21 вересня 2011 р. Справа № 49364/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,
при секретарі судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. по справі за позовом Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області до ОСОБА_1 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення податку з власників транспортних засобів,-
встановила:
06 грудня 2010 року Державна податкова інспекція у Старосамбірському районі Львівської області звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 до місцевого бюджету Хирівської міської ради податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 21480,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрував 20 березня 2010 року автомобіль МЕRCEDES BENZ VITO 110 (державний номерний знак НОМЕР_1) та відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» при першій реєстрації повинен був сплатити податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету в розмірі 21480 гривень. Платіжний документ про сплату вказаного податку відсутній, податок до бюджету не надійшов, а тому він фактично не сплачений та підлягає стягненню податковим органом в примусовому порядку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2011р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Хирівської міської ради податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 21480 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, а відтак, відповідач не виконав обов'язку зі сплати податку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» чітко визначено, що перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами. Крім того, відповідно до вимог пп.40 п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» №341 від 14.04.1997 року, державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань контролює внесення обов'язкових платежів власниками транспортних засобів. Таким чином, з огляду на прокоментовані законодавчі норми, факт реєстрації транспортного засобу стверджує те, що на момент такої реєстрації позивачем було виконано всі обов'язкові вимоги, в тому числі, й щодо сплати податку з власників транспортних засобів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
На підставі заяви № 2373 від 19.03.2010р. на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано придбаний за кордоном автомобіль МЕRCEDES BENZ VITO 110, 2000 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 39). Серед документів, які додані до заяви, копії квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів не вбачається.
Листом від 11.06.2010р. № 489 ОСОБА_1 викликався до ДПІ на 15.06.2010р. для здійснення контролю за сплатою податку з власників транспортних засобів. Проте, він не з'явився (а.с.9).
Листом від 21.08.2010 р. № 5827/170/644 ДПІ звернулось до начальника Львівського ВРЕР ДАІ ГУМВС у Львівській області з проханням надати інформацію щодо сплати податку з власників транспортних засобів під час проведення першої реєстрації автомобілів, ввезених на територію України.
У відповідь на цей запит, листом від 27.09.2010 р. за підписом начальника Львівського відділу реєстраційно-екземенаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, надало запитувану інформацію, якою підтверджується, що станом на 16.09.2010р. ОСОБА_1 має у власності автомобіль марки МЕRCEDES BENZ VITO 110, 2000 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1. а квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів у матеріалах реєстрації відсутня (а.с. 6).
22 вересня 2010 р. ДПІ склала довідку про результати перевірки повноти та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів гр. ОСОБА_1 при першій реєстрації транспортних засобів і встановила, що сума несплаченого податку становить 21480 грн (а.с.12-13).
Про ненадходження до бюджету Старосамбірського району суми податку з власників транспортних засобів свідчать службова записка від 11.11.2010р. начальника відділу обліку та звітності ДПІ (а.с. 11).
Про ненадходження від ОСОБА_1 суми податку з власників транспортних засобів до місцевого бюджету Хирівської міської ради свідчить довідка виконавчого комітету Хирівської міської ради від 23.02.2011р. № 43 (а.с. 38).
Згідно Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 21480 гривень. Як встановлено, спору щодо правильності розрахунку податку немає. Спір виник у зв'язку з не сплатою фізичною особою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991р. № 1964-XII (із змінами та доповненнями в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України «Про державну податкову службу».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до вищевказаної норми закону ОСОБА_1 є фізичною особою, платником податку з власників транспортних засобів, як власник автомобіля марки МЕRCEDES BENZ VITO 110, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» є об'єктом оподаткування.
Податок з визначених Законом України № 1964-XII власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Перша реєстрація транспортного засобу відповідача здійснена 20 березня 2010 року.
Згідно ч.4 ст.5 Закону України № 1964-XII фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.
Відповідно до ст. 7 цього Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листа від 27.09.2010 р. за підписом начальника Львівського відділу реєстраційно-екземенаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області станом на 16.09.2010 р. ОСОБА_1 має у власності зареєстрований автомобіль марки МЕRCEDES BENZ VITO 110, 2000 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1. а квитанція про сплату податку з власників транспортних засобів у матеріалах реєстрації відсутня. Окрім вказаного в матеріалах наявні службова записка про ненадходження до бюджету Старосамбірського району суми податку з власників транспортних засобів начальника відділу обліку та звітності ДПІ та довідка виконавчого комітету Хирівської міської ради від 23.02.2011р. № 43 про ненадходження від ОСОБА_1 суми податку з власників транспортних засобів до місцевого бюджету Хирівської міської ради. Із наведеного випливає, що апелянтом порушені норми ЗУ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».
Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. (в редакції, що діяла на час виникнення обов'язку щодо сплати податку), податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Як встановлено матеріалами справи та досліджено судовою колегією, сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час первинної реєстрації не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, відтак відповідач не виконав обов'язку зі сплати податку.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року залишити без змін.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року по справі № 2а-11409/10/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: І.В. Глушко
Судді: М.А. Пліш
В.В. Святецький