26 липня 2011 р. Справа № 37688/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Багрія В.М, Коваля Р.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Верховинському районі про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди,-
У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просив визнати неправомірними дії управління по відмові у перерахунку пенсії з більш високого заробітку; зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з більш високого заробітку з часу подачі ним заяви; стягнути з відповідача в його користь 10000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є інвалідом 2 групи в зв'язку з трудовим каліцтвом із втратою 60% працездатності, загальний трудовий стаж становить 30 років. На момент звернення до суду він працює менеджером на ТзОВ «Прикарпатлісхімпродукт». 11 лютого 2008 року ним подано документи в адресу відповідача для перерахунку пенсії з більш високого заробітку, оскільки з моменту призначення пенсії минуло більше двох років, що передбачено ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, відповідач безпідставно відмовив в перерахунку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2008 року проведено заміну первинного відповідача на належного відповідача - управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Верховинське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що перерахунок пенсії позивачу здійснено у відповідності до чинного законодавства, а відтак, відсутні підстави для задоволення позову.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що постанова суду першої інстанції винесена при неповному зясуванні обставин у справі, невірному застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з листопада 2005 року позивач працює менеджером ТзОВ «Прикарпатліспродукт».
11.02.2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі про перерахунок пенсії з більш високого заробітку в якому йому було відмовлено у звязку з відсутністю законних підстав для перегляду розміру пенсії.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що даний позов не підлягає до задоволення, оскільки перерахунок пенсії позивачу здійснено у відповідності до чинного законодавства.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з»ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є інвалідом 2 групи в зв'язку з трудовим каліцтвом із втратою 60% працездатності, загальний трудовий стаж становить 30 років, на момент звернення до суду працює менеджером на ТзОВ «Прикарпатлісхімпродукт».
10.06.2005 року йому призначено пенсію по 3 групі інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 01.10.2007 року йому проведено перерахунок пенсії по 2 групі інвалідності.
11 лютого 2008 року позивачем подано документи в адресу відповідача для перерахунку пенсії з більш високого заробітку, оскільки з моменту призначення пенсії минуло більше двох років, а він продовжує працювати. Таке право позивач обґрунтовував ст. 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
04.04.2008 року відповідачем було надіслано позивачу письмову відмову у здійсненні перерахунку пенсії з причин відсутності для цього законних підстав.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні в матеріалах справи докази колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсії по інвалідності призначаються залежно від групи інвалідності у відповідних відсотках від розміру пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27, 28 цього Закону.
Пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Пунктом 16 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. Тобто, в даний час пенсії призначаються і виплачуються органами Пенсійного фонду України згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються залежно від групи інвалідності у відсотках від заробітку, а саме: інвалідам I групи - 70 %; інвалідам II групи - 60 %; інвалідам III групи - 40 % заробітку.
Відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії мотивована тим, що відповідно до частини 5 статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» максимальна пенсія не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.
В той же час, у відповідності до частини 1 статті 69 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього Закону.
Стосовно висновку суду першої інстанції про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003 року при визначенні мінімального та максимального розміру (не більше 150 грн.) пенсій, то колегія вважає його помилковим з наступних підстав.
Як вже зазначалось, відповідно до частини 5 статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» максимальна пенсія по інвалідності не може перевищувати трьох мінімальних пенсій за віком.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Проте, оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.
Стосовно заявленої позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що право на відшкодування такої шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень у випадках, передбачених статтями Цивільного кодексу України чи при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Так як Закон, за нормами якого позивачу призначена пенсія, не передбачає можливості відшкодування моральної шкоди, в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, має місце неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана постанова скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 1 ст. 201, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2009 року у справі № 2-а-4645/08 скасувати та прийняти нову про часткове задоволення позову.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області по відмові у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 як інваліду другої групи внаслідок трудового каліцтва з більш високого заробітку.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок пенсії з більш високого заробітку ОСОБА_2 як інваліду другої групи внаслідок трудового каліцтва з 11 лютого 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий :О.Б. Заверуха
Судді : В.М. Багрій
Р.Й. Коваль