22 вересня 2011 р. < Текст >Справа № 22501/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Обрізко І.М. Яворського І.О.,
при секретарі - Дембіцькій Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 2а-8271/09/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» про стягнення заборгованості, -
16.12.2009 року управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова звернулось з позовом до ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні», в якому просило стягнути з відповідача 114680,81 грн. різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що працівникам ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» пенсія була призначена та виплачувалась відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а згідно з ст. 24 цього Закону різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Зазначене призначення та виплата пенсій відповідачем не оскаржувалась, тому суд не брав до уваги доводи відповідача про те, що дія ст. Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не поширюється на ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні», так як воно не проходило державної атестації згідно з цим Законом, оскільки такі доводи не стосуються предмету спору, а стосуються самого призначення та виплати пенсій.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні», вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно витлумачив положення ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в частині кола осіб, на яких поширюється дія зазначеної статті. Апелянт вважає, що оскільки ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» є установою недержавної форми власності і ніколи не проходило державної атестації згідно з цим Законом, дія ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», в тому числі в частині оплати різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, на підприємство не поширюється, хоч працівники відповідача виконували також і наукову роботу. Крім того, апелянт зазначає, що управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова помилково виплачував працівникам ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Позивачем за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року колишнім працівникам ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що підтверджується довідками про відповідні сплачені науковим працівникам суми.
Відповідно до ст. 24 цього Закону різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Як видно з матеріалів справи загальна сума таких виплат за вказаний період складає 114680,81 грн., однак відповідачем зазначені суми не були сплачені.
Також встановлено, що визначена повідомленнями позивача за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року сума зобов'язання у встановлений законодавством термін відповідачем сплачена не була, що не заперечується останнім.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції вірно встановив обставини справи з урахуванням норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якого позивачем була проведена виплата пенсій за віком науковим працівникам відповідача, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1826.
Таким чином, на відповідача, як на державне небюджетне підприємство покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача.
Колегія суддів вважає, що визначальною умовою покладення на наукові установи обов'язку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, є призначення таким працівникам наукової пенсії.
Як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за час роботи у ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» право на призначення наукової пенсії здобули наступні працівники товариства: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33.
Під час оформленні пенсій зазначеними працівниками, ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» видавало довідки, якими підтверджувало стаж наукової роботи із зазначенням відомостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка).
Крім того, державна атестація наукових установ запроваджена згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності», який набрав чинності з 01.06.1999 року, а зазначені вище працівники ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» набули стажу, який дає право на призначення наукової пенсії, до 01.06.1999 року, що підтверджується уточнюючими довідками відповідача.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів не приймає доводів відповідача про те, що на ВАТ «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» не поширюється дія ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», в тому числі в частині оплати різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року у справі № 2а-8271/09/1370 за позовом управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства «Спеціальне конструкторське бюро мікроелектроніки в приладобудуванні» про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ І.М. ОБРІЗКО
І.О. ЯВОРСЬКИЙ