22 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 47774/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Дембіцькій Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про скасування наказу, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
11.04.2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 57 від 24.03.2011 року, визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом міністра оборони України № 26 від 28.01.2006 року звільнений з військової служби за станом здоров'я. Наказом військового комісара Івано-Франківського ОВК № 26 від 01.02.2006 року виключений зі списків особового складу 25.03.2009 року прийнятий на посаду спеціаліста 1 категорії відділення обліку і призначення офіцерів запасу відділу обліково-мобілізаційної роботи Івано-Франківського ОВК (далі - відділу ОМР Івано-Франківського ОВК), а 05.10.2009 року переведений на посаду головного спеціаліста центру автоматизованих засобів управління. 01.04.2011 року звільнений з роботи по закінченню строку трудового договору (за п. 2 ст. 36 КЗпП України). За час роботи державним службовцем в Івано-Франківському ОВК неодноразово представлявся до заохочення і до нагородження. Пояснив, що з 10.01.2011 року була наявна вакантна посада головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК і позивач звернувся до відповідача з заявами від 01.03.2011 року та від 16.03.2011 року про перевід його на дану посаду та включення в список кандидатів для участі в конкурсі на вакантну посаду. На заяву про переведення позивача на вакантну посаду, відповідачем було відмовлено, а на заяву щодо включення позивача в список кандидатів для участі в конкурсі на вакантну посаду повідомлено, що конкурс на дану посаду не оголошується і на цю посаду планується призначення ОСОБА_2 по закінченню її стажування. Також позивач пояснив, що стажування ОСОБА_2 проходило з порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку ОВК. Наказом відповідача № 57 від 24.03.2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК. Вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушили права позивача.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 57 від 24.03.2011 року, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення дій відмовлено.
ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що при призначенні на вищестоящу посаду або переводу на рівнозначну посаду згідно ст. 27 Закону України " Про державну службу " і ст. 5 постанови КМУ " Про затвердження порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців "' його повинні були визначити як одним із кандидатів на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами та включити в список кандидатів для участі в конкурсі. Він написав заяву на перевід на цю посаду ( вх. № 97 від 01.03.11р. ) та заяву на включення його в список кандидатів для участі в конкурсі на цю посаду ( вх.. № 116 від 16. 03.11р.). Вважаючи, що було би більш доцільно призначити його на цю рівнозначну посаду, тому що має дві вищі освіти ( Одеське вище артилерійське командне училище в 1979 р., Військова артилерійська академія в 1993р.). досвід роботи на командних і штабних посадах і перш за все він проходив службу тривалий час на посаді заступника військового комісара - начальника мобілізаційного відділу Івано-Франківського обласного військового комісаріату з 1993 року по 2006 рік. У відповідях на його заяви (відмовах) він проглядає порушення ст. 4 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96 - ВР "Про звернення громадян" - йому створена перешкода для здійснення прав, законних інтересів і свобод, ст. 4 Закону України "Про державну службу" - порушено конституційне право рівного доступу до посади державної служби, ст. 11- порушені основні права державного службовця, а також згідно ст. 12 він не відноситься до осіб, які не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі.
В судовому засіданні позивач надав пояснення та просив рішення суду першої інстанції скасувати. Представники відповідача та третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач перебував на публічній службі і до звільнення працював на посаді головного спеціаліста центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався з заявою від 28.02.2011 року до начальника центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК щодо клопотання ним перед командуванням ОВК про перевід позивача на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК.
На заяву від 28.02.2011 року позивач отримав відповідь № 4/135 від 11.03.2011 року за підписом військового комісара Івано-Франківського ОВК про те, що на дану посаду планується призначення спеціаліста 1 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів Івано-Франківського МВК державного службовця ОСОБА_2, яка згідно наказу військового комісара Івано-Франківського ОВК № 76 від 01.03.2011 року проходить стажування на даній посаді за поданою заявою вх. № 3/1067 від 01.03.2011 року та згодою комісара Івано-Франківського МВК.
Також, позивач звертався з заявою від 01.03.2011 року до начальника відділу ОМР Івано-Франківського ОВК, начальника центру автоматизованих засобів управління щодо клопотання ними перед командуванням ОВК про перевід позивача на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК про внесення змін у список осіб, зарахованих до кадрового резерву, а саме, включення позивача в список кадрового резерву на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР Івано-Франківського ОВК.
На заяву від 01.03.2011 року, позивач отримав відповідь № 4/152 від 18.03.2011 року за підписом військового комісара Івано-Франківського ОВК про те, що 07.12.2010 року був створений кадровий резерв для державної служби у військових комісаріатах Івано-Франківської області, яким затверджено список осіб, зарахованих до кадрового резерву на 2011 рік. Про створення кадрового резерву було неодноразово доведено до всіх працівників та начальників структурних підрозділів на нарадах особового складу Івано-Франківського ОВК. Заяви від позивача про зарахування в кадровий резерв до відділення особового складу не поступало. Пропозицій начальника відділу ОМР та начальника центру автоматизованих засобів управління на час створення резерву про зарахування позивача в кадровий резерв на посаду головного спеціаліста групи комплектування резервістами відділу ОМР не поступало. Позивачу було запропоновано перевід на посаду спеціаліста 1 категорії відділення офіцерів запасу і кадрів Івано-Франківського МВК, від якого позивач відмовився.
Як вбачається з витягу з наказу № 507 від 07.12.2010 року військового комісара Івано-Франківського ОВК про створення кадрового резерву для державної служби у військових комісаріатах Івано-Франківської області на 2011 рік, зараховано до кадрового резерву осіб, згідно затвердженого списку, до якого позивач та ОСОБА_2 не входять.
Відповідно до ст. 145 КЗпП України працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов'язки, переваги при просуванні по роботі надаються в першу чергу.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну службу» переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.
Як вбачається з колективного звернення особового складу відділу ОМР та центру автоматизованих засобів управління Івано-Франківського ОВК, адресоване військовому комісару Івано-Франківського ОВК, позивач негативно характеризувався працівниками даного відділу.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та ОСОБА_2 мають однаково освітньо-кваліфікаційні рівні освіти, жоден із них до резерву для просування по службі не включались (згідно затвердженого списку). Тобто, жодних обставин, які б заздалегідь вказували на перевагу будь-кого з сторін на просування по службі, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну службу» просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 пройшла стажування в ОВК.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, адже твердження позивача про наявний у нього стаж військової служби та роботи на посадах державних службовців, як на обставини, що надають позивачу перевагу при просуванні по службі, є необґрунтованим, оскільки, згідно Закону України «Про державну службу», сам факт проходження військової служби та роботи на певних посадах не дає переваги при призначенні на інші посади.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року у справі № 2а-1271/11/0970 за позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про скасування наказу, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2011 року.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді І.М. Обрізко
І.О. Яворський