 29 вересня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 вирок Бершадського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2011 року.
Вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 16 лютого 2011 року засуджено:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
за ч. ст. 152 КК України до покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 322 грн. 20 коп. як відшкодування витрат на проведення експертизи.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2011 року вирок місцевого суду змінено, пом'якшено покарання до 9 років позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20 серпня 2010 року близько 20 год. у с. Велика Киріївка Бершадського району Вінницької, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою зґвалтування, під приводом передачі магнітофона, заманив малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на присадибну ділянку, де схопивши її за шию, стягнув з неї одяг та вступив в статевий зв'язок. Заподіяв при цьому тілесні ушкодження у вигляді гіперемії, садна та крововиливів в області статевих органів, які за ступенем тяжкості відповідають легким тілесним ушкодженням, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про зміну вироку та ухвали суду, перекваліфікацію злочину на ч. 3 ст. 152 КК України, пом'якшення покарання. Стверджує, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано відсутність доказів усвідомлення ним дійсного віку малолітньої потерпілої. Про цю обставину він ставив питання у апеляційній скарзі, однак суд його доводів не розглянув та не навів в ухвалі свого висновку, як і обґрунтування незастосування статей 66, 69 КК України. По справі порушено його право на захист, оскільки не надано можливості ознайомитись із протоколом судового засідання. При призначенні покарання не враховано обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, скрутне становище сім'ї, позитивні характеристики особи, клопотання громадян - односельців, думку потерпілої не позбавляти волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на заперечення доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінально-процесуального та неправильне застосування кримінального закону.
Із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 (а.с.149) вбачається, що засудженим, окрім пом'якшення покарання, ставилось питання про перекваліфікацію злочину на менш тяжкий, а саме: з ч. 4 ст. 152 КК України на ч. 3 ст. 152 КК України. Наведено обґрунтування відсутності кваліфікуючої ознаки злочину: зґвалтування малолітньої з посиланням на незнання дійсного віку потерпілої, несприйняття її як малолітньої.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі суду, крім іншого, викладається суть апеляції. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. При цьому відповідно до вимог статей 365, 366 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється судом в межах поданої апеляції та наводяться результати розгляду.
На порушення названих вимог закону апеляційний суд не розглянув доводів скарги щодо неправильного застосування кримінального закону - перекваліфікації злочину, відповідно не навів з цього приводу доводів та результатів розгляду справи.
Наведені порушення є істотними, оскільки порушують право особи на захист.
Обґрунтовані доводи скарги щодо неправильного застосування вимог кримінального закону.
На порушення вимог п. 1 ст. 65 КК України покарання винному судом апеляційної інстанції визначено поза межами санкції ч. 4 ст. 152 КК України. При цьому посилання на статті 69, 69-1 КК України та обґрунтування застосування цих норм закону відсутні.
В резолютивній частині ухвали на порушення вимог ст. 366 КПК України не розкрито суть зміни вироку суду. Відсутня вказівка про зниження розміру покарання до визначеного чи призначення покарання в іншому розмірі.
Відповідно до вимог статей 396, 398 КПК України ухвала апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому судовому розгляді апеляційному суду належить керуватися вимогами ст. 400 КПК України.
Підлягають перевірці доводи скарги засудженого щодо суворості призначеного покарання, які в касаційному порядку не перевірялись.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Мороз М.А. Крижановський В.Я. Кульбаба В.М.