21 вересня 2011 р. Справа № 49281/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,
при секретарі судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства "Діброва-2" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року по справі за позовом Прокурора Городенківського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі Івано-Франківської області до Фермерського господарства "Діброва-2" про стягнення заборгованості,-
встановила:
30.03.2011 року прокурор Городенківського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі (надалі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до фермерського господарства «Діброва-2» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в загальному розмірі - 7547,23 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 197,50 гривень; зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 7335,68 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 14,05 гривень. Загальна сума податкового боргу відповідач, яка ним не сплачена, становить 7547.23 гривень.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Діброва-2» (індекс 77701, вул. Зелена, 1, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер 33419382) в доход місцевого бюджету Городенківського району податковий борг в розмірі 7547 (семи тисяч п'ятисот сорока семи) гривень 23 копійок.
Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що самостійно задекларовані та несплачені податкові зобов'язання з сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік в розмірі 197,50 гривень; заборгованість з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 2010 до березня 2011 року в розмірі 7335,68 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 14,05 гривень за 2010 рік в загальному розмірі 7547,23 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
22.06.2005 року Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - фермерського господарства «Діброва-2» та відповідача взято на податковий облік, як платника податків і зборів.
27.01.2010 року відповідач самостійно задекларував суму зобов'язань з сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік в розмірі 2951.98 гривень.
Відповідачем податковим розрахунком, який подано позивачу, самостійно розрахована сума зобов'язань зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року в розмірі 57,27 гривень (а.с. 21).
27.01.2010 року відповідач самостійно задекларував суму зобов'язань з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік в розмірі 17605,65 гривень (а.с. 13).
Законом України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права. обов'язки і відповідальність платників.
У ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно ч. 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать фіксований сільськогосподарський податок, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та збір за забруднення навколишнього природного середовища та підлягають сплаті до відповідних місцевих бюджетів.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки. визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як встановлено в судовому засіданні відповідач вищенаведені зобов'язання в повному обсязі не сплатив, а саме: з фіксованого сільськогосподарського податку не виконано зобов'язання в розмірі 197.50 гривень, з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності - 2934,26 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища - 14.05 гривень. Внаслідок цього, загальна сума самостійно задекларованих та не виконаних відповідачем податкових зобов'язань, які утворюють собою податковий борг, зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, збору за забруднення навколишнього природного середовища місяців цього ж року становить 3145,81 гривень.
Колегією суддів встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. ст. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами" 02.08.2010 року було надіслано відповідачу першу податкову вимогу та 01.09.2010 року другу податкову вимогу, які відповідач залишив без реагування. Окрім вказаного, відповідач задекларував зобов'язання з сплати оренди плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з січня до березня 2011 рік в розмірі 4401,42 гривень, які не виконав.
Згідно статті 16.1.4 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 14.1.156 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 14.1.175 Податкового кодексу України податковій борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов'язань з сплати орендної плати за період з січня до березня 2011 року за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 4401,42 гривень, які відповідачем не сплачені.
Стаття 87.2 Податкового кодексу України встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що самостійно задекларовані та несплачені податкові зобов'язання зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік в розмірі 197,50 гривень; заборгованість з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 2010 року до березня 2011 року в розмірі 7335,68 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 14,05 гривень за 2010 рік в загальному розмірі 7547,23 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений. Відтак відповідачем зазначений борг підлягає до погашення.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Діброва-2" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 р. у справі № 2а-1099/11/0970 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: І.В. Глушко
Судді: М.А. Пліш
В.В. Святецький