22 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 26199/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанов державного виконавця,-
11.03.2010 року Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанов державного виконавця від 01.12.2009 р. ВП № 16173012 про відкриття виконавчого провадження; від 14.12.2009 р. ВП №16173012 про відкладення провадження виконавчих дій; від 25.12.2009 р. про результат розгляду скарги управління.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.12.2009 р. Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області отримало постанову від 01.12.2009 р. ВП № 16173012 підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2а 1882/08/1370, виданого 03.11.2009 р. Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області здійснити нарахування та виплату позивачці ОСОБА_1. передбаченого ст. 6 Закону України 'Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.08.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.08.2008 р. включно, з врахуванням проведених виплат.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанов державного виконавця відмовлено.
Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що виконавчий лист, виданий 03.11.2009р. по справі № 2а-1882/08/1370 не відповідає ст.19 Закону, оскільки в ньому відсутній ідентифікаційний код стягувача, номер рішення, за яким видано виконавчий документ. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.19 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження (п.6 ч.1 ст.26 Закону). Крім цього, статтею 26 Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист №2а-1882/08/1370 виданий 11.11.2009 р. Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області здійснити нарахування та виплату на позивачці ОСОБА_1. передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.08.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.08.2008 року включно, з урахуванням проведених виплат.
В добровільний термін Управлінням Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області рішення суду виконано не було.
14.12.2009 р. державний виконавець виніс постанову ВП № 16173012 про відкладення провадження виконавчих дій строком до 24.12.2009 р.
15.12.2009 р. Управління скерувало на адресу Підрозділу примусового виконання рішень скаргу на дії державного виконавця.
В силу ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Частина 3 ст. 254 КАС України передбачає, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Вимоги до виконавчого документа встановлені в ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». У виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» однією з підстав відмови у відкритті провадження зазначено невідповідність виконавчого документа вимогам статті 19 зазначеного закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та призначає новий строк для виконання.
Таким чином , державний виконавець, виконуючи рішення суду, яке вступило в законну силу, діяв в межах наданих йому повноважень і у відповідності до вимог закону.
Посилання позивача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та на те, що кошти державного бюджету на виплату, передбачені рішеннями суду, районним управлінням Пенсійного фонду України не виділялися не беруться колегією суддів до уваги, оскільки це не являється підставою не виконання рішення суду.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області. Порушення норм матеріального та процесуального права судом не допущенні.
Керуючись статтями 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі № 2а-2250/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді І.М. Обрізко
І.О. Яворський